КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ З ТРАВМАТИЧНИМ УШКОДЖЕННЯМ ОРГАНА ЗОРУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10505Ключові слова:
травматична втрата зору, клініко-психопатологічна феноменологіяАнотація
РЕЗЮМЕ. Проблема втрати зору є однією з актуальних медичних і соціальних проблем.
Мета – дослідити особливості клініко-психопатологічних проявів, асоційованих зі значним погіршенням зору внаслідок травматичного пошкодження зорового аналізатора.
Матеріал і методи. Досліджено особливості психопатологічної симптоматики у 37 чоловіків і 11 жінок зі значною втратою зору внаслідок травматичного пошкодження в динаміці у перші два тижні з моменту травми, через 3 місяці, і 12 місяців після травми з використанням шкал депресії і тривоги M. Hamilton, шкал реактивної та особистісної тривожності C. Spilberger та опитувальника SCL-90-R.
Результати. Встановлено поступове значуще (р<0,01) зростання рівня депресивних проявів у динаміці через два тижні, 3 і 12 місяців після травматичної втрати зору як в цілому ((18,5±2,1) балів, (24,2±3,7) балів, (30,6±7,0) балів), так і в розрізі окремих видів депресії; а також тривоги в цілому ((23,4±4,9) балів, (26,7±5,7) балів, (23,5±5,0) балів), психічної і соматичної тривоги.
Реактивна тривожність є високою після травми, зростає протягом перших трьох місяців після неї і поступово знижується в подальшому ((46,1±10,7) балів, (48,5±12,0) балів, (41,0±10,1) балів). Рівень особистісної тривожності з часом зростає, максимально у період після 3 місяців ((43,3±11,4) балів, (47,6±12,5) балів, (54,6±14,3) балів), відображаючи формування стійких патохарактерологічних рис.
У гострий та віддалений періоди після травматичної втрати зору спостерігається значуще зростання показників соматизації, обсесивно-компульсивної симптоматики, міжособистісної сенситивності, депресії, тривожності, ворожості та фобічної тривожності (р<0,01). У чоловіків показники вищі, ніж у жінок, однак статистично значущими ці відмінності є лише для міжособистісної сенситивності та депресії.
Висновки. Тяжка втрата зору травматичного ґенезу супроводжується несприятливими психопатологічними порушеннями, насамперед депресивними і тривожними; виразність психопатологічних феноменів поступово наростає після травми. Тяжкість усіх психопатологічних проявів, асоційованих з травматичним ушкодженням зору тяжкого ступеня, у чоловіків є більшою, порівняно з жінками.
Посилання
Mohseni, M., & Bragg, B.N. (2019). Blunt Eye Trauma. Stat Pearls Publishing, 2-12.
Court, J.H., Lu, L.M., Wang, N., & McGhee C.N.J. (2019). Visual and ocular morbidity in severe open-globe injuries presenting to a regional eye centre in New Zealand. Clinical and Experimental Ophthalmology, 47 (4), 469-477. DOI: https://doi.org/10.1111/ceo.13439
Sen, E., Celik, S., Inanc, M., Elgin, U., Ozyurt, B, & Yılmazbas P. (2018). Seasonal distribution of ocular conditions treated at the emergency room: a 1-year prospective study. Arq. Bras. Oftalmol., 81 (2), 116-119. DOI: https://doi.org/10.5935/0004-2749.20180026
WHO. Geneva. (2018). Blindness and vision impairment. Information Bulletin.
Rees, G., Tee, H.W., Marella, M. Fenwick, E., Dirani, M., & Lamoureux, E.L. (2010). Vision-specific distress and depressive symptoms in people with vision impairment. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci., 51 (6), 2891-2896. DOI: https://doi.org/10.1167/iovs.09-5080
Mirandola, D., Monaci, M., Miccinesi, G., Vannuzzi, A., Sgambati, E., Manetti, M., & Marini M. (2019). Psychological well-being and quality of life in visually impaired baseball players. PloS One., 14 (6), 18-24.
Abdriakhimova, Т.В. (2014). Vzaimosvyaz klinikopsihopatologicheskikh proyavleniy nepsihotisheskikh rasstroystv i strategiy preodoleniya u lits s chastichnoy poterey zreniya travmaticheskogo geneza [Clinical relationship psychopathology nonpsychotic mental disorders and strategies for overcoming patients partially sighted traumatic genesis]. Ukrainain Gazette of Psychoneurology, 23, 1 (78), 54-57 [in Russian].
Hamilton, M.A. (1960). A rating scale for depression by Max Hamilton. Journal of Neurology, Neurosurgery, Psychiatry, 23, 56-62. DOI: https://doi.org/10.1136/jnnp.23.1.56
Hamilton, M. (1959). The assessment of anxiety states by rating. British Journal of Medical Psychology, 32, 50-55. DOI: https://doi.org/10.1111/j.2044-8341.1959.tb00467.x
Kirsheva, N.V., & Ryabchikova, N.V. (Eds.). (1995). Psihologiya lichnosti: testy, oprosniki, metodiki [Personality psychology: tests, questionnaires, methodologies]. Moscow, Helikon, 71-74.
Tarabrina, N.V. (2001). Praktikum po psihologii posttravmaticheskogo stressa [Workshop on the psychology of posttraumatic stress]. Saint-Petersburg: Piter [in Russian].
