ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК АНАМНЕСТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ, КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ І ФОРМУВАННЯ ДИСФУНКЦІЇ СУДИННОГО ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11588Ключові слова:
ХОЗЛ, eндотелiальна дисфункцiя, оксид азоту у повітрі, що видихаєтьсяАнотація
На сьогодні хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) розглядається як системна патологія. Серед позалегеневих проявів виділяють кардіоваскулярні порушення, найбільш ранніми проявами яких є ендотеліальна дисфункція. Однак в літературі відзначена неоднозначність даних, які доводять вплив анамнестичних, клінічних параметрів ХОЗЛ на формування і прогресування ендотеліальної дисфункції.
Мета – вивчення взаємозв'язку між концентрацією NO в повітрі, що видихається, у хворих на ХОЗЛ і деякими клініко-анамнестичними параметрами їх захворювання залежно від стадії та фази патологічного процесу.
Матеріал і методи. Обстежено 25 чоловіків, хворих на ХОЗЛ I–IV стадій, в ремісії та загостренні. В групу контролю увійшли 11 практично здорових осіб.
Результати. Встановлено кореляційний зв'язок між концентрацією NO в повітрі, що видихається, і тривалістю захворювання (r=-0,67, р=0,02) у хворих на ХОЗЛ III–IV стадій при загостренні, що може свідчити про формування та прогресування ендотеліальної дисфункції зі збільшенням терміну захворювання. При цьому в фазі ремісії у вказаного контингенту концентрація NO в повітрі, що видихається, не залежала від досліджуваного параметра. У хворих на ХОЗЛ, незалежно від стадії і фази патологічного процесу, вік, частота загострень на рік, показники функції зовнішнього дихання не впливають на концентрацію NO в повітрі, що видихається і, відповідно, не є істотними параметрами, що визначають рівень досліджуваного маркера у представленого контингенту.
Посилання
Pertseva, T.A., Gashinova, E.Yu., & Efimova, N.A. (2010). Vliyanie kureniya na kontsentratsiyu oksida azota v vyidyihaemom vozduhe u patsientov s hronicheskim obstruktivnyim zabolevaniem legkih [The effect of smoking on the concentration of nitric oxide in exhaled air in patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Ukrainskiy pulmonologicheskiy zhurnal – Ukrainian Pulmonological Journal, 3, 66-68 [in Russian].
Zvyagina, T.V., Anikeeva, T.V., & Belokon, T.M. (2012). Klinicheskoe znachenie izmeneniy metabolizma oksida azota v pulmonologii [The clinical significance of changes in nitric oxide metabolism in pulmonology]. Ukrainskiy pulmonologicheskiy zhurnal – Ukrainian Pulmonological Journal, 1, 66-68 [in Russian].
Efimov, V.V., Blazhko, V.I., & Voeykova, L.S. (2011). Pokazateli funktsii endoteliya i funktsionalnoe sostoyanie respiratornoy sistemy pri razlichnoy stepeni tyazhesti ventilyatsionnykh narusheniy u bolnykh HOZL [Indicators of endothelial function and the functional state of the respiratory system with varying degrees of severity of ventilation disorders in patients with COPD]. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal – Ukrainian Therapeutic Journal, 3, 44-47 [in Russian].
Kyitikova, O.Yu., Gvozdenko, T.A., & Antonyuk, M.V. (2019). Rol oksida azota v patofiziologii i lechenii khronicheskiy obstruktivnoy bolezni legkih [The role of nitric oxide in the pathophysiology and treatment of chronic obstructive pulmonary disease]. Byulleten fiziologii i patologii dykhaniya – Respiratory Physiology and Pathology Bulletin, 71, 105-111. Retrieved from: https://riorpub.com/ru/nauka/article/27894/view.
Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. Retrieved from: https://goldcopd.org/wp-content/uploads/ 2019/11/GOLD-2020-REPORT-ver1.0wms.pdf.
