ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ПІСЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПІД ЧАС ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ НА COVID-19

С. А. Чорній; Ю. О. Данилевич; С. В. Даньчак

doi:10.11603/2411-1597.2024.2.14798

Автор(и)

С. А. Чорній Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Ю. О. Данилевич Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
С. В. Даньчак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.2.14798

Ключові слова:

медична сестра, психологічний стрес, засоби індивідуального захисту, пандемія COVID-19

Анотація

Вступ. Медичні сестри/медичні брати, як і інший медичний персонал, активно застосовують засоби індивідуального захисту при виконанні своїх професійних обов’язків. Під час пандемії COVID-19 їх використання було особливо важливим та масовим. Проте тривале застосування цих засобів може негативно впливати як на фізичне, так і на психічне здоров’я медичного персоналу. Медичні сестри/медичні брати зазнають значного стресу, втоми, тривоги та інших психологічних труднощів при виконанні своїх професійних обов’язків. Оцінка їх психоемоційного стану є важливою не лише для збереження їх власного добробуту, але й для забезпечення ефективності надання медичної допомоги.

Мета роботи – оцінити психоемоційний стан медичних сестер після використання засобів індивідуального захисту при виконанні своїх професійних обов’язків під час здійснення догляду за пацієнтами з COVID-19 та іншими гострими респіраторними захворюваннями.

Основна частина. Визначали фізичний і психологічний стан медичних сестер при виконанні своїх професійних обов’язків під час пандемії COVID-19 та рівень залишкового стресу, оскільки медичні сестри/медичні брати – найвразливіша категорія щодо зараження коронавірусом SARS-CoV-2 і розвитку COVID-19. Для дослідження рівня психологічного стресу ми проводили опитування та анкетування, використовуючи опитувальник PSS-10 (The Perceived Stress Scale-10), який є валідним і найбільш широко застосовуваним опитувальником для визначення рівня суб’єктивного стресу, методику «Синдром «вигорання» у професіях системи «людина – людина» (К. Маслач, С. Джексон в адаптації Н. Е. Водоп’янової), методику «Дослідження синдрому «вигорання» (Дж. Грінберг).

Висновки. Тривале використання засобів індивідуального захисту медичними працівниками викликає порушення їх фізичного стану і розвиток біологічного стресу. Підвищення вимог та відповідальності, ненормований робочий день, страх інфікувати близьких, а також недовіра до засобів захисту формують психологічний стрес. Поєднання біологічного та психологічного стресу може серйозно вплинути на медичних працівників, особливо за умов пандемії або високого ризику зараження, коли вони стикаються з фізичними навантаженнями, страхом за власне здоров’я і недостатністю ресурсів. Такі умови можуть спричинити серйозний стрес і психологічне виснаження серед медичних працівників і вимагають системних підходів до підтримки їх фізичного та психічного здоров’я.

Посилання

World Health Organization (WHO). (n.d.). Retrieved from: https://www.who.int.

Yavorovskyi, O.P., Shkurba, A.V., Skaletskyi, Yu.M., Brukhno, R.P., Kharchuk, L.V., Bugro, V.I., Ryganet, M.M. (2020) Hihiiena ta okhorona pratsi medychnoho personalu v umovakh podolanyia pandemii COVID-19 (pershe povidomlennia) [Hygiene and labour protection of medical staff under conditions of the pandemic COVID-19 overcoming (first message)]. Dovkillia ta zdorovia– Environment and health, 3(96), 10-18 [in Ukrianian]. DOI: 10.32402/dovkil2020.03.010.

Basanets, A.V., Hvozdestkiiy, V.A., Ostapenko, T.A., Zhurakivska, N.V., Kharchuk, L.V. (2020) Standarty vyznannia COVID-19 yak hostroho profesiinoho zakhvoriuvannia v Ukraini ta zghidno z polozhenniamy mizhnarodnoi orhanizatsii pratsi [Standards for the recognition of COVID-19 as an acute occupational disease in Ukraine according to recommendations of the International Labor Organization] Ukr. zhurnalu z problem medytsyny pratsi – Ukrainian Journal of Occupational Health, 2, 86-95 [in Ukrainian]. DOI: 10.33573/ujoh2020.02.086.

