КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ З ТРАВМАТИЧНИМ УШКОДЖЕННЯМ ОРГАНА ЗОРУ

Автор(и)

  • N. G. Pshuk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • O. O. Belov Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • N. G. Matsko Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10505

Ключові слова:

травматична втрата зору, клініко-психопатологічна феноменологія

Анотація

РЕЗЮМЕ. Проблема втрати зору є однією з актуальних медичних і соціальних проблем.

Мета – дослідити особливості клініко-психопатологічних проявів, асоційованих зі значним погіршенням зору внаслідок травматичного пошкодження зорового аналізатора.

Матеріал і методи. Досліджено особливості психопатологічної симптоматики у 37 чоловіків і 11 жінок зі значною втратою зору внаслідок травматичного пошкодження в динаміці у перші два тижні з моменту травми, через 3 місяці, і 12 місяців після травми з використанням шкал депресії і тривоги M. Hamilton, шкал реактивної та особистісної тривожності C. Spilberger та опитувальника SCL-90-R.

Результати. Встановлено поступове значуще (р<0,01) зростання рівня депресивних проявів у динаміці через два тижні, 3 і 12 місяців після травматичної втрати зору як в цілому ((18,5±2,1) балів, (24,2±3,7) балів, (30,6±7,0) балів), так і в розрізі окремих видів депресії; а також тривоги в цілому ((23,4±4,9) балів, (26,7±5,7) балів, (23,5±5,0) балів), психічної і соматичної тривоги.

Реактивна тривожність є високою після травми, зростає протягом перших трьох місяців після неї і поступово знижується в подальшому ((46,1±10,7) балів, (48,5±12,0) балів, (41,0±10,1) балів). Рівень особистісної тривожності з часом зростає, максимально у період після 3 місяців ((43,3±11,4) балів, (47,6±12,5) балів, (54,6±14,3) балів), відображаючи формування стійких патохарактерологічних рис.

У гострий та віддалений періоди після травматичної втрати зору спостерігається значуще зростання показників соматизації, обсесивно-компульсивної симптоматики, міжособистісної сенситивності, депресії, тривожності, ворожості та фобічної тривожності (р<0,01). У чоловіків показники вищі, ніж у жінок, однак статистично значущими ці відмінності є лише для міжособистісної сенситивності та депресії.

Висновки. Тяжка втрата зору травматичного ґенезу супроводжується несприятливими психопатологічними порушеннями, насамперед депресивними і тривожними; виразність психопатологічних феноменів поступово наростає після травми. Тяжкість усіх психопатологічних проявів, асоційованих з травматичним ушкодженням зору тяжкого ступеня, у чоловіків є більшою, порівняно з жінками.

Посилання

Mohseni, M., & Bragg, B.N. (2019). Blunt Eye Trauma. Stat Pearls Publishing, 2-12.

Court, J.H., Lu, L.M., Wang, N., & McGhee C.N.J. (2019). Visual and ocular morbidity in severe open-globe injuries presenting to a regional eye centre in New Zealand. Clinical and Experimental Ophthalmology, 47 (4), 469-477.

Sen, E., Celik, S., Inanc, M., Elgin, U., Ozyurt, B, & Yılmazbas P. (2018). Seasonal distribution of ocular conditions treated at the emergency room: a 1-year prospective study. Arq. Bras. Oftalmol., 81 (2), 116-119.

WHO. Geneva. (2018). Blindness and vision impairment. Information Bulletin.

Rees, G., Tee, H.W., Marella, M. Fenwick, E., Dirani, M., & Lamoureux, E.L. (2010). Vision-specific distress and depressive symptoms in people with vision impairment. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci., 51 (6), 2891-2896.

Mirandola, D., Monaci, M., Miccinesi, G., Vannuzzi, A., Sgambati, E., Manetti, M., & Marini M. (2019). Psychological well-being and quality of life in visually impaired baseball players. PloS One., 14 (6), 18-24.

Abdriakhimova, Т.В. (2014). Vzaimosvyaz klinikopsihopatologicheskikh proyavleniy nepsihotisheskikh rass­troystv i strategiy preodoleniya u lits s chastichnoy poterey zreniya travmaticheskogo geneza [Clinical relationship psychopathology nonpsychotic mental disorders and strategies for overcoming patients partially sighted traumatic genesis]. Ukrainain Gazette of Psychoneurology, 23, 1 (78), 54-57 [in Russian].

Hamilton, M.A. (1960). A rating scale for depression by Max Hamilton. Journal of Neurology, Neurosurgery, Psychiatry, 23, 56-62.

Hamilton, M. (1959). The assessment of anxiety states by rating. British Journal of Medical Psychology, 32, 50-55.

Kirsheva, N.V., & Ryabchikova, N.V. (Eds.). (1995). Psihologiya lichnosti: testy, oprosniki, metodiki [Personality psychology: tests, questionnaires, methodologies]. Moscow, Helikon, 71-74.

Tarabrina, N.V. (2001). Praktikum po psihologii post­travmaticheskogo stressa [Workshop on the psychology of posttraumatic stress]. Saint-Petersburg: Piter [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-21

Як цитувати

Pshuk, N. G., Belov, O. O., & Matsko, N. G. (2019). КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ З ТРАВМАТИЧНИМ УШКОДЖЕННЯМ ОРГАНА ЗОРУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (3), 118–123. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10505

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження