ЕФЕКТИВНІСТЬ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ІЗ НОРМОБІОЦЕНОЗОМ І ДИСБІОЗОМ КИШЕЧНИКА
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7539Ключові слова:
ішемічна хвороба серця, нормобіоценоз кишечника, дисбіоз кишечника, динаміка, показники клінічного та лабораторного статусу.Анотація
Ішемічна хвороба серця (ІХС) є основною причиною кардіоваскулярної смертності в Україні, показники якої не знижуються.
Мета дослідження – вивчити ефективність стандартної патогенетичної терапії пацієнтів з ішемічною хворобою серця із нормобіоценозом (НБ) і дисбіозом (ДБ) кишечника.
Матеріали іа методи. Обстежено 68 хворих у віці від 50 до 65 років, серед яких 20 % жінок. Пацієнти з ІХС із постінфарктним кардіосклерозом, хронічною серцевою недостатністю (ХСН) II функціонального класу (ФК) (NYHA) і дисбіозом кишечника І і ІІ ступенів (n=45) і хворі, яких зіставили за статтю, віком, ФК ХСН (n=23) із нормобіоценозом кишечника отримували стандартне лікування хронічної ІХС. Тривалість спостереження становила 8 тижнів.
Результати досліджень та їх обговорення. Установлено позитивний вплив стандартної терапії на клінічний перебіг захворювання, ліпідний обмін і пероксидне окиснення ліпідів, показники імунного запалення, системної запальної відповіді й антиоксидантного захисту в обох групах пацієнтів. Виявлено, що наявність дисбіозу кишечника І і ІІ ступенів асоціюється з меншим ступенем позитивної динаміки більшості зазначених параметрів.
Висновки. Стандартна терапія хворих на ІХС із нормобіоценозом і дисбіозом кишечника І і ІІ ступенів супроводжується позитивним впливом на клінічний перебіг захворювання у формі зменшення кількості нападів стенокардії на тиждень, збільшення дистанції тесту з 6-хвилинною ходьбою і поліпшення психологічного статусу.
Посилання
Boytsov, S.A. (2013). Mekhanizmy snizheniya smertnosti ot ishemicheskoy bolezni serdtsa v raznykh stranakh mira [Mechanisms for reducing mortality from ischemic heart disease in different countries of the world]. Profilakticheskaya meditsina – Preventive Medicine, 5, 9-19 [in Russian].
Lupanov, V.P. (2013). Vtorichnaya medikamentoznaya profilaktika ishemicheskoy bolezni serdtsa i infarkta miokarda [Secondary pharmacological prophylaxis of coronary heart disease and myocardial infarction]. Meditsinskiy sovet – Medical Advice, 3, 86-91 [in Russian].
Kharchenko, N.V. (2015). Disbakterioz: bolezn ili simptomokompleks? [Disbacteriosis: disease or symptom complex?]. Ínfo-medíya «Zdorovia Ukrainy» medychnyi portal. 27.03 [in Russian].
Shilov, A.M., Petrukhina, N.B., Zorina, O.A., & Mariyanovskiy, A.A. (2014).
Disbioz pishchevaritelnogo trakta kak faktor riska v serdechno-sosudistom kontinuume: patofiziologiya i lecheniye [Dysbiosis of the digestive tract as a risk factor in the cardiovascular continuum: pathophysiology and treatment]. Lektsii dlya vrachey Kardiologiya i angiologiya. Effektivnaya farmakoterapiya – Lectures for doctors. Cardiology and Angiology. Effective Pharmacotherapy, 3, 44-52 [in Russian].
Kharchenko, N.V., Chernenko, V.V., Yankovskiy, D.S., Dyment, H.S. (2003). Rol kyshechnoy mikroflory v razvitii khronicheskikh zabolevaniy zheludochno-kishechnogo trakta [The role of the intestinal microflora in the development of chronic diseases of the gastrointestinal tract]. Zhurnal praktychnoho líkarya – Journal of Practical Doctor, 4, 20-27 [in Russian].
Lniavina, V.M. (2008). Izmeneniya lipidnogo obmena u bolnykh ishemicheskoy boleznyu serdtsa, assotsyyrovannoy s dysbiozom kyshechnika; metabolicheskiye éffekty probiotikov [Changes in lipid metabolism of patients with ischemic heart disease, associated with intestinal dysbiosis; metabolic effects of probiotics]. Candidate’s thesis. S. Peterburg: [in Russian].
Montalescot, G. & Sechtem, U. (2013). ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease. Eur. Heart J. doi:10.1093/eurheartj/ent296.
Palaniswamy, C. & Aronow, W.S. (2011). Treatment of stable angina pectoris. Am. J. Ther. 5, (18), е138-е152.
Henderson, R.F. & O’Flynn, N. (2012). Management of stable angina: summary of NICE guidance. Heart, 98, 500-507.
Opie, L.Y. & Horowitz, J.D. (2012). Nitrates and newer anti-anginals. Drugs for the Heart. 8th ed: Elsevier.
Jonsson, G., Abdelnoor, M., & Muller, C. (2005). A comparison of the two beta-blockers carvedilol and atenolol on left ventricular ejection fraction and clinical endpoints after myocardial infarction; a single-centre, randomized study of 232 patients // Cardiol. 3, (103), 148-155.
Fox K. (2006). Guidelines on the management of stable angina pectoris – executive summary. The Task Force on the Management of stable angina pectoris of the European Society of Cardiology. Eur. Heart J. 27, 1341-1381.
2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal Advance Access, published June 8, 2-85.
Friedewald, W.T. R.I. Levy, & D.S. Fredrickson (1972). Estimation of the concentration of low-density lipoprotein cholesterol in plasma, without use of the preparative ultracentrifuge. Clin Chem. 18, (6), 499.
Matteo Serino, Vincent Blasco-Baque, Simon Nicolas, & Remy Burcelin. (2014). Far from the Eyes, Close to the Heart: Dysbiosis of Gut Microbiota and Cardiovascular Consequences. Curr. Cardiol. Rep., 16 (11), 540.
Goldsmith, J.R, & Sartor, R.B. (2014). The role of diet on intestinal microbiota metabolism: downstream impacts on host immune function and health, and therapeutic implications. J Gastroenterol. 49 (5), 785-798.
Koeth, R.A, Wang, Z, Levison, B.S, Buffa, J.A, Org, E., & Sheehy, B.T. (2013). Intestinal microbiota metabolism of L-carnitine, a nutrient in red meat, promotes atherosclerosis. Nat. Med. 19 (5), 576-585.
Tomasello, G., Bellavia, M., Palumbo, V.D., Gioviale, M.C., Damiani, P., Lo Monte, A.I. (2011). From gut microflora imbalance to mycobacteria infection: is there a relationship with chronic intestinal inflammatory diseases? Ann. Ital. Chir., 82 (5), 361-368.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).