COVID-19: occupational health and safety for health workers: interim guidance, 2 February 2021. (n.d.). Retrieved from: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/339151/WHO-2019-nCoV-HCW-advice-2021.1-ukr.pdf.

IASC: Inter-Agency Standing Committety COVID-19 Impact on Humanitarian Emergencies: August 2021 Highlights. Retrieved from: https://interagencystandingcommittee.org/health/covid-19-impact-humanitarian-emergencies-june-2021-highlights.

Alao, M.A. (2020). Assessment of health workers’ knowledge, beliefs, attitudes, and use of personal protective equipment for prevention of COVID-19 infection in low-resource settings. Hindawi Advances in Public Health. DOI: 10.1155/2020/4619214.

Ahorsu, D.K., Lin, C.-Y., Imani, V., Saffari, M., Griffiths, M.D., & Pakpour, A.H. (2020). The fear of COVID-19 scale: development and initial validation. International journal of mental health and addiction. DOI: 10.1007/s11469-020-00270-8.

Norhayati, M.N., Che Yusof, R., & Azman, M.Y. (2021). Prevalence of Psychological Impacts on Healthcare Providers during COVID-19 Pandemic in Asia. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(17), 9157. DOI: 10.3390/ijerph18179157.

Calderwood, L., Mears, J., & Fields, S. (2022). Psychological impact of coronavirus disease-2019 on healthcare workers. West Virginia Medical Journal, 118(1), 26-31. DOI: 10.21885/wvmj.2022.4.

Liu, X., Kakade, M., Fuller, C. J., Fan, B., Fang, Y., Kong, J., Guan, Z., & Wu, P. (2012). Depression after exposure to stressful events: lessons learned from the severe acute respiratory syndrome epidemic. Comprehensive Psychiatry, 53(1), 15–23. DOI: 10.1016/j.comppsych.2011.02.003.

Arpaci, I., Karataş, K., & Baloğlu, M. (2020). The development and initial tests for the psychometric properties of the COVID-19 Phobia Scale (C19P-S). Personality and Individual Differences, 164, 110108. DOI: 10.1016/j.paid.2020.110108.

Pro zatverdzhennia minimalnykh vymoh bezpeky i okhorony zdorovia pry vykorystanni pratsivnykamy zasobiv indyvidualnoho zakhystu na robochomu mistsi [On the approval of the minimum safety and health requirements for the use of personal protective equipment by employees at the workplace] [in Ukrainian]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-18.

Brooks, S.K., Webster, R.K., Smith, L.E., Woodland, L., Wessely, S., Greenberg, N., & Rubin, G.J. (2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. SSRN Electronic Journal. DOI: 10.2139/ssrn.3532534.

Klimanska, М., Haletska, І. (2019) Ukrayins’ka adaptaciya korotkogo p’yatyfaktornogo opytuvalnyka osobystosti TIPI (TIPI-UKR) [Ukrainian adaptation of the short five factor personality questionnaire TIPI (TIPI-UKR)]. Psyhologichnyj chasopys – Psychological bulletin, 9(5), 57-74. DOI: 10.31108/1.2019.5.9.4 [in Ukrainian].

Shkolina, N.V., Shapoval, I.I., Orlova, I.V., Kedyk, I.O., Stanislavchuk, M.A. (2020). Adaptatsiia ta validyzatsiia ukrainomovnoi versii shkaly stresostiikosti Konnora – Devidsona-10 (CD-RISC-10): aprobatsiia u khvorykh na ankilozyvnyi spondylit [Adaptation and validation of the Ukrainian version of the Connor-Davidson stress resistance scale-10 (CD-RISC-10): approbation in patients with ankylosing spondylitis]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Journal of Rheumatology, 80(2) [in Ukrainian]. DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236.

Gradus Research (2020). Shcho vyklykaie stres u hromadian Ukrainy? Doslidzhennia rivnia stresu sered hromadian Ukrainy [What causes stress in citizens of Ukraine? Research on the level of stress among citizens of Ukraine] [in Ukrainian]. Retrieved from: https://gradus.app/documents/27/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0.pdf.