ДИНАМІКА КЛІТИННОГО СКЛАДУ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО ВВЕДЕННЯ ДЕКСАМЕТАЗОНУ В РАННЬОМУ ПІСЛЯНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

Автор(и)

  • O. A. Hryhorieva Запорізький державний медичний університет.
  • P. V. Bohdanov Запорізький державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.8982

Ключові слова:

печінка, дексаметазон, морфогенез, антенатальний вплив.

Анотація

Дискусійним питанням в акушерстві на сьогодні залишається питання використання глюкокортикоїдів під час вагітності, адже вони можуть як позитивно, так і негативно впливати на процеси морфогенезу органів та бути причиною виникнення патологічних станів у післянатальному періоді.

Мета дослідження – встановити динаміку клітинного складу печінки щурів після внутрішньоутробного введення дексаметазону в ранньому післянатальному періоді.

Матеріали і методи. У роботі досліджено печінку 72 лабораторних щурів з 1 до 14 доби життя. Усіх тварин поділили на 3 групи: перша – інтактні щури, друга – контрольна, третя – експериментальна (тварини, котрим на 18-ту добу внутрішньоутробного періоду вводили дексаметазон). За допомогою гістологічних, морфометричних та статистичних методів дослідження підраховували абсолютну кількість клітин на умовні одиниці площі в двох зонах печінкових часточок – центральній та периферичній.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що на першу добу життя в експериментальних тварин збільшується кількість гепатоцитів, порівняно з контрольною та інтактною групами, а також достовірно зменшується кількість ендотеліоцитів синусоїдних капілярів та зірчастих макрофагоцитів. На 14-ту добу життя, навпаки, знижується кількість гепатоцитів з одночасним зростанням кількості ендотеліоцитів синусоїдів, зірчастих макрофагоцитів та лімфоцитів. Ймовірно, такі зміни зумовлені взаємодією дексаметазону з рецепторами глюкокортикоїдних гормонів у клітинах печінки, що, у свою чергу, впливає на процеси морфогенезу органа.

Висновки. У щурів після антенатального введення дексаметазону змінюється співвідношення між клітинами печінки щурів з піком на 1-шу та 14-ту доби життя.

Посилання

Doc. MOZ Ukrainy, DU «UISD MOZ Ukrainy» at 516 (2017). Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. 2016 rik. [Annual report on the health status of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system in Ukraine. 2016 year]. MOZ Ukrainy - Ministry of health of Ukraine, 2017, 516 [in Ukrainian].

Sidelnikova, V.M. (2010). Glyukokortikoidy v akusherskoj praktike – za i protiv [Glucocorticoids in obstetric practice - pros and cons]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and gynecology, 1, 3-6 [in Russian].

Melnichenko, G.A., Semicheva, T.V., Fadeev, V.V. & Chebotnikova, T.V. (2008). Primenenie glyukokortikoidov vo vremya beremennosti [Use of glucocorticoids during pregnancy]. Vestnik reproduktivnogo zdorovya – Reproductive Health Bulletin, 1-2, 7-17 [in Russian].

Solano, M.E., Holmes, M.C., Mittelstadt, P.R., Chapman, K.E. & Tolosa, E. (2016). Antenatal endogenous and exogenous glucocorticoids and their impact on immune ontogeny and long-term immunity. Semin Immunopathol, 38, 739-763.

McCurdy, C.E. & Friedman, J.E., (2006). Early Foetal programming of hepatic gluconeogenesis: glucocorticoids strike back. Diabetologia, 49, 1138-1141.

Voloshin, M.A. & Bohdanov, P.V. (2016). Dynamika vidnosnoi ploshchi struktur pechinky shchuriv u rannomu pislianatalnomu periodi v normi ta pislia vnutrishnoutrobnoi dii antyhenu ta hliukokortykoidiv [Dynamics of relative area of rat liver structures in early postnatal period in norm and after intrauterine effect of an antigen or glucocorticoids]. Morfolohiia - Morphologia, 10 (3), 86-88 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-11

Як цитувати

Hryhorieva, O. A., & Bohdanov, P. V. (2018). ДИНАМІКА КЛІТИННОГО СКЛАДУ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО ВВЕДЕННЯ ДЕКСАМЕТАЗОНУ В РАННЬОМУ ПІСЛЯНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ. Вісник наукових досліджень, (2). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.8982

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