ЗАСТОСУВАННЯ КВІНАПРИЛУ ТА L-АРГІНІНУ З МЕТОЮ КОРЕКЦІЇ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ АНКІЛОЗИВНИМ СПОНДИЛОАРТРИТОМ ТА В ПОЄДНАННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ

S. I. Smiian; B. O. Koshak; U. S. Slaba

doi:10.11603/2415-8798.2018.2.9012

Автор(и)

S. I. Smiian ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
B. O. Koshak ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
U. S. Slaba ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9012

Ключові слова:

анкілозивний спондилоартрит, квінаприл, L-аргінін, ендотеліальна дисфункція.

Анотація

Смертність серед пацієнтів з анкілозивним спондилоартритом (АС) близько в 2 рази вище популяційного рівня і зумовлена серцево-судинною патологією (СС). На сьогодні відома роль персистуючого запального процесу при виникненні СС захворювань унаслідок розвитку дисфункції ендотелію (ЕД).

Мета дослідження – оцінити ефективність корекції ендотеліальної дисфункції у пацієнтів із АС і АГ шляхом застосування квінаприлу та L-аргініну аспартату.

Матеріали і методи. Обстежено 110 пацієнтів з АС, яким проводили оцінку ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД). Після відбору серед них пацієнтів з ЕЗВД<10 % (n=79), останніх поділили на 4 групи. До першої групи увійшли 17 осіб, які отримували стандартну терапію. Пацієнти другої групи (n=20), поряд з основним лікуванням, отримували внутрішньовенно інфузії розчину L-аргініну. До третьої групи увійшли хворі, котрі мали супутню АГ та отримували ІАПФ (квінаприл) в дозі 20–40 мг на добу (n=19). Четверту групу (n=23) становили також пацієнти з АГ, проте лікування останніх проводили із застосуванням L-аргініну та квінаприлу.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що в другій групі спостерігалось значне покращення стану ендотелію: відзначено підвищення кількісного значення показника ЕЗВД на (23,2±2,4) % (р=0,0023), причому його нормалізацію виявлено в 7 осіб. Покращення стану ендотелію, порівняно з початковим рівнем, констатовано у 11 хворих та лише в 2 суттєвих змін не спостерігалося. У пацієнтів третьої групи призначення лише ІАПФ виявилось не достатньо ефективним, нормалізації ЕЗВД не було в жодного пацієнта, проте у більшості хворих все ж вдалось поліпшити функцію ендотелію та нормалізувати АТ. У четвертій групі в 7 пацієнтів спостерігалась нормалізація стану ендотелію, в 10 – покращення, порівняно з вихідним рівнем, а у 6 – жодних змін не виявлено.

Висновки. Використання L-аргініну в комплексній терапії хворих з АС дозволяє суттєво зменшити прояви ЕД у пацієнтів без супутньої АГ. Комбіноване застосування квінаприлу та L-аргініну демонструвало покращення вазорегулювальної функції ендотелію та контроль АТ у хворих з АГ.

Посилання

Altaany, Z. Moccia, F., Munaron, L., Mancardi, D. & Wang, R. (2014). Hydrogen sulfide and endothelial dysfunction: relationship with nitric oxide. Curr Med Chem, 21 (32), 3646-61.

Ben Assayag, E., Shenhar-Tsarfaty, S., Bova, I., Berliner, S., Usher, S, Peretz, H. & Shapira, I. (2009). Association of the -757T>C polymorphism in the CRP gene with circulating C-reactive protein levels and carotid atherosclerosis. Thromb Res., 124 (4), 458-62

Braun, J. (2007). Ankylosing spondylitis. Lancet, 369, 1379-1390.

Busse, R., Fleming, I. & Hecker, M. (1993). Endothelium-derived bradykinin: implications for angiotensin-converting enzyme-inhibitor therapy. J Cardiovasc Pharmacol., 22, 31-36.

Celermajer, D.S., Sorensen, K.E. & Gooch, V.M. (1992). Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. Lancet, 340, 1111-1115.

Chen, H.A., Chen, С.H. & Liao, H.T. (2012). Clinical, functional, and radiographic differences among juvenile-onset, adult-onset, and late-onset ankylosing spondylitis. J Rheumatol, 39, 3-8.

Deyab, G., Hokstad, I., Whist, J.E., Smastuen, M.C., Agewall, S., … Hollan, I. (2017). Methotrexate and anti-tumor necrosis factor treatment improves endothelial function in patients with inflammatory arthritis. Arthritis Res Ther., 19 (1), 232.

