ЛАТЕНТНИЙ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТ У СТУДЕНТІВ: РОЛЬ ХАРЧУВАННЯ ТА СТИЛЮ ЖИТТЯ

В. В. Бабієнко; Д. Х. Шейх Алі

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12796

Автор(и)

В. В. Бабієнко Одеський національний медичний університет
Д. Х. Шейх Алі Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12796

Ключові слова:

соціально-гігієнічний моніторинг, донозологічна діагностика

Анотація

РЕЗЮМЕ. Метою дослідження була оцінка поширеності латентного залізодефіциту у студентів в залежності від якісного складу харчування та стилю життя.

Матеріал і методи. Дослідження виконане впродовж 2015–2016 років на базі підрозділів кафедри гігієни та медичної екології Одеського національного медичного університету. Проведене анкетування щодо добового споживання заліза та поширеності симптомів залізодефіциту 976 студентів медичного факультету у віці від 17 до 32 років, серед яких незначно переважали дівчата (51,7 %). Середній вік обстежених склав (19,7±0,9) років.

Оцінку якісного вмісту сполук заліза у раціоні проводили розрахунковим методом. Осіб з ймовірним дефіцитом заліза обстежено з визначенням показників гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту (загальний клінічний аналіз крові) та феритину сироватки крові. Статистичну обробку проведено методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (TIBCO, США).

Результати. 628 студентів (64,3 %) споживали більше 90 відсотків від добової потреби, в тому числі 377 (38,6 %) – у надмірних (більше 100 %) кількостях. 14,5 % студентів (або 142 особи) споживали від 81 до 90 % добової потреби, 128 (13,1 %) – від 71 до 80 %. 78 (8,0 %) студентів мали ймовірний дефіцит заліза (до 70 % від добової потреби). Найчастішими скаргами, пов’язаними із ймовірним дефіцитом заліза, були загальна слабкість (107 випадків, 11,0 %), підвищена стомлюваність (138 випадків, 14,1 %), блідість шкіри та слизових (38 або 3,9 %), сонливість (41 випадок, 4,2 %), сухість в роті (52 випадки, 5,3 %), ламкість волосся (26 випадків, 2,7 %), кровоточивість ясен (14 випадків, 1,4 %). Значно рідше визначалися гіпосмія, дисгевзія та дисфагія.

Ймовірний залізодефіцит був констатований на попередньому етапі дослідження у 88 (9,0 %) хворих, їм в подальшому були проведені верифікувальні лабораторні дослідження. При аналізі одержаних даних діагноз ЗДА легкого ступеня підтвердився у 4 (4,5 %) дівчат у віці 18–21 рік, латентний залізодефіцит – у 31 (35,2 %) осіб, при переважанні дівчат – гендерне співвідношення склало 1:2,4.

Висновки. 1. Частота латентного залізодефіциту у популяції студентів, що навчаються у медичному ВЗО Півдня України, не перевищує 3,2 % від загальної численності контингенту. 2. Запропонований метод скринінгу латентного залізодефіциту відповідає вимогам до інструментів донозологічної діагностики (J=0,39 Sp=0,99) й може бути рекомендований до застосування у практиці соціально-гігієнічного моніторингу.

Посилання

Dahlerup, J., Lindgren, S., & Moum, B. (2015). Iron deficiency and iron deficiency anemia are global health problems. Lakartidningen, 112, DAAE.

Ning, S., & Zeller, M. P. (2019). Management of iron deficiency. Hematology Am. Soc. Hematol. Educ. Program., 2019(1), 315-322. DOI: 10.1182/hematology.2019000034.

Muñoz, M., García-Erce, J.A., & Remacha, Á.F. (2011). Disorders of iron metabolism. Part II: iron deficiency and iron overload. J. Clin. Pathol., 64(4), 287-296. DOI: 10.1136/jcp.2010.086991.

Shchudro, S.A. (2015). Kharchovyi status yak kryterii donozolohichnoi diahnostyky zdorovia pidlitkiv [Nutritional status as a criterion for pre-nosological diagnosis of adolescent health]. Medychni perspektyvy – Medical Perspectives, 20, 2, 117-123 [in Ukrainian].

