ОЦІНКА ПСИХОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТА ЗДОРОВ’Я У СТУДЕНТІВ-МЕДСЕСТЕР

Н. В. Дужич; М. І. Марущак

doi:10.11603/2411-1597.2023.3-4.14540

Автор(и)

Н. В. Дужич Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14540

Ключові слова:

студент-медсестра, психологічний компонент здоров’я, якість життя, академічна успішність, стаж роботи

Анотація

Вступ. Студенти медичних коледжів вразливі до проблем психічного здоров’я і демонструють високий рівень стресу під час переходу від підліткового віку до дорослого життя, а також внаслідок академічного тиску, який може негативно вплинути на академічну успішність, соціальне функціонування та якість життя. Студенти-медсестри, які здобувають вищу сестринську освіту, також відчувають вищий рівень стресу порівняно зі студентами-медиками. Основними причинами виникнення такого стресу є хвилювання перед іспитами, велике дидактичне та клінічне навантаження, відчуття неготовності до практики і страх помилок.

Мета роботи – проаналізувати показники психологічного компонента якості життя у студентів-медсестер та їх асоціацію з віком, стажем роботи й академічною успішністю.

Основна частина. У дослідженні взяли участь 70 здобувачів другого рівня вищої освіти за спеціальністю 223 «Медсестринство». Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника SF-36. Психологічний компонент здоров’я оцінювали за такими шкалами, як: психологічний компонент здоров’я (Mental Health – MCS), життєва активність (Vitality – VT), соціальне функціонування (Social Functioning – SF), рольове функціонування, зумовлене емоційним станом (Role-Emotional – RE), психологічне здоров’я (Mental Health – MH). Статистичний аналіз даних здійснено з використанням програмного забезпечення Statistica 7.0. Моніторинг балів психологічного компонента здоров’я, за результатами аналізу опитувальника SF-36, у здобувачів магістерського рівня за спеціальністю «Медсестринство» не показав вірогідних змін у різних вікових групах. При аналізі психологічного компонента здоров’я у здобувачів магістерського рівня за спеціальністю «Медсестринство» залежно від стажу роботи встановлено вірогідно вищі значення у студентів, які не працюють, показників MCS (на 15,82 %), VT (на 21,14 %), SF (на 32,21 %) та MH (на 16,46 %) стосовно досліджуваних даних студентів зі стажем роботи до 5 років. У студентів з відмінною академічною успішністю показники MCS, VT, SF та RE були вірогідно вищими від аналогічних показників студентів із задовільною академічною успішністю – на 29,57, 20,00, 47,61 і 99,98 % відповідно. Оцінка психологічного компонента здоров’я, за результатами аналізу опитувальника SF-36, у здобувачів магістерського рівня за спеціальністю «Медсестринство» не показала вірогідного збільшення відсотка студентів з низькою якістю життя (<50 балів) зі збільшенням їх віку, стажу роботи та академічної успішності.

Висновки. У студентів-медсестер знижується якість життя за рахунок психологічного компонента здоров’я, що асоціюється зі стажем практичної роботи та академічною успішністю.

Посилання

Cruz, J.P., Felicilda-Reynaldo, R.F.D., Lam, S.C., Machuca Contreras, F.A., John Cecily, H.S., Papathanasiou, I.V., … Colet, P.C. (2018). Quality of life of nursing students from nine countries: A cross-sectional study. Nurse education today, 66, 135-142. DOI: 10.1016/j.nedt.2018.04.016. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nedt.2018.04.016

Dawson, A.F., Brown, W.W., Anderson, J., Datta, B., Donald, J.N., Hong, K., … Galante, J. (2020). Mindfulness-Based Interventions for University Students: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomised Controlled Trials. Applied psychology. Health and well-being, 12(2), 384-410. DOI: 10.1111/aphw.12188. DOI: https://doi.org/10.1111/aphw.12188

Irie, T., Yokomitsu, K., & Sakano, Y. (2019). Relationship between cognitive behavioral variables and mental health status among university students: A meta-analysis. PloS One, 14(9), e0223310. DOI: 10.1371/journal.pone.0223310. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0223310

Ye, W., Ye, X., Liu, Y., Liu, Q., Vafaei, S., Gao, Y., Yu, H., Zhong, Y., & Zhan, C. (2020). Effect of the Novel Coronavirus Pneumonia Pandemic on Medical Students’ Psychological Stress and Its Influencing Factors. Frontiers in psychology, 11, 548506. DOI: 10.3389/fpsyg.2020.548506. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.548506

Li, Z.S., & Hasson, F. (2020). Resilience, stress, and psychological well-being in nursing students: A systematic review. Nurse education today, 90. DOI: 10.1016/j.nedt.2020.104440. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nedt.2020.104440

Brown, J., McDonald, M., Besse, C., Manson, P., McDonald, R., Rohatinsky, N., & Singh, M. (2021). Nursing Students’ Academic Success Factors: A Quantitative Cross-sectional Study. Nurse educator, 46(2), E23-E27. DOI: 10.1097/NNE.0000000000000882. DOI: https://doi.org/10.1097/NNE.0000000000000882

Labrague, L.J., McEnroe-Petitte, D.M., Al Amri, M., Fronda, D.C., & Obeidat, A.A. (2018). An integrative review on coping skills in nursing students: implications for policymaking. International nursing review, 65(2), 279-291. DOI: 10.1111/inr.12393. DOI: https://doi.org/10.1111/inr.12393

Chernomas, W.M., & Shapiro, C. (2013). Stress, depression, and anxiety among undergraduate nursing students. International journal of nursing education scholarship, 10. DOI: 10.1515/ijnes-2012-0032. DOI: https://doi.org/10.1515/ijnes-2012-0032

