РЕКОНСТРУКТИВНА ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВА ОПЕРАЦІЯ: ОСНОВНІ ДІАГНОСТИЧНІ ПРИНЦИПИ, ЯКИМИ ПОВИННА ВОЛОДІТИ МЕДСЕСТРА
DOI:
https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14549Ключові слова:
реконструктивна щелепно-лицева хірургія, реконструктивна щелепно-лицева операція, медсестра, діагностичні принципиАнотація
Вступ. Реконструктивна щелепно-лицева операція спрямована на відновлення функцій та естетики обличчя. Для успішного виконання операції важливо розуміти результати загального та біохімічного аналізу крові. Медсестра, яка здійснює догляд за пацієнтами після операції, повинна вміло аналізувати ці показники, сприяючи безпечному та швидкому їх відновленню.
Мета роботи – дослідити результати роботи стоматологічного відділення щелепно-лицевої хірургії КНП «Центральна міська лікарня» РМР за 2023 р., ретельно вивчити загальний і біохімічний аналіз крові як важливий компонент операційного процесу, зокрема в контексті виявлення ризиків та ускладнень, оцінити роль медсестри в здійсненні догляду за пацієнтами, враховуючи її важливість у забезпеченні безпечного та успішного їх відновлення після операцій.
Основна частина. Обстежено 130 осіб з патологією щелепно-лицевої ділянки. Вони проходили стаціонарне обстеження та лікування в стоматологічному відділенні щелепно-лицевої хірургії КНП «Центральна міська лікарня» РМР. Обстеження передбачало різноманітні лабораторні, інструментально-діагностичні та клініко-біохімічні дослідження. Пацієнтів поділили за причинами госпіталізації, а статистичний аналіз показав переважання травматичних ушкоджень. Супутні захворювання, виявлені в 11,4 % госпіталізованих, включали захворювання шкіри, захворювання органів дихання, захворювання серцево-судинної системи, захворювання опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Основна частина дослідження полягала в аналізі груп пацієнтів, поділених за причинами госпіталізації, і вивченні їх лабораторних показників. Спостереження за пацієнтами з новоутвореннями в щелепно-лицевій ділянці показало, що середній їх вік перевищував 40 років, а жінки становили значну частину. При порівнянні лабораторних показників у групі пацієнтів із масивною крововтратою і неопластичним процесом виявлено значні відмінності в показниках крові, що обумовлюють необхідність проведення активних термінових заходів у разі масивної крововтрати. Узагальнені результати дослідження можуть бути корисними для уточнення підходів до обстеження і лікування пацієнтів з патологією щелепно-лицевої ділянки, зокрема при травматичних ушкодженнях та новоутвореннях.
Висновки. Отримані знання про особливості патології щелепно-лицевої ділянки та її лікування є важливим ресурсом для медсестер, які відіграють ключову роль у здійсненні догляду за пацієнтами. Здатність визнавати і розуміти причини госпіталізації, враховувати супутні захворювання та виявляти розрізнені аспекти новоутворень дозволяє медсестрам надавати якісну й індивідуальну допомогу, сприяючи ефективному лікуванню і підтримці пацієнтів на шляху до одужання.
Посилання
Munzenmayer, J.A., Tapia, P.A., & Zeballos, J.E. (2011). Comprehensive rehabilitation of patients with complex facial trauma. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 40(10), e18. DOI: 10.1016/j.ijom.2011.07.969. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijom.2011.07.969
Waldman, S.R., & Cortez, E.A. (2012). Book Review: Facial Plastic and Reconstructive Surgery. Aesthetic Surgery Journal, 32(3), 366-367. DOI: 10.1177/1090820x12438585. DOI: https://doi.org/10.1177/1090820X12438585
Geyik, A. (2018). Epidemiologic analysis and evaluation of complications in 1266 cases with maxillofacial trauma. Turkish Journal of Plastic Surgery, 26(1), 6. DOI: 10.4103/tjps.tjps_10_18. DOI: https://doi.org/10.4103/tjps.tjps_10_18
Zhang, H. (2020). Risk factors of infectious complications after retrograde intrarenal surgery: a retrospective clinical analysis. Journal of International Medical Research, 48(9). DOI: 10.1177/0300060520956833. DOI: https://doi.org/10.1177/0300060520956833
Patel, R., Garcia, C., & Davis, S. (2020). Evaluation of Hematological Parameters in Maxillofacial Oncology Patients. AMA Oncol.
Balasundaram, I., Al-Hadad, I., & Parmar, S. (2012). Recent advances in reconstructive oral and maxillofacial surgery. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 50(8), 695-705. DOI: 10.1016/j.bjoms.2011.11.022. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjoms.2011.11.022
Schini, M. (2022). Bone Turnover Markers: Basic Biology to Clinical Applications. Endocrine Reviews. DOI: 10.1210/endrev/bnac031. DOI: https://doi.org/10.1210/endrev/bnac031
Kamiński, B. (2022). Oral and Maxillofacial Infections–A Bacterial and Clinical Cross-Section. Journal of Clinical Medicine, 11(10), 2731. DOI: 10.3390/jcm11102731. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm11102731
(2021). Facial Plastic and Reconstructive Surgery. Otolaryngology–Head and Neck Surgery, 165(1), P186-P194. DOI: 10.1177/01945998211030910c. DOI: https://doi.org/10.1177/01945998211030910c
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Медсестринство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.