ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЛІПІДНОГО ПРОФІЛЮ ТА СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ В ЖІНОК ІЗ ПОМІРНОЮ ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ

Автор(и)

  • У. Я. Франчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • С. В. Хміль Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Л. М. Маланчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.13003

Ключові слова:

прееклампсія, метаболічний синдром, холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди

Анотація

РЕЗЮМЕ. Перебіг вагітності у жінок із метаболічним синдромом характеризується високим ризиком ускладнень. У зв’язку з цим питання ранньої діагностики та оцінки тяжкості є ключовими для профілактики материнської та перинатальної смертності.

Мета – оптимізувати та вивчити кореляційні взаємозв’язки між показниками ліпідного профілю та системи гемостазу в пацієнток із помірною прееклампсією на тлі метаболічного синдрому.

Матеріал і методи. Робота ґрунтується на результатах комплексного обстеження 46 вагітних жінок з помірною прееклампсією, вагітність яких перебігала на тлі метаболічного синдрому. Пацієнтки були поділені на групи залежно від запропонованого модифікованого лікування.

Результати. Аналізуючи отримані результати встановлено, що у пацієнток досліджуваних груп, характерними ознаками було підвищення рівня холестерину в 1,2 раза у жінок обох груп, у 2,7 раза зростання тригліцеридів, зниження показників ліпопротеїдів високої щільності та помірне підвищення ліпопротеїдів низької щільності. Встановлено наявність додаткових діагностичних маркерів метаболічного синдрому у пацієнток І та ІІ обстежуваних груп.

Висновок. Встановлено, що рівень фібриногену достовірно зростає залежно від тяжкості перебігу. Зміни ліпідного профілю крові характеризуються збільшенням тригліцеридів, ліпопротеїнів низької щільності, і зниженням рівня ліпопротеїнів високої щільності, що призводить до формування артеріальної гіпертензії, вісцерального ожиріння, гіперінсулінемії та дисліпідемії.

Посилання

Savelieva, G.М., Кrasnopolsky, V.I., Сtrygakov, А.N., Radzynsky, V.Е., Shalyna, R.I., & Кurcer, М.А. (2013). Кakoy klassyfykacii gestosov (preeclampsii) dolzhen pryderzhyvatsa vrach v povsednevnoy rabote? [What classification of preeclampsia (preeclampsia) should a doctor adhere to in his daily work?] Zhyrnal akusherstva i zhenskikh bolesney – Journal of Obstetrics and Gynecology. 62(1), 5-9 [in Russian].

Mitchenko, О.Y., Romanov, V.Yu., & Yavorska, К.О. (2012) Vysokiy kardiovaskularnuy ryzyk y khvorykh z arterialnou hipertenzieu ta ozhyrinniam [High cardiovascular risk in patients with hypertension and obesity]. Zdorovya Ukrainy – Health of Ukraine, 3/4 (23-24), 24-25 [in Ukrainian].

Netrebenko, O.K. (2011). Ozhyrenie u detey: istoky problem I posky resheniy [Obesity in children: the origins of the problem and the search for solutions]. Pediatriya – Pediatric, 90(6), 104-113 [in Russian].

Repyna, M.A., & Korzo, Т.М. (2015). Mesto systemnoy enzymoterapii v vyzhydatelnom lechenii beremennyh s gestozom. Zhyrnal Akuscherstva i zhenskih bolezney – Journal of Obstetrics and Gynecology, 64(1), 76-82 [in Russian].

Khodzhaeva, Z.S., Kholyn, A.M., & Vykhljaeva, E.M. (2013). Rannyaya i pozdnyaya preeklampsiya: paradigmy pa-tobiologii i klinicheskaya praktika [Early and late preeclampsia: pathobiology paradigms and clinical practice]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstet. Gynecol., 10, 4-11 [in Russian].

Chopey, І.V. (2011). Otsinka funktsii nyrok u khvorykh z arterialnoiu hypertenziyeiu za nayavnosty metabolichnoho syndromu [Assessment of renal function in patients with hypertension in the presence of metabolic syndrome]. Simeyna medytsyna – Family Medicine, 4, 50-53 [in Ukrainian].

Farhat, S., Zafar, M.U., Sheikh, M.A., Qasim, C.M., Urooj, F., & Fatima, S.S. (2020). Association of resolvin level in pregnant women with preeclampsia and metabolic syndrome. Taiwan J. Obstet. Gynecol, 59(1), 105-108. DOI: 10.1016/j.tjog.2019.11.016.

Brown, D. (2020). Preeclampsia, hypertension, and a possible treatment for preeclampsia. Med. Hypotheses., 140, 109669. DOI: 10.1016/j.mehy.2020.109669.

Yuliani, D., Hadisaputro, S., & Nugraheni, S. (2019). Distribution of preeclampsia risk factors in pregnant woman with mild preeclampsia in banyumas district. J. Kebid, 9, 135. DOI: 10.31983/jkb.v9i2.5162.

Ukah, U.V., De Silva, D.A., Payne, B., Magee, L.A., Hutcheon, J.A., Brown, H., ..., & von Dadelszen, P. (2018). Prediction of adverse maternal outcomes from pre-eclampsia and other hypertensive disorders of pregnancy: a systematic review. Pregnancy Hypertens.,11, 115-123. DOI: 10.1016/j.preghy.2017.11.00.

Spradley, F.T. (2017). Metabolic abnormalities and obesity's impact on the risk for developing preeclampsia. Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol., 312(1), R5-R12. DOI: 10.1152/ajpregu.00440.2016.

Poon, L., Shennan, A., Hyett, J., Kapur, A., Hadar, E., Divakar, H. ..., & Hod, M. (2019). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: a pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int. J. Gynecol. Obstet., 145(S1), 1-33. DOI: 10.1002/ijgo.12802.

Dhariwal, N.K., & Lynde, G.C. (2017). Update in the management of patients with preeclampsia. Anesthesiol. Clin., 35(1), 95-106. DOI: 10.1016/j.anclin.2016.09.009.

Yajnik, Chittaranjan S. (2014). Transmission of obesity-adiposity and related disorders from the mother to the baby. Ann. of Nutrition & Metabolism, 64, 1, 8-17. DOI: 10.1159/000362608.

Zhao, X., Frempong, S.T., & Duan, T. (2019). Uric acid levels in gestational hypertensive women predict preeclampsia and outcome of small-for-gestational-age infants. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 1-7. DOI: 10.1080/ 14767058.2019.1671339.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-08

Як цитувати

Франчук, У. Я., Хміль, С. В., & Маланчук, Л. М. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЛІПІДНОГО ПРОФІЛЮ ТА СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ В ЖІНОК ІЗ ПОМІРНОЮ ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 167–172. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.13003

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження