РОЛЬ МЕДСЕСТРИ НА ЕТАПІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ У ЦИКЛАХ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ

А. С. Луцький

doi:10.11603/2411-1597.2026.1.15941

Автор(и)

А. С. Луцький Харківський національний медичний університет, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-6190-292X

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2026.1.15941

Ключові слова:

контрольована стимуляція, екстракорпоральне запліднення, медсестра, ембріологічний етап

Анотація

Вступ. Безпліддя перетворюється на мирову глобальну проблему, яка відображає медичні, соціальні, економічні питання. Від нього страждає значна частина населення. Одним з основних методів лікування безпліддя є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Для отримання більшої кількості ооцитів проводять гормональну стимуляцію яєчників. Кількість отриманих яйцеклітин впливає на показник настання вагітності та живонародження.

Мета роботи – визначити роль медсестри на етапі контрольованої стимуляції яєчників для підвищення результативності ЕКЗ.

Основна частина. У цій роботі проведено дослідження ембріологічного етапу ЕКЗ у жінок, яким препарати для стимуляції вводила медсестра в клініці ЕКЗ, порівняно з пацієнтками, які всі препарати вводили самостійно вдома. Пацієнток поділили на дві групи по 50 жінок у кожній. Пацієнткам 1-ї групи всі препарати для стимуляції, включаючи тригер овуляції, вводила медсестра клініки, пацієнтки 2-ї групи всі препарати, включаючи тригер овуляції, вводили самостійно вдома. Показник антимюллерового гормону, доза фолікулостимулювального гормону були однаковими в обох групах, а кількість отриманих ооцитів була достовірно вищою в 1-й групі, пацієнткам якої препарати вводила медсестра в умовах маніпуляційного кабінету в клініці репродуктивної медицини. У 2-й групі загальна кількість ооцитів виявилась меншою, ніж у 1-й, кількість бластоцист та еуплоїдних ембріонів – значно нижчою порівняно з 1-ю групою.

Висновки. У пацієнток 2-ї групи, які виконували призначення лікаря самі вдома, спостерігали зниження рівня статевого гормону естрадіолу в день призначення пункції та, як наслідок, значуще (р<0,05) зменшення числа ооцитів, зигот, бластоцист, еуплоїдних ембріонів. Отримані в роботі результати підтверджують вирішальну роль медсестри у лікуванні безпліддя методом ЕКЗ. Правильно виконані нею призначення лікаря на етапі стимуляції суперовуляції дозволять збільшити кількість еуплоїдних ембріонів, що значно підвищить результативність лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення.

Посилання

World Health Organization. 1 in 6 people globally affected by infertility. WHO: [cited 2024 Sep 6]. Available from: https://www.who.int/news/item/04-04-2023-1-in-6-people-globally-affected-by-infertility.

Duffy, J.M.N., Bhattacharya, S., Bhattacharya, S. et al. (2021). Core Outcome Measure for Infertility Trials (COMMIT) initiative. Standardizing definitions and reporting guidelines for the infertility core outcome set: an international consensus development study. Fertil Steril, 115, 201-212. DOI 10.1016/j.fertnstert.2020.11.013.

Sansone, A., Di Dato, de Angelis, Menafra, D., Pozza, C., Pivonello, R. et al. (2018). Smoke, alcohol and drug addiction and male fertility. Reprod Biol Endocrinol., 1 (16), 3. DOI 10.1186/s12958-018-0320-7.

Dakhno, F.V., Kaminskyі, V.V., & O.M.Yuzʹko, О.М. (2011). Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohiyi likuvannya bezpliddya [Assisted reproductive technologies for the treatment of infertility]. Kyiv [in Ukrainian].

Chua, S.J., Danhof, N.A., Mochtar, M.H., Van, Wely, McLernon, D.J., Custers, I. et al. (2020). Age-related natural fertility outcomes in women over 35 years: a systematic review and individual participant data meta-analysis. Human Reproduction, 35 (8), 1808-1820. DOI 10.1093/humrep/deaa129.

Vander, Borght, & Wyns, C. (2018) Fertility and infertility: Definition and epidemiology. Clinical Biochemistry, 62, 2-10. DOI 10.1016/j.clinbiochem.2018.03.012.

Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine and the Practice Committee for the Society for Assisted Reproductive Technologies (2021). Electronic address: ASRM@asrm.org. Guidance on the limits to the number of embryos to transfer: a committee opinion. Fertil Steril, 116, 651-654. DOI 10.1016/j. fertnstert.2021.06.050.

Gonen, L.D. (2016). Satisfaction with In Vitro Fertilization Treatment: Patients’ Experiences and Professionals’ Perceptions. Fertil Research and Practice, 2 (6). DOI 10.1186/s40738-016-0019-4.

Haas, J.R., Wiltsey Stirman, S., & Ruzek, J. (2020). The role of nurses in promoting mental health and resilience among patients with infertility. J. Clinical Nursing, 29 (1-2), 167-174.

Gaskins A., & Chavarro J.E. (2018). Role of Nurses in Reproductive Health: Strategies and Outcomes. Fertil Steril, 4 (110), 772-779. DOI 10.1016/j.fertnstert.2018.05.026.

Mahesan, A.M., Chang, P.T., Ronn, R., Paul, A.B.M., Meriano, J., & Casper, R.F. (2022). Preimplantation genetic testing for aneuploidy in patients with low embryo numbers: benefit or harm? J Assist Reprod Genet, 39, 2027-2033. DOI 10.1007/s10815-022-02588-9.

de Loos, A.D., Hund, M., Buck, K., Meun, C., Sillman, J., & Laven, J.S. (2023). Antimüllerian hormone to determine polycystic ovarian morphology. Fertil Steril, 116, 1149-1157.