ЗАСТОСУВАННЯ ТЕЛЕМЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ГРУПІ РИЗИКУ ІНВАЛІДНОСТІ

М. В. Віцентович; Т. Г. Бакалюк

doi:10.11603/2411-1597.2023.3-4.14544

Автор(и)

М. В. Віцентович Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Т. Г. Бакалюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14544

Ключові слова:

телереабілітація, сімейно-орієнтований підхід, реабілітація в педіатрії, телемедицина

Анотація

Вступ. Телереабілітацію в педіатрії проходять за допомогою телемедицини різні групи населення, їй властивий широкий спектр ефектів, зокрема покращення доступу до послуг, результатів у дітей (наприклад, поведінки) та задоволеності сім’єю. Телемедичні втручання мають багатообіцяючі результати та інтегруються в комплексні послуги, орієнтовані на сім’ю. Незважаючи на встановлену ефективність, упровадження телемедицини є низьким у реабілітації, в тому числі для педіатричних пацієнтів.

Мета роботи – оцінити впровадження навчального втручання та програми підтримки для покращення сімейно-орієнтованої телереабілітації в дитячих реабілітаційних закладах.

Основна частина. Для дослідження було відібрано 20 дітей віком від 15 до 26 місяців ((19,6±0,9) місяця) з діагностованими руховими порушеннями. Батьки після завершення чотирнадцятиденного курсу реабілітації дітей отримали інструктаж, як у домашніх умовах виконувати вправи і координувати рухову активність дітей. Було створено дві групи: 9 дітей 1-ї групи разом з батьками займались кінезіотерапією, заповнювали щоденник й 1 раз на 2 тижні у телефонному режимі контактували з фізичним терапевтом; батьки 11 дітей 2-ї групи підписали інформаційну згоду на отримання послуг телереабілітації та проходили онлайн-навчання, вивчаючи інструменти і стратегії сімейно-орієнтованої телереабілітації. На початковому етапі дослідження і через 6 місяців батьки заповнювали анкету якості життя (опитувальник SF-36) та опитувальник PEDI для комплексної клінічної оцінки базових функціональних можливостей дітей. Результати дослідження продемонстрували достовірно кращі результати в дітей 2-ї групи (p<0,05), в якій застосовували телереабілітацію.

Висновки. Встановлено ефективність сімейно-орієнтованої телереабілітації в покращенні результатів у дітей з руховими порушеннями та підвищенні якості життя батьків. Отримані знання сімейно-орієнтованої телереабілітації вдосконалюють проведення реабілітації в домашніх умовах та підтримують інтеграцію телемедицини як послідовного варіанта послуг дитячої реабілітації для сімей дітей з обмеженими можливостями.

Посилання

Cason, J., Behl, D. & Ringwalt, S. (2012). Overview of states’ use of telehealth for the delivery of early intervention (IDEA part C) services. Int. J. Telerehabil., 4(2), 39-46. DOI: https://doi.org/10.5195/ijt.2012.6105

Levac, D., Glegg, S.M., Camden, C., Rivard, L.M. & Missiuna, C. (2015). Best practice recommendations for the development, implementation, and evaluation of online knowledge translation resources in rehabilitation. Phys. Ther., 95(4), 648-662. DOI: https://doi.org/10.2522/ptj.20130500

Camden, C., Pratte, G., Fallon, F., Couture, M., Berbari, J. & Tousignant, M. (2020). Diversity of practices in telerehabilitation for children with disabilities and effective intervention characteristics: results from a systematic review. Disabil. Rehabil., 42(24), 3424-3436. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2019.1595750

Tamboosi, M., Al-Khathami, S. & El-Shamy, S. (2021). The effectiveness of tele-rehabilitation on improvement of daily living activities in children with cerebral palsy: narrative review. Bull. Fac Phys. The.r, 26(1), 1-12. DOI: https://doi.org/10.1186/s43161-021-00055-7

Tanner, K., Bican, R., Boster, J., Christensen, C., Coffman, C., Fallieras, K., ... & Marrie, J. (2020). Feasibility and acceptability of clinical pediatric telerehabilitation services. Int. J. Telerehabil., 12(2), 43-52. DOI: https://doi.org/10.5195/ijt.2020.6336

Valentine, A., Hall, S., Young, E., Brown, B.J., Groom, M.J., Hollis, C. & Hall, C.L. (2021). Implementation of telehealth services to assess, monitor, and treat neurodevelopmental disorders: systematic review. J. Med. Internet Res., 23(1), e22619. DOI: https://doi.org/10.2196/22619

McCarthy, E. & Guerin, S. (2022) Family-centred care in early intervention: a systematic review of the processes and outcomes of family-centred care and impacting factors. Child Care Health Dev., 48(1), 1-32. DOI: https://doi.org/10.1111/cch.12901

King, G., Williams, L. & Hahn Goldberg, S. (2017). Family-oriented services in pediatric rehabilitation: a scoping review and framework to promote parent and family wellness. Child Care Health Dev., 43(3), 334-347. DOI: https://doi.org/10.1111/cch.12435

Pritchard-Wiart, L. & Phelan, S.K. (2018). Goal setting in paediatric rehabilitation for children with motor disabilities: a scoping review. Clin. Rehabil., 32(7), 954-966. DOI: https://doi.org/10.1177/0269215518758484

Rosenbaum, P.L., Silva, M. & Camden, C. (2021). Let’s not go back to ‘normal’! lessons from COVID-19 for professionals working in childhood disability. Disabil. Rehabil., 43(7), 1022-1028. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2020.1862925

Ware J.E. Jr., & Sherbourne, C.D. (1992). The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection. Med. Care, 30(6), 473-483. DOI: https://doi.org/10.1097/00005650-199206000-00002