ПОРІВНЯЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ПРОСТОРОВОЇ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПЛАЦЕНТ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА БЕЗ КОРЕКЦІЇ ТА НА ФОНІ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9149Ключові слова:
синдром втрати плода, донатор оксиду азоту, вітамін В9, плацента.Анотація
Синдром втрати плода – поліетіологічний синдром. У генезі репродуктивних втрат велике значення відводиться неповноцінній трансформації ендометрія та порушенню процесів інвазії трофобласта. Дослідження змін у плаценті, притаманних синдрому втрати плода, дозволить зрозуміти патогенез формування синдрому, виявити роль судинного фактора у розвитку дегенеративних змін та підібрати патогенетично обґрунтовану корекцію виявлених порушень.
Мета дослідження – порівняти макро- та мікроскопічну будову плацент у жінок із синдромом втрати плода без додаткової корекції та на тлі запропонованого медикаментозного лікування.
Матеріали і методи. Проведено обстеження 100 плацент (першу групу сформували 50 плацент жінок, які отримували медикаментозну терапію, передбачену положеннями клінічних протоколів МОЗ України, другу групу – плаценти породіль, яким під час вагітності додатково призначали донатор оксиду азоту та препарат вітаміну В9).
Результати досліджень та їх обговорення. При візуальній оцінці та дослідженні гістологічної будови плацент першої групи виявлені різноманітні патологічні зміни, які характерні для дистрофічно-дегенеративних процесів. У другій групі відзначається зменшення патологічних проявів та активація адаптаційно-компенсаторних процесів.
Висновки. Комплексна терапія із використанням донатора оксиду азоту та вітаміну В9 дає змогу покращити обмінні процеси в фетоплацентарній системі.
Посилання
Malanchuk, L.M., Kuchma, Z.M. & Malanchuk, S.L. (2015). Syndrom vtraty ploda: suchasni pidkhody do likuvannia [Fetal loss syndrome: modern approaches to treatment]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical aspects of womens health, 9 (95), 19-22 [in Ukrainian].
Tyrskaia, Ju.Y., Rudakova, E.B., Shakyna, Y.A., Pylypenko, M.A., Poltoraka, E.A. & Liubavyna, A.E. (2009). Syndrom potery ploda [Fetal loss syndrome]. Lechashchiy vrach. – Treating physician, 11, 15-19 [in Ukrainian].
Saveleva, H.M., Kulakov, V.Y. & Stryzhakov, A.N. (2000). Akusherstvo: uchebnyk [Obstetrics: a textbook]. Moscow: Medycyna, 816 р.
Bycadze, V.O., Samburova, N.V., Makacaryja, N.A., Myshchenko, A.L. (2016). Folatdefycytnye sostojanyia v akusherskoi praktyke y problema yx korrekcyy [Folate deficiency states in obstetric practice and the problem of their correction]. Obstetrics. Gynecology. Reproduction, 10 (1), 38-48 [in Ukrainian].
Ersshova, Y.B., Mochalova, A.A., Belyx, N.A., Shyryna, T.A. & Havrysh, L.Y. (2007). Folyevaja kyslota – zhyznenno vazhnyi vytamyn [Folic acid is a vital vitamin]. Newspaper "News of Medicine and Pharmacy", 12 (218) [in Ukrainian]. Retrieved from: http://www.mif-ua.com.
Vora, S., Shetty, S., Khare, M. & Ghosh, K. (2009). Placental histomorphology in unexplained foetal loss with thrombophilia. Indian Journal of Medical Research Publisher, 129.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