Orlova, S.V., Nikitina, Ye.A., Prokopenko, Ye.V., & Vodolazkaya, A.N. (2021). Resheniye problemy zhelezodefitsita: yeda, biodobavki ili lekarstvennyye sredstva? [The Solution to Iron Deficiency: Food, Supplements, or Medicines?]. Terapiya – Therapy, 7, 1(43), 162-171 [in Russian].

Ancheva, I. A. (2013). Instrumenty skrininga dlya vyyavleniya latentnogo zhelezodefitsita u beremennykh [Screening tools for detecting latent iron deficiency in pregnant women.]. Sovremennaya meditsina: aktualnyye voprosy – Modern Medicine: Topical Issues, 22, 6-10 [in Russian].

Percy, L., Mansour, D., & Fraser, I. (2017). Iron deficiency and iron deficiency anaemia in women. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 40, 55-67. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2016.09.007.

Hönemann, C., Hagemann, O., Doll, D., Luedi, M.M.L., Ruebsam, M.L., & Meybohm, P. (2020). Reticulocyte hemoglobin equivalent as a diagnostic marker for the current iron deficiency : Old wine in new bottles. Anaesthesist, 69(12), 919-925. DOI: 10.1007/s00101-020-00870-y.

Sebastiani, G., Herranz Barbero, A., Borrás-Novell, C., Alsina Casanova, M., Aldecoa-Bilbao, V., Andreu-Fernández, V., …, & García-Algar, O. (2019). The effects of vegetarian and vegan diet during pregnancy on the health of mothers and offspring. Nutrients, 11(3), 557. DOI: 10.3390/nu11030557.

Clénin, G.E. (2017). The treatment of iron deficiency without anaemia (in otherwise healthy persons). Swiss. Med. Wkly, 147, w14434. DOI: 10.4414/smw.2017.14434.

Gelaw, Y., Woldu, B., & Melku, M. (2019). The role of reticulocyte hemoglobin content for diagnosis of iron deficiency and iron deficiency anemia, and monitoring of iron therapy: a literature review. Clin. Lab., 65(12). DOI: 10.7754/Clin.Lab.2019.190315.

Larson, L.M., Phiri, K.S., & Pasricha, S.R. (2017). Iron and cognitive development: what is the evidence? Ann. Nutr. Metab., 71, 3, 25-38. DOI: 10.1159/000480742.

Muldaeva, G., Rukaber, N., Arystan, L., Haydargalieva, L., & Kenzhetaeva, Z. (2016). Iron-deficiency anemia as a factor of development of asthenia syndrome Georgian Medical News, 256-257, 72-76.

Voronkov, L.H. (2018). Pokaznyky obminu zaliza v patsiientiv z khronichnoiu sertsevoiu nedostatnistiu ta znyzhenoiu fraktsiieiu vykydu livoho shlunochka zalezhno vid yikh osnovnykh demohrafichnykh i kliniko-instrumentalnykh kharakterystyk [Indicators of iron metabolism in patients with chronic heart failure and reduced left ventricular ejection fraction depending on their main demographic and clinical-instrumental characteristics]. Ukraiinskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Journal of Cardiology, 4, 57-63 [in Ukrainian].

Nadvornyi, N.N., & Kresyuna, V.I. (2015). Zdorovoye pitaniye. Osnovy obshchey nutritsiologii [Fundamentals of General Nutritionology]. Odessa : Press-kuryer [in Russian].

Zhulkevych, I.V., Smiian, S.I., Havryliuk, M.Ye., Kmita, H.H., Kramar, L.T., & Korchynska, R.Y. (2000). Metodolohichni pidkhody do vyvchennia yakosti zhyttia v hematolohichnykh doslidzhenniakh [Methodological approaches to the study of quality of life in hematological research]. Visnyk naukovykh doslidzhen - Bulletin of Scientific Research, 3, 16-23. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2000_3_5.

USDA/FDA Database. Retrieved from: https://fdc.nal.usda.gov.

Borovikov, V.P. (2016). Populyarnoye vvedeniye v sovremennyy analiz dannykh i mashinnoye obucheniye na Statistica. SPb [in Russian].

Pats, N.V., Kapustina, A.N., & Yakovchik, D.Yu. (2019). Sideropenicheskiy sindrom u studencheskoy molodezhi [Sideropenic syndrome in student youth]. Visnyk Ukrayinskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii – Bulletin of the Ukrainian Medical Dental Academy, 19, 3(67), 62-67 [in Russian].