ФАКТОРИ РИЗИКУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.8929Ключові слова:
медичні працівники, шкідливі та небезпечні умови праці, професійна захворюваність.Анотація
Вивчення факторів ризику професійних захворювань становить із практичної і соціальної точок зору актуальну медико-соціальну проблему, що вважається теоретичною основою щодо розробки методів їх профілактики. Дані офіційних
статистичних звітів свідчать, що в Україні понад 60,0 % із 1,1 млн медичних працівників працюють у шкідливих та небезпечних умовах. У структурі професійних захворювань медичних працівників перше місце займає туберкульоз (80–100 %, у середньому – 87,7 %), друге – захворювання опорно-рухового апарату (від 1,3 до 6,7 %, у середньому – 3,1 %), на третьому місці алергічні захворювання – від 1,0 до 5,1 % (у середньому 2,3 %).
Мета дослідження – вивчити й узагальнити причини професійних захворювань медичних працівників в Україні.
Матеріали і методи. Професійна захворюваність медичного персоналу зумовлена впливом комплексу факторів ризику: механічних, фізичних, хімічних, біологічних, нервово-емоційних. Негативним механічним впливам піддаються медичні працівники із статичними умовами праці. Шкідлива дія фізичного фактора суттєво збільшується у наш час за умов широкого впровадження у лікувальний і діагностичний процеси апаратури із світловим, електромагнітним та радіоактивним випромінюванням. В умовах швидкого розвитку хімічної та фармацевтичної промисловості суттєво зросла кількість хімічних речовин, які мають здатність спричиняти не тільки лікувальний ефект на пацієнта, а й здійснювати негативний вплив на медичних працівників при систематичному їх використанні.
Результати досліджень та їх обговорення. Актуальною проблемою охорони здоров’я України залишаються група професійних захворювань, спричинених збудниками туберкульозу, токсоплазмозу, вірусного гепатиту, мікозів шкіри, сифілісу, ВІЛ-інфекції. Ризик зараження ВІЛ складає близько 0,3 % і досягає 10,0 % на вірус гепатиту С, і 30,0 % – вірус гепатиту В. В Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, щороку виявляють 30,0–50,0 тис. хворих на цю недугу (84,1 на 100 тис. населення). Прояви ураження емоційної сфери як симптомокомплекс професійного вигоряння виявлено майже в 80 % лікарів-психіатрів, психотерапевтів, психіатрів-наркологів, у 61,8 % лікарів-стоматологів, у 60,6 % медичних сестер онкологічних відділень.
Висновки. Розподіл випадків професійних захворювань медичних працівників України серед різних закладів у 2011–2017 рр. показав, що найбільшу кількість профзахворювань реєструють у закладах протитуберкульозного профілю – 70,1–95,5 %. Від 3,0 до 16,4 % усіх професійних захворювань у медичній галузі реєструють у лікарнях загального профілю, від 1,5 до 10,2 – у лікарнях психоневрологічного профілю, 1,9–3,0 % – у бюро судово-медичної експертизи та 2,6–3,0 % – у наукових закладах.
Посилання
Tymoshyna, D.P. & Lubyanova, I.P. (2015). Problemy zdorovia pratsivnykiv medychnoi haluzi v Ukraini [Problems of workers’ health in medical sector in Ukraine]. [in Ukrainian].
Nahorna, A.M., Sokolova, M.P. & Kononova, I.H. (2016). Profesiina zakhvoriuvanist medychnykh pratsivnykiv yak medyko-sotsialna problema [The professional morbidity of medical workers as a medical and social problem]. [in Ukrainian].
Horbliansky, Yu.Yu. (2003). Aktualnyie voprosy profesionalnoi zabolievaiemosti miedytsynskikh rabotnikov [Topical issues of professional morbidity of medical workers]. [in Russian].
Krushelnytska, Ya.V. (2003). Fiziolohiia i psykholohiia pratsi [Physiology and psychology of labor]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].
Buria, L.V., Katrushov, O.V. & Matviienko, T.M. (2005). Erhonomichna kharakterystyka rozvytku vtomy miazovoi systemy, shcho obumovlena osoblyvostiamy robochykh poz likariv-stomatolohiv [Ergonomic characteristic of the development of fatigue of the muscular system, due to the peculiarities of the working positions of dentists]. Dnipropetrovsk [in Ukrainian].
