КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І КОМПЛЕКСНА ПСИХОКОРЕКЦІЯ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У ДРУЖИН ТА МАТЕРІВ ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ З ТРИВАЛИМИ ТЕРМІНАМИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ТА ЇЇ ЕФЕКТИВНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2016.4.7814Ключові слова:
мати хворого на параноїдну шизофренію, дружина хворого на параноїдну шизофренію, дезадаптація, комплекс психокорекційних заходів.Анотація
Метою дослідження було на основі аналізу клініко-психологічних характеристик дезадаптації у дружин і матерів, хворих на параноїдну шизофренію (ПШ) з тривалими термінами захворювання, розробити комплекс психокорекційних заходів та оцінити ефективність їх впровадження. На базі Харківського обласного психоневрологічного диспансеру за період з 2012 до 2016 року за допомогою клініко-психопатологічних і психодіагностичних методів було обстежено 320 найближчих родичів хворих на ПШ чоловіків – їх матерів або дружин. Давність захворювання складала (12,7±3,4) року. Першу групу склали матері пацієнтів, які проживали в батьківській сім’ї (166 родин), другу групу – дружини психічно хворих, що мали власні сім’ї (154 родини). У результаті дослідження доведено, що дружини і матері чоловіків, хворих на ПШ з тривалими термінами захворювання, страждають від дезадаптивних станів, що проявляється у вигляді клініко-психопатологічних феноменів, особистісною та соціально-психологічною дезадаптацією. На основі отриманих даних розроблено комплекс заходів психокорекції, принциповими засадами якого є індивідуальний характер з урахуванням структури та виразності дезадаптивних змін; комплексність психокорекційних впливів; етапність психокорекції, що передбачає відповідність змісту та інтенсивності корекційних заходів етапу та рівня ураженості психіки, послідовність та спадкоємність медико-психологічних, психолого-реабілітаційних та профілактичних заходів; доступність корекційних програм для родичів хворих на ПШ, що створює передумови для широкого впровадження зазначеного комплексу в практику охорони здоров’я. Створений комплекс психокорекційних заходів, спрямований на нівеляцію проявів клініко-психологічної, особистісної і соціально-психологічної дезадаптації дружин і матерів хворих на ПШ чоловіків із тривалими термінами захворювання, виявився ефективним стосовно намічених цілей.Посилання
Galindo, L., Pastoriza, F., Bergé, D., Mané, A., Picado, M., Bulbena, A., ... & Cloninger, C. R. (2016). Association between neurological soft signs, temperament and character in patients with schizophrenia and non-psychotic relatives. PeerJ, 4, e1651
Li, J., Lambert, C. E., & Lambert, V. A. (2007). Predictors of family caregivers' burden and quality of life when providing care for a family member with schizophrenia in the People's Republic of China. Nursing & health sciences, 9(3), 192-198.
Singh, P. M., & Prajapati, A. (2012). Burden of schizophrenia on caregivers in Nepal. Nepal Med Coll J, 15(2), 140-143.
Chan, S. W. C. (2011). Global perspective of burden of family caregivers for persons with schizophrenia. Archives of psychiatric nursing, 25(5), 339-349.
Abramova, M.V. (2010) Psikhologicheskoye soprovozhdeniye semey bol'nykh shizofreniyey yunosheskogo vozrasta [Psychological support of families of patients with schizophrenia of adolescence]. Psychological investigation, 6(14), 4–12 [In Russian].
Shamsaei, F., Cheraghi, F., & Bashirian, S. (2015). Burden on Family Caregivers Caring for Patients with Schizophrenia. Iranian journal of psychiatry, 10(4), 239.
Igberase, O. O., Morakinyo, O., Lawani, A. O., James, B. O., & Omoaregba, J. O. (2012). Burden of care among relatives of patients with schizophrenia in midwestern Nigeria. International Journal of Social Psychiatry, 58(2), 131-137.
Vaghee, S., Salarhaji, A., Asgharipour, N., & Chamanzari, H. (2015). Effects of Psychoeducation on Stigma in Family Caregivers of Patients with Schizophrenia: A Clinical Trial. Evidence Based Care, 5(3), 63-76.
Njenga, F. (2002). Focus on psychiatry in East Africa. The British Journal of Psychiatry, 181(4), 354-359.
Kageyama, M., Solomon, P., & Yokoyama, K. (2016). Psychological distress and violence towards parents of patients with schizophrenia. Archives of psychiatric nursing, 30(5), 614-619.
Maruta, N.A., Kozhyna, A.M., Korostii, V.I., Haichuk, L.M. (2011) Zhizn' s shizofreniyey. Chto delat'? : kratkoye rukovodstvo dlya patsiyentov, stradayushchikh shizofreniyey i ikh rodstvennikov. [Life with schizophrenia. What to do? A short guide for patients with schizophrenia and their relatives]. Kharkov, 25 p. [In Russian].
Markova, M.V., Dikhtiar, V.O. (2010) Osoblivostí símeynoí̈ vzaêmodíí̈ ta adaptatsíí̈ v rodiní u patsíêntív, khvorikh na shizofreníyu, z tochki zoru psikhoterapevtichnogo potentsíalu sím’í̈ [Peculiarities of the family interaction and adaptation at home among patients with the schizophrenia, at the point of the psychotherapeutic potential of family]. Ukrainian Pshyco-neurological Bulletin, 3(64), 133–134 [In Ukrainian].
Markova, M.V., Kosenko, K.A. (2014) Psikhoterapíya v kompleksnomu líkuvanní zhínok, khvorikh na paranoí̈dnu shizofreníyu, pri ríznikh modelyakh rodinnoí̈ vzaêmodíí̈: obg̀runtuvannya, zagal'ní pídkhodi, spetsifíchní osoblivostí [Psychotherapy in complex treatment of women with paranoid schizophrenia, in the case of different models of family interaction: common rules and specific peculiarities]. Ukrainian Pshyco-neurological Bulletin, 3(80), 69-73[In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
