ОСОБЛИВОСТІ ПАТОМОРФОЗУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ ЕНДОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7845Ключові слова:
ендогенні депресивні розлади, патоморфоз, психоемоційний стрес.Анотація
Питання патоморфозу депресивних розладів є одними з найбільш актуальних у сучасній психіатричній науці.
Мета дослідження – вивчити особливості клінічного патоморфозу ініціального та маніфестного етапів депресивних розладів ендогенного характеру.
Матеріали і методи. Досліджено медичну документацію хворих із депресивними розладами ендогенного характеру, яким було вперше встановлено діагноз депресивного розладу: в період 1971–1990 рр. – 106 осіб, у період 1991–2010 рр. – 198 осіб, у період 2011–2016 рр. – 99 осіб.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що патоморфоз ініціального етапу депресивних розладів характеризується поступовим зростанням у структурі симптоматики підвищеної чутливості до зовнішніх впливів (із 21,7 до 38,4 %), емоційної гіперестезії (з 20,8 до 37,4 %), астенізації (із 20,8 до 36,4 %), зниженої розумової працездатності (з 12,3 до 33,3 %) та фізичної працездатності (з 12,3 до 32,3 %), соматовегетативної симптоматики (із 19,8 до 34,3 %), соматичного дискомфорту (з 9,4 до 27,3 %), порушень сну (із 21,7 до 34,3 %). Усі закономірності мають статистично значущий характер (р<0,05). Значущим фактором патоморфозу виявилося зростання впливу ендогенних ініціальних факторів маніфестації депресивного розладу (з 51,9 до 54,6 %), серед яких найбільше значення має психоемоційний стрес. Патоморфоз маніфестного періоду ендогенних депресивних розладів характеризується переважно зростанням питомої ваги депресій із проявами тривоги та страху (з 41,5 до 64,6 %), соматовегетативних проявів депресії (із 59,4 до 80,8 %) та дисомній (з 85,8 до 99,0 %), при зменшенні проявів астенізації (із 96,2 до 87,9 %), почуття провини (з 57,5 до 44,4 %) та порушення концентрації уваги (з 80,2 до 68,7 %). Закономірності мають статистично значущий характер (р<0,05). Патоморфоз суїцидальних проявів характеризувався більш складними закономірностями.
Висновки. У цілому тенденціями патоморфозу ініціального та маніфестного етапів є збільшення виразності соматовегетативних та тривожних проявів при паралельному зменшенні вітальних та астенічних проявів депресивних розладів ендогенного характеру. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.
Посилання
Cleare, А., Pariante, C.M., & Young, A.H. (2015). Evidence-based guidelines for treating depressive disorders with antidepressants: A revision of the 2008 British Association for Psychopharmacology guidelines. Journal of Psychopharmacology, 29 (5), 459-525.
Fekadu, N., Shibeshi, W., & Engidawork, E. (2017). Major depressive disorder: pathophysiology and clinical management. Journal of Depression and Anxiety, 6 (1), 255-257.
Maruta, N.A., & Semikina, E.E. (2007). Novye vozmozhnosti terapii depressivnykh rasstroystv [New possibilities of therapy of depressive disorders]. Ukrayinskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Journal of Psychoneurology, 3 (52), 89-94.
Skrypnikov, A.M., Herasymenko, L.O., & Hryn K.V. (2016). Vikovyi patomorfoz rekurentnykh depressyvnykh rozladiv [Age pathomorphosis of recurrent depressive disorders]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 4 (58), 64-66 [in Ukrainian].
Pidkorytov, V.S., & Serykova, O.I. (2008). Suchasna kliniko-typolohichna struktura depresyvnykh epizodiv bipoliarnoho afektyvnoho rozladu [Current clinical-typological structure of depressive episodes of bipolar affective disorder]. Zhurnal psikhiatrii i meditsinskoy psihologii – Journal of Psychiatry and Medical Psychology, 3 (20), 5-9 [in Ukrainian].
Korostelev, V.I. (2016). Osobennosti patogeneza, kliniki i techeniya involytsionnoy i endogennoy depressii [Features of pathogenesis, clinics and flow of involution and endogenous depression]. Vestnik Baltiyskogo universiteta im. Kanta – Journal of Baltic Kant University, 2, 33-39 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