Jang, S.J., & Lee, H. (2023). Social jetlag and quality of life among nursing students during the COVID-19 pandemic: a cross-sectional study. BMC nursing, 22(1), 61. DOI: 10.1186/s12912-023-01223-x. DOI: https://doi.org/10.1186/s12912-023-01223-x

Allison, M.A., Attisha, E., & COUNCIL ON SCHOOL HEALTH (2019). The Link Between School Attendance and Good Health. Pediatrics, 143(2), e20183648. DOI: 10.1542/peds.2018-3648. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2018-3648

Walen, H.R., & Lachman, M.E. (2000). Social support and strain from partner, family, and friends: costs and benefits for men and women in adulthood. J. Soc. Pers. Relatsh., 17(1), 5-30. DOI: https://doi.org/10.1177/0265407500171001

Morrissey, J.L., Janz, K.F., Letuchy, E.M., Francis, S.L., & Levy, S.M. (2015). The effect of family and friend support on physical activity through adolescence: a longitudinal study. The international journal of behavioral nutrition and physical activity, 12, 103. DOI: 10.1186/s12966-015-0265-6. DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-015-0265-6

Ware, J.E., Jr, & Sherbourne, C.D. (1992). The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection. Medical care, 30(6), 473-483. DOI: https://doi.org/10.1097/00005650-199206000-00002

Feshchenko, Yu.I., Mostovoi, Yu.M., & Babichuk, Yu.V. (2002). Protsedura adaptatsii mizhnarodnoho opytuvalnyka otsinky yakosti zhyttia v Ukraini. Dosvid zastosuvannia u khvorykh na bronkhialnu astmu [The procedure for adapting the international questionnaire for assessing the quality of life in Ukraine. Experience of use in patients with bronchial asthma]. Ukr. pulmonol. zhurnal – Ukr. pulmonol. journ., 3, 9-11 [in Ukrainian].

Mishra, G.D., Hockey, R., & Dobson, A.J. (2014). A comparison of SF-36 summary measures of physical and mental health for women across the life course. Quality of life research : an international journal of quality of life aspects of treatment, care and rehabilitation, 23(5), 1515-1521. DOI: 10.1007/s11136-013-0586-3. DOI: https://doi.org/10.1007/s11136-013-0586-3

Hamaideh, S.H., Khait, A.A, Hanan Al-Modallal, Rami, Masa’deh, & Ayman, Hamdan-Mansour (2023). Professional quality of life among undergraduate nursing students: Differences and predictors. Teaching and Learning in Nursing, 18, 2, 269-275. DOI: https://doi.org/10.1016/j.teln.2022.07.001

Azzi, D.V., Melo, J., Neto, A.A.C., Castelo, P.M., Andrade, E.F., & Pereira, L.J. (2022). Quality of life, physical activity and burnout syndrome during online learning period in Brazilian university students during the COVID-19 pandemic: a cluster analysis. Psychology, health & medicine, 27(2), 466-480. DOI: 10.1080/13548506.2021.1944656. DOI: https://doi.org/10.1080/13548506.2021.1944656

Fernanda Rayane da Silva Cruz, Anne Carolinne Marie dos Santos Gomes, Gabriel Rodrigues Neto, Nereide de Andrade Virgínio Silva Waléria Bastos de Andrade Gomes Nogueira, & Smalyanna Sgren da Costa Andrade (2020). Quality of life among nursing students at a higher education institution. Rev. Enferm., 28, e51148. DOI: https://doi.org/10.12957/reuerj.2020.51148

Zhang, Y.Y., Zhang, C., Han, X.R., Li, W., & Wang, Y.L. (2018). Determinants of compassion satisfaction, compassion fatigue and burn out in nursing: A correlative meta-analysis. Medicine (Baltimore), 97(26), e11086. DOI: 10.1097/MD.0000000000011086. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000011086

Grande, R.A.N., Butcon, V.E.R., Indonto, M.C.L., Villacorte, L.M., & Berdida, D.J.E. (2021). Quality of life of nursing internship students in Saudi Arabia during the COVID-19 pandemic: A cross-sectional study. International journal of Africa nursing sciences, 14, 100301. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijans.2021.100301

Ramos-Dias, J.C., Libardi, M.C., Zillo, C.M., Igarashi, M.H., & Senger, M.H. (2010). Qualidade de vida em cem alunos do curso de Medicina de Sorocaba-PUC/SP. Rev. Bras. De Educ. Médica, 34, 116-123. DOI: 10.1590/S0100-55022010000100014. DOI: https://doi.org/10.1590/S0100-55022010000100014

Lins, L., Carvalho, F.M., Menezes, M.S., Porto-Silva, L., & Damasceno, H. (2016). Health-related quality of life of medical students in a Brazilian student loan programme. Perspectives on medical education, 5(4), 197-204. DOI: 10.1007/s40037-016-0283-3. DOI: https://doi.org/10.1007/S40037-016-0283-3

Messina, G., Quercioli, C., Troiano, G., Russo, C., Barbini, E., Nisticò, F., & Nante, N. (2016). Italian medical students quality of life: years 2005-2015. Annali di igiene : medicina preventiva e di comunita, 28(4), 245-251. DOI: 10.7416/ai.2016.2103.

Ramón-Arbués, E., Echániz-Serrano, E., Martínez-Abadía, B., Antón-Solanas, I., Cobos-Rincón, A., Santolalla-Arnedo, I., Juárez-Vela, R., & Adam Jerue, B. (2022). Predictors of the Quality of Life of University Students: A Cross-Sectional Study. International journal of environmental research and public health, 19(19), 12043. DOI: 10.3390/ijerph191912043. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191912043