ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ “ТІОТРИАЗОЛІН” НА СТАН ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У ПІЗНІЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7846Ключові слова:
пневмонія, виразкова хвороба шлунка, препарат “Tіотриазолін”.Анотація
Пневмонія і виразкова хвороба шлунка – одні з найбільш поширених захворювань людини, які в ХХІ ст. залишаються важливими медико-соціальними проблемами.
Мета дослідження – встановити ступінь ендогенної інтоксикації у пізній період розвитку виразкової хвороби шлунка (ВХШ) і експериментальної пневмонії (ЕП), а також вплив препарату “Tіотриазолін” на порушені показники.
Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводили на 49 морських свинках-самцях масою 180–210 г. Експериментальну пневмонію викликали за методом В. Н. Шляпникова, Т. Л. Солодова, виразкову хворобу шлунка моделювали за методом В. И. Комарова. Визначали вміст МСМ при довжині хвилі 254 нм за методом І. А. Волчегорского, Д. А. Дятлова,
Е. І. Львовскої та ін., еритроцитарний індекс інтоксикації (ЕІІ) за методом А. А. Тогобаєва, А. В. Кургузкіна, І. В. Рікуна та ін. Тіотриазолін вводили внутрішньом’язово у дозі 100 мг на 1 кг маси щоденно з 10 до 18 доби експерименту і декапітували тварин під ефірним наркозом на 10 та 18 доби формування запального процесу в легенях і виразкової хвороби шлунка.
Результати досліджень та їх обговорення. Еритроцитарний індекс інтоксикації в крові у тварин із ВХШ і ЕП на 10 добу значно підвищився – 85,2 % (p<0,05) відносно контрольних тварин. Результати подальших досліджень ЕІІ на 18 добу цих моделей хвороб виявили його зростання, порівняно з інтактними тваринами, – підвищився на 96,3 % (p<0,05). Рівень МСМ на 10 добу зріс відносно тварин першої групи на 98,5 % (p<0,05), а надалі цей показник зазнав свого апогею – 107,2 % (p<0,05).
Висновки. Виявлено наростання ендогенної інтоксикації у пізній період розвитку ЕП і ВХШ. Використання препарату “Тіотриазолін” зумовлює позитивний його вплив на концентрацію ЕІІ і МСМ за умов розвитку ЕП і ВХШ.
Посилання
Shlyapnikov, V.N., & Solodova, T.L. (Eds.) (1998). Eksperimentalnye modeli ostrykh pnevmoniy, vyzvannykh uslovno-patologicheskimi bakteriyami I ikh assotsiatsyey: metod. ukazaniya [An experimental model of acute pneumonia caused by conditionally-pathological bacteria and their association: method. instructions]. Saratov [in Russian].
Sklyarov, O.Ya., & Sklyarov, E.Ya. (1991). Modelirovanie protsessov gastroprotektsii i ultserogeneza slizovoy obolonke zheludka [Modeling of gastroprotective and ulcerogenesis gastric mucosa]. Problemy patologii v eksperimente i klinike – Problems of Pathology in Experiment and Clinic, XIII, 72-73 [in Russin].
Volchegorskiy, I.A., Dyatlov, D.A., & Lvovskaya, E.I. (1997). “Srednie molekuly” kak veroyatnye regulyatory sistemy eritrona u sportsmenov–lyzhnikov ["Middle molecules" as the likely regulators of Eritrea in sportsmen–skiers]. Lab. diagnostika – Laboratory Diagnosis, 1, 11-16 [in Russian].
Togobaev, A.A., Kurguzkin, A.V., & Rikun, I.V. (1988). Sposob diagnostiki endogennoy intoksikatsii [A method of diagnosis of endogenous intoxication]. Lab. delo – Laboratory Business, (9), 22-24 [in Russian].
Reheda, M.S., & Pohoretska, Ya.O. (2013). Bronkhialna astma: zsuv okremykh pokaznykiv endohennoi intoksykatsii ta yikh korektsiia tiotryazolinom [Bronchial asthma: offset of individual endogenous intoxication indicators and their correction with Thiotriazolin]. Aktualni problemy transportnoi medytsyny: navkolyshnie seredovyshche, profesiine zdorovia; petolohiia – Actual Problems of Transport Medicine: Environment, Occupational Health; Pathology, 3 (33), 111-115 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
