CИНДРОМ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПЕРИТОНІТІ НА ТЛІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ

Автор(и)

  • I. Ya. Dzyubanovsky ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • B. M. Vervega Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • S. R. Pіdruchna ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
  • N. A. Melnyk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.10004

Ключові слова:

острый распространенный перитонит, сахарный диабет, синдром эндогенной интоксикации

Анотація

Понятие “эндогенная интоксикация” широко используется как критерий оценки состояния организма в условиях накопления конечных продуктов метаболизма белков, липидов и других веществ, имеет место при различных заболеваниях, сопровождающихся усилением катаболических процессов, в частности при остром распространенном перитоните на фоне сахарного диабета.

Цель исследования – изучить и оценить выраженность сидрома эндогенной интоксикации в организме опытных животных при смоделированном остром распространенном перитоните на фоне сахарного диабета по сравнению с животными с экспериментальным острым распространенным перитонитом.

Материалы и методы. В исследовании использовали 56 белых крыс. Сахарный диабет моделировали путем внутрибрюшного введения стрептозотоцина фирмы “Sigmal” из расчета 7 мг на 100 г массы животного, острый распространенный перитонит – введением 0,5 мл 10 % профильтрованной каловой суспензии в брюшную полость исследуемых животных. Опре­деляли показатели синдрома эндогенной интоксицации – молекулы средней массы и эритроцитарный индекс интоксикации. Сроки наблюдения: 1; 3; 7 сутки от начала моделирования перитонита. Для проведения исследований использовали сыворотку крови и цельную кровь.

Результаты исследований и их обсуждение. При сравнении уровня молекул средней массы между исследуемыми группами животных было установлено статистически значимый более существенный рост уровня среднемолекулярных пептидов в течение всех сроков эксперимента. В частности, концентрация МСМ1 и МСМ2 на 7-е сутки эксперимента в исследуемых группах составила 14,96 и 54,55 % соответственно (p<0,05). Это говорит о усиления токсического воздействия острого рас­пространенного перитонита на фоне сахарного диабета в организме животных. Уровень эритроцитарного индекса интоксикации у крыс основной группы на 1-е сутки с момента начала эксперимента был на 1,39 % выше относительно такого показателя группы с острым перитонитом (p>0,05). На 3-и сутки эта разница составляла 14,87 %, а на 7-е сутки – 20,09 %, и была самой (p<0,05).

Выводы. У животных с острым распространенным перитонитом на фоне сахарного диабета проявления синдрома эндогенной интоксикации выражены в большей степени по сравнению с животными со смоделированным острым перитонитом, что подтверждено статистически значимо более высокими уровнями молекул средней масы и эритроцитарного индекса интоксикации (p<0,05).

Посилання

Dziubanovskyi, I.Ya. & Mihenko, B.O. (2009). Syndrom poliorhannoi nedostatnosti ta yoho korektsiia u khvorykh na hostryi poshyrenyi perytonit [The syndrome of multiple organ failure and its correction in patients with acute common peritonitis]. Ukr. Zhurn. Khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 2, 56-59 [in Ukrainian].

Bilyk, I.I. (2016). Hostryi perytonit yak uskladnennia hostroho apendytsytu [Acute peritonitis as a complication of acute appendicitis]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia –Clinical and Experimental Pathology, 1 (43), 187-189 [in Ukrainian].

Hrynchuk, F.V. (2014). Patohenetychni, klinichni i taktychni osoblyvosti pry perytoniti ta poiednanii patolohii [Pathogenetic, clinical and tactical features in peritonitis and combined pathology]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 6 (44), 47-49 [in Ukrainian].

Spirt, M.J. (2010). Complicated intra-abdominal infections: a focus on appendicitis and diverticulitis. Postgrad. Med., 122, 1, 39-51.

Kimura, W., Mizutani, M., & Fuse, A. (2014). Problems and therapeutic strategy for emergen cy operation of the abdomen in the aged. Nippon Ronen Igakkai Zasshi, 41, 6, 660-665.

Blot, S., & De Waele, J.J. (2015). Critical issues in the clinical management of complicated intraabdominal infections. Drugs, 65 (12), 1611-1620.

Al-Malki, A.L. (2013). Oat attenuation of hyperglycemia-induced retinal oxidative stress and NF-kB activation in streptozotocin–induced diabetic rats. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. Article ID 983923, p. 8. DOI: http://dx.doi.org/10.1155/2013/983923

Lazarenko, V.A., Lipatov, V.A., Blinkov, Yu.Yu., & Skorikov, D.V. (2008). Eksperimentalnaya model rasprostranennogo kalovogo peritonita [Experimental model of widespread fecal peritonitis]. Chelovek i yego zdorovye – Man and His Health, 4, 128-132 [in Russian].

Gromashevskaya, L.L. (1997). “Sredniye molekuly” kak odin iz pokazateley metabolicheskoy intoksikatsii v organizme [“Medium Molecules” as one of the indicators of metabolic intoxication in the body]. Laboratornaya diagnostika – Laboratory Diagnostics, 1, 11-16 [in Russian].

Horiachkovskyi, O.M. (2015). Klinichna biokhimiia v laboratornii diahnostytsi. Dovidkovyi posibnyk [Clinical biochemistry in laboratory diagnostics. Reference book]. Odesa: Ekolohiia [in Ukrainian].

Stalnaya, I.D. (1977). Sovremennyye metody v biokhimii [Modern methods in biochemistry]. Moscow: Meditsina [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-15

Як цитувати

Dzyubanovsky, I. Y., Vervega, B. M., Pіdruchna S. R., & Melnyk, N. A. (2019). CИНДРОМ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПЕРИТОНІТІ НА ТЛІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ. Вісник наукових досліджень, (1), 135–139. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.10004

Номер

№ 1 (2019)

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo"            
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).