Moroz, V.M., Serheta, I.V., Feshchuk, N.M. & Oliinyk, M.P. (2005). Okhorona pratsi v medytsyni i farmatsii [Labor protection in medicine and pharmacy]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].
Denysiuk, L.I. & Varyvonchyk, D.V. (2014). Osoblyvosti umov pratsi, yak faktor ryzyku profesiinoi zakhvoriuvanosti likariv-oftalmolohiv [Peculiarities of working conditions, as a risk factor for professional morbidity of ophtalmologists]. [in Ukrainian].
Kundiiev, Yu.I., Nahorna, A.M., Varyvonchyk, D.V. & Sokolova, M.P. (2010). Zakhvoriuvanist medychnykh pratsivnykiv na professiinyi tuberkuloz [Morbidity of medical workers on professional tuberculosis]. [in Ukrainian].
Kundiiev, Yu.I., Nahorna, A.M. & Varyvonchyk, D.V. (2014). Profesiini infektsiini khvoroby [Professional infectious diseases]. Kyiv: VD “Avitsena” [in Ukrainian].
Sokolova, M.P. (2004). Profesiini zakhvoriuvannia medychnykh pratsivnykiv Ukrainy [Professional disease of Ukrainian medical workers]. [in Ukrainian].
Larentsova, L.I., Maksimovskii Yu.M. & Sokolova Ye.D. (2002). Sindrom “emotsyonalnoho vyhoraniia” (burnout) u vrachiei-stomatolohov [Syndrome of “emotional burnout” (burnout) of dentists]. [in Russian].
Maliar-Hazda, N.M. (2015). Emotsiine vyhoriannia – aktualna problema medytsyny sohodennia [Emotional burnout – the actual problem of medicine of the present]. [in Ukrainian].
Navakatikian, A.O. & Kalnish, V.V. (1998). Izmienieniie vzaimosviaziei fiziolohicheskikh funktsyi TsNS u operatorov EVM pod vliianiiem professionalnoho stressa [Change of interconnections of physiological functions of CNS of ECM operators under the influence of professional stress]. [in Russian].
Baks, Ya., Luss, I.Yu. & Sprudzha, D.R. (2002). Faktory riska zdorovia miedytsynskikh rabotnikov [Health risk factors of medical workers]. [in Russian].
Mikhailov, B.V. & Havrilenko, M.A. (2001). Sindrom “vyhoraniia”, yeho prichiny i sposoby korriektsyiy [“Burnout” syndrome, its causes and ways of correction]. [in Russian].
Havrilenko, M.A. (2002). K voprosu o razvitii sindroma “vyhoraniia” u vrachei psikhiatrov-psikhotierapievtov [To the question of the development of “burnout” syndrome among psychiatrists and psychotherapists]. [in Russian].
Karpov, A.V. (2000). Psikholohichieskaia struktura dieiatielnosti: riealnost i kontseptualizatsiia [Psychological structure of activity: reality and conceptualization]. Psikholohiia subiekta professionalnoi dieiatielnosti – psychology of subject of professional activity. V.A. Barabanshchikova (Ed.). Moskow: Yaroslavl [in Russian].
Kravchuk, V.V., Kalnysh, V.V. & Yena, A.I. (2005). Syndrom “profesiinoho vyhorannia” yak indykator porushennia zdorovia pratsivnykiv okremykh spetsialnostei [“Emotional burnout” syndrome as an indicator of health disturbance of employees of certain specialties]. [in Ukrainian].
Tsiborovskii, O.M. (2015). Zdorovia naselennia i factory ryzyku, shcho vplyvaiut na yoho stan, yak obiekt upravlinnia (ohliad literatury) [Population health and risk factors that affect its condition as an object of management (literature review)]. [in Ukrainian].
Kundiiev Yu.I. & Nahornaia A.M. (2007). Professionalnoie zdorovie v Ukrainie. Epidemiolohicheskii analiz [Professional health in Ukraine. Epidemiological analysis]. Kyiv: Avitsenna [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
