ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАРАНОЇДНОЮ ШИЗОФРЕНІЄЮ ТА ГОСТРИМ ПОЛІМОРФНИМ ПСИХОТИЧНИМ РОЗЛАДОМ

Автор(и)

  • О. P. Venger ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • V. S. Bilous ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9549

Ключові слова:

соціальне функціонування, параноїдна шизофренія, гострий поліморфний психотичний розлад

Анотація

Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів у якості основної стратегії лікування психозів у цілому, і шизофренії зокрема, особливу увагу приділяють рівню соціального функціонування та якості якості життя пацієнтів із даною патологією.

Мета дослідження – вивчити особливості соціального функціонування соціально-психологічної адаптації пацієнтів із параноїдною шизофренією та гострим поліморфним психотичним розладом.

Матеріали і методи. Було клінічно обстежено 137 пацієнтів із першим психотичним епізодом: 1) 65 пацієнтів (2–3 госпіталізації) – із діагнозом параноїдної шизофренії (ПШ) (F20.0); 2) 72 особи (перша госпіталізація) – з діагнозом гострого поліморфного психотичного розладу (ГППР) (F23.0, F23.1). Дослідження рівня соціального функціонування у хворих на ПШ та ГППР у різні вікові періоди життя було проведено за допомогою структурованого інтерв’ю PAS-SI, зіставленого з даними анамнезу.

Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що у хворих на ПШ в продромальний період психозу (ППП) у всіх вікових періодах відзначався середньонизький рівень загального соціального функціонування з поступовим незначним зниженням цього рівня за рік до маніфестації психозу. Тоді як у хворих із ГППР виявлено хвилеподібні коливання рівня загального соціального функціонування, від високого – до середнього та від середнього – до високого, при середньому рівні загального соціального функціонування за рік до маніфестації психозу.

Висновки. Стабільний та більш низький рівень загального соціального функціонування у всіх вікових періодах у хворих на ПШ, на відміну від пацієнтів із ГППР, свідчить про зниження адаптаційних можливостей психіки хворих на ПШ. Разом з тим, коли більш високий рівень соціального функціонування та його хвилеподібні коливання від високого – до середнього та від середнього – до високого свідчать про менш виражені зміни адаптації хворих із ГППР.

Біографії авторів

О. P. Venger, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

Олена Петрівна Венгер – завідувач кафери психіатрії, наркології та медичної психології. Мейл: olenavenger@gmail.com Тел.: 0677565556

V. S. Bilous, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

Білоус Володимир Сергійович – асистент кафери психіатрії, наркології та медичної психології. Мейл: bilous@tdmu.edu.ua Тел.: 0966124634

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-01

Як цитувати

Venger О. P., & Bilous, V. S. (2018). ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАРАНОЇДНОЮ ШИЗОФРЕНІЄЮ ТА ГОСТРИМ ПОЛІМОРФНИМ ПСИХОТИЧНИМ РОЗЛАДОМ. Вісник наукових досліджень, (4), 114–118. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9549

Номер

Розділ

НЕВРОЛОГІЯ ТА ПСИХІАТРІЯ