Вплив хемо-механічної обробки кореневого каналу на мікротвердість дентину
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2018.1.8581Ключові слова:
Мікротвердість, дентин, хемо-механічна обробка.Анотація
Вступ. Для дослідження механічних характеристик твердих тканин зуба та функції жування використовують конкретні параметрами і одним з найважливіших є мікротвердість. Дані про мікротвердість слугують показникам функціональної стійкості та міцності твердих тканин зуба. Зміни властивостей дентину під дією хімічних речовин та висічення твердих тканин зуба, в рамках проведення лікування кореневих каналів зубів, є основною причиною нетравматичних переломів та вертикальних або косих тріщин коронки та кореня зуба.
Метою даної роботи є перевірка механічних властивостей дентину, а саме мікротвердості, після застосування запропонованого удосконаленого методу хемо-механічної обробки кореневих каналів зубів.
Матеріали і методи. В рамках даного дослідження провели порівняльний аналіз значення мікротвердості дентину кореня зуба по методу Вікерса після хемо-механічної обробки кореневого каналу за запропонованим удосконаленим протоколом іригації та початкового значенням мікротвердості дентину кореневого каналу перед хемо-механічною обробкою. Визначення мікротвердості проводилось в чотирьох групах: 1) вітальні зуби; 2) попередньо неліковані зуби з некрозом пульпи; 3) попередньо ліковані зуби, запломбовані методом латеральної чи вертикальної конденсації гутаперчі; 4) попередньо ліковані зуби, запломбовані пастою на основі резорцин-формаліну. В кожній групі досліджувалось по 12 зразків (6 зубів до та 6 зубів після хемо-механічної обробки). Отримані дані піддано статистичному аналізу з використанням методу статистичної перевірки гіпотез, заснованих на порівнянні з розподілом Стьюдента.
Результати дослідження та їх обговорення. В рамках даної роботи встановлено середні показники мікротвердості дентину кореня в чотирьох групах зубів до та після хемо-механічної обробки кореневих каналів із застосуванням удосконаленого методу іригації. Результати даного дослідження показали, що запропонована нами удосконалена методика хемо-механічної обробки кореневих каналів зубів, що полягає в постійному чергуванні іригаційних розчинів не має негативного впливу на дентин кореневого каналу в різних клінічних ситуаціях, а значення мікротвердості дентину кореня міняються в допустимих межах і не суперечать даним літератури в проведених раніше наукових дослідженнях.
Висновок. Після використання удосконаленої методики хемо-механічної обробки кореневих каналів зубів, що передбачає постійне чергування іригаційних розчинів – 6% розчину гіпохлориту натрію, 17% розчину ЕДТА та 5% розчину тіосульфату натрію впродовж усього етапу хемо-механічної обробки значення мікротвердості дентину кореня в різних клінічних ситуаціях змінюються в допустимих межах.
Посилання
Hrechishnikov, V.N. (1989). Otsenka sostoyaniya pulpy i yeyo vliyaniye na mikrotvjordost tkanej zuba . Extended abstract of candidate`s thesis. Moscow: MMSI [in Russian].
Kovalov, Ye.V., Shundryk, M.A. & Shundryk, L.S. (2012). Vyvchennia mikrotvedosti emali ta dentynu riztsiv u normi i pry patolohichnykh stanakh. Ukrayinskyi stomatolohichnyi almanakh, 6, 25-27 [in Ukrainian].
Kovalov, Ye.V., Shundryk, M.A. & Shundryk, L.S. (2013). Vplyv patolohichnoho protsesu na pokaznyky mikrotverdosti ikliv. Ukrayinskyi stomatolohichnyi almanakh. 5, 18-20 [in Ukrainian].
Koveshnikov, V.H., Mavrich,V.V., Bolhova, Ye.S. & Voznyi, V.B. (2009). Biomekhanicheskiye svoistva emali i dentina v predelakh odnoho zuba na horizontalnom shlifie. Ukrayinskyi morfolohichnyi almanakh. Vol.7, 3, 37-40 [in Russian].
Lutsyk, O.D., Ivanova, A.Y. & Kabak, K.S. (1992). Human histology. Lviv: Myr [in Ukrainian].
Hulsmann, M. & Schafer, E. (2009). Problems in Endodontics. / Quintessence Publishing.
Cruz-Filbo, M.A., Sousa-Neto, D.M., Savioli, R.N., Silva, R.G., Vansan, L.P. & Pecora, J.D. (2011). Effect of chelating solutions on the microhardness of root canal lumen dentin. JOE, 37, 358-362.
Kishen, A. (2006). Mechanisms and risk factors for fracture predilection in endodontically treated teeth. Endodontic topics, 13, 57-83.
Moorer, W.R. & Wesselink P.R. (1982). Factors promoting the tissue dissolving capability of sodium hypochlorite. IEJ, 15, 187-196.
Naenni, N., Thoma, K. & Zehnder, M. (2004). Soft tissue dissolution capacity of currently used and potential endodontic irrigants. JOE, 30, 785-787.
Sen, B.H., Wesselink, P.R. & Turkun, M. (1995). The smear layer: a phenomenon in root canal therapy. IEJ, 28, 141-148.
Siqueira, J.F. (2011). Treatment of endodontic infection. Quintessence publishing.
Siqueira, J.F. & Rocas, I.N. (2008). Clinical implications and microbiology of bacterial persistence after treatment procedures. JOE, 34, 1291-1301.
Siqueira, J.F., Rocas, I.N., Favieri, A., Lima, K.C.(2000). Chemomechanical reduction of the bacterial population in the root canal after instrumentation and irrigation with 1%, 2,5%, 5,25% sodium hypochlorite. JOE, 26, 331-334.
Sjogren, U. Hagglund, B., Sundqvist, G. & Wing, K. (1990) Factors affecting the long-term results of endodontic treatment . JOE -16 – 498-504.
Soares, C.J., Santana, R.F., Silva, R.N., Preira, C.J. & Pereira, A.C. (2007). Influence of the endodontic treatment on mechanical properties of root dentin. JOE, 33, 603-606.
Zehnder, M. (2006). Root canal irrigants. JOE, 32, 389-398.