Donald, J.A., Forgan, L.G. & Cameron, M.S. (2015).The evolution of nitric oxide signalling in vertebrate blood vessels. J Comp Physiol, 185 (2), 153-171.

Dzieża-Grudnik, A., Sulicka, J., Strach, M., Siga, O., Klimek, E., Korkosz, M. & Grodzicki, T. (2017). Arterial stiffness is not increased in patients with short duration rheumatoid arthritis and ankylosing spondylitis. Blood Press, 26 (2), 115-121.

Heeneman, S. & Daemen, M.J. (2017). Cardiovascular risks in spondyloarthritides. Curr Opin Rheumatol, 19, 358-362.

Kettunen, T., Eklund, C., Kähönen, M., Jula, A., Päivä, H., Lyytikäinen, L.P., … Lehtimäki, T. (2011). Polymorphism in the C- reactive protein (CRP) gene affects CRP levels in plasma and one early marker of atherosclerosis in men. Scand J Clin Lab Invest, 71 (5), 353-361.

Korkmaz , H., Karaca, I., Koç, M., Onalan, O., Yilmaz, M., Bilen, M.N. (2008). Early effects of treatment with nebivolol and quinapril on endothelial function in patients with hypertension. Endothelium, 15 (3), 149-155.

Mehta, A., Patel, J., Al. Rifai, M., Ayers, C.R., Neeland, I.J., Kanaya, A.M. & Kandula, N. (2018). Inflammation and coronary artery calcification in South Asians: The Mediators of Atherosclerosis in South Asians Living in America (MASALA) study. Atherosclerosis, 29 (270), 49-56.

Parrinello, C.M., Lutsey, P.L., Ballantyne, C.M., Folsom, A.R., Pankow, J.S. & Selvin, E. (2015). Six-year change in high-sensitivity C-reactive protein and risk of diabetes, cardiovascular disease, and mortality. Am Heart J, 170 (2), 380-389.

Paulo, M., Banin, T.M., de Andrade, F.A. & Bendhack, L. (2014). MEnhancing vascular relaxing effects of nitric oxide-donor ruthenium complexes. Future Med Chem, 6 (7), 825-838.

Sarojini, A, Sai Ravi Shanker, A. & Anitha, M. (2013). Inflammatory Markers-Serum Level of C-Reactive Protein, Tumor Necrotic Factor-α, and Interleukin-6 as Predictors of Outcome for Peripartum Cardiomyopathy. J Obstet Gynaecol India, 63 (4), 234-239.

Smith, J.A. (2015). Update on ankylosing spondylitis: current concepts in pathogenesis. Curr Allergy Asthma Rep., 15 (1), 489.

Stavrinou, E., Koumaras, C., Tziomalos, K., Katsiki, N., Athyros, V.G., Mikhailidis, D.P. & Karagiannis, A. (2014). Effects of renin-angiotensin-aldosterone system inhibitors and beta-blockers on markers of arterial stiffness. J Am Soc Hypertens, 8 (2), 74-82.

Taurog, J.D., Chhabbra, A. & Colbert, R.A. (2016). Axial spondyloarthritis and ankylosing spondylitis. New Engl J Med, 26, 2563-2574.

Teupser, D., Weber, O., Rao, T.N., Sass, K., Thiery, J. & Fehling, H.J. (2011). No reduction of atherosclerosis in C-reactive protein (CRP)-deficient mice. J Biol Chem., 286 (8), 6272-6279.

Van der Heijde, D., Ramiro, S., Landewé, R., Baraliakos, X., van den Bosch, F., Sepriano, A., … Dougados, M. (2017). 2016 update of the ASAS-EULAR management recommendations for axial spondyloarthritis. / Van der Heijde D, // Ann Rheum Dis, 76 (6), 978-991.

Verma, I., Syngle, A., Krishan, P. & Garg, N. (2017). Endothelial Progenitor Cells as a Marker of Endothelial Dysfunction and Atherosclerosis in Ankylosing Spondylitis: A Cross-Sectional Study. Int J Angiol, 26 (1), 36-42.

Whayne, T.F. (2018). Non-traditional Cardiovascular Risk Markers in the Era of Established Major Risk Factors and Multiple Guidelines. Curr Vasc Pharmacol.

Zhao, Y. (2015). Vascular nitric oxide: Beyond eNOS. J Pharmacol Sci., 129 (2), 83-94.