СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОЇ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ПЕРВИННОГО ЕПІЗОДУ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10807Ключові слова:
біполярний афективний розлад, первинний епізод, клінічна феноменологіяАнотація
Проблема біполярного афективного розладу (БАР) є однією з найактуальних проблем сучасної психіатрії.
Мета – вивчити клінічну феноменологію первинного епізоду біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактора і клінічного варіанту дебюту БАР.
Матеріал і методи. Проаналізовано особливості перебігу первинного епізоду БАР на підставі даних клінічного обстеження 153 хворих.
Результати. Встановлено, що депресивному і змішаному варіантам дебюту ПЕ БАР притаманний раптовий початок (відповідно у 84,1 % чоловіків та у 72,0 % жінок, і у 83,3 % чоловіків та у 80,0 % жінок); а маніакальному – поступовий (66,7 % чоловіків і 62,5 % жінок). У структурі депресивного варіанта ПЕ БАР домінував знижений настрій (40,9 % і 54,7 %), рідше виявлялися прояви дратівливості (25,0 % і 25,3 %), притуплення емоцій (13,6 % і 18,7 %) та емоційна лабільність (15,9 % і 12,0 %). При маніакальному варіанті найпоширенішими симптомами були гіпертимність (у всіх хворих), ейфорія (86,7 % і 25,0 %, р<0,01) та дратівливість (66,7 % і 62,5 %); рідше – емоційна лабільність (40,0 % і 25,0 %), сенситивність (0,0 % і 12,5 %). Змішаний варіант дебюту характеризувався поєднанням депресивної і маніакальної симптоматики: зниженого настрою (83,3 % і 80,0 %), емоційної лабільності (100,0 %), дратівливості (66,7 % і 40,0 %), притуплення емоцій (16,7 % і 0,0 %), сенситивності (66,7 % і 80,0 %), гіпертимності (66,7 % і 60,0 %), ейфорії (50,0 % і 20,0 %).
Висновки. Хворим з первинним епізодом БАР притаманні відмінності у клінічній феноменології, зумовлені переважно клінічним варіантом дебюту захворювання при другорядній ролі гендерного фактора. У чоловіків поширеніші ейфорійна симптоматика і емоційна лабільність, а у жінок – сенситивність. Виявлені закономірності можуть бути використані при розробці лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів при БАР.
Посилання
Marwaha, S., Durrani, A., & Singh, S. (2013). Employment outcomes in people with bipolar disorder: a systematic review. Acta Psychiatrica Scandinavica, 128, 179-193. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12087
Gautam, S., Jain, A., Gautam, M., Gautam, A., & Jagawat, T. (2019). Clinical Practice Guidelines for Bipolar Affective Disorder (BPAD) in Children and Adolescents. Indian Journal of Psychiatry, 61 (2), 294-305. DOI: https://doi.org/10.4103/psychiatry.IndianJPsychiatry_570_18
Mental health: strengthening our response (2018). Information Bulletin of World Health Organisation. Geneva, WHO.
Hayes, J.F., Miles, J., & Walters, K. (2015). A systematic review and meta-analysis of premature mortality in bipolar affective disorder. Acta Psychiatrica Scandinavica, 131, 417-425. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12408
Rios, A.C., Noto, M.N., Rizzo, L.B., Mansur, R., Martins, F.E., Grassi-Oliveira R., Correll C.U., Brietzke E. (2015). Early stages of bipolar disorder: characterization and strategies for early intervention. Revista Brasileira de Psiquiatria, 37, 343-349. DOI: https://doi.org/10.1590/1516-4446-2014-1620
Chakrabarty, T., Alamian, G., Kozicky, J.M., Ivan, J.T., & Lakshmi, N.Y. (2018). Cognitive functioning in first episode bipolar I disorder patients with and without history of psychosis. Journal of Affective Disorders, 227, 109-116. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2017.10.003
Baldessarini, R.J., Tondo, L., & Visioli, C. (2014). First-episode types in bipolar disorder: predictive associations with later illness. Acta Psychiatrica Scandinavica, 129, 383-392. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12204
Maruta, N.A. (2011) Bipolarnoye affektivnoye rasstroystvo: diagnostika, terapiya, profilaktika [Bipolar affective disorder: diagnostic, treatment, prophylaxis]. NeuroNews, 8 (35), 46-52.
Salvatore, P., Baldessarini, R.J., & Khalsa, H.M. (2014). Antecedents of manic versus other first psychotic episodes in 263 bipolar I disorder patients. Acta Psychiatrica Scandinavica, 129, 275-285. DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12170
Faedda, G.L., Serra, G., & Marangoni, C. (2014). Clinical risk factors for bipolar disorders: a systematic review of prospective studies. Journal of Affective Disorders. 168, 314-321. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2014.07.013
Venher, O.P. (2016). Depresyvni rozlady u emihrantiv ta reemihrantiv: kliniko-psykhopatolohichna fenomenolohiia, suchasni pidkhody do likuvannia [Depressive disorders in emigrants and re-emigrants: clinical psychopathological phenomenology, current approaches to treatment]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Journal of Psychoneurology, 24, 2 (87), 34-36 [in Ukrainian].
