Особливості змін основних клінічних показників у хворих на хронічний генералізований пародонтит залежно від методів комплексної терапії
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.1.7761Ключові слова:
генералізований пародонтит, ензимотерапія, пародонт, запалення.Анотація
У статті опубліковано результати змін основних клінічних показників у 98 пацієнтів із діагнозом хронічного генералізованого пародонтиту.
Мета дослідження – вивчити та порівняти зміни основних клінічних показників у хворих на хронічний генералізований пародонтит залежно від проведених методів лікування.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 98 пацієнтів із діагнозом хронічного генералізованого пародонтиту І та ІІ ступенів тяжкості у віці від 25 до 50 років. Серед них – 51 жінка (57,1%) та 46 чоловіків (46,9 %). Пацієнти, яких включили в дослідження, відповідали таким критеріям відбору: вік від 25 до 50 років, встановлений діагноз хронічного генералізованого пародонтиту І та ІІ ступенів тяжкості, відсутність супутніх інфекційно-запальних процесів, наявність інформаційної згоди на проведення клінічних, лабораторних та терапевтичних заходів.
Результати досліджень та їх обговорення. Отримані дані продемонстрували, що використання в схемі традиційного комплексного лікування системної ензимотерапії створює оптимальні умови для швидкого усунення основних клінічних ознак захворювання в тканинах пародонта у хворих на хронічний генералізований пародонтит.
Висновки. Проведений узагальнений аналіз отриманих клініко-рентгенологічних результатів дослідження, що передбачав застосування системної ензимотерапії вобензимом у комплексному лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту, ускладненого вогнищами гнійного запалення в пародонтальних тканинах, супроводжується більш виразною позитивною динамікою з боку клінічних симптомів захворювання, основних пародонтальних індексів і рентгенологічних ознак, ніж при додатковому використанні традиційних ензимопрепаратів.
Посилання
Samoylenko, I.A. (2014). Povyshenie effektivnosti reabilitatsionnykh meropriyatiy u bolnykh khronicheskim generalizovannym parodontitom, otobrannykh k vnutrikostnoy implantatsii [Increase of efficiency of rehabilitation measures for patients chronic generalized parodontitis, selected to intrabone implantation]. Vіsnik problem bіologіі і meditsiny – Journal of Problems of Biology and Medicine, 2, 130-133 [in Russian].
Grudyanov, A.I. (2009). Zabolevaniya parodonta [Disease of paradontium]. Moscow: Mia [in Russian].
Vettore, M.V., Leao, A.T., & Leal Mdo C. (2010). Periodontal bacterial load: a proposed new epidemiological method for periodontal disease assessment. Contemp. Dent. Pract., 11, 49-56.
Bauenneister, C.–D. (2003). Mikrobiologicheskaya diagnostika zabolevaniy tkaney parodonta. [Microbiological diagnosis of periodontal tissue diseases]. Novoe v stomatologii – New in Stomatology, 7, 27-30 [in Russian].
Hagewald, S., & Bernimoulin, J.P. (2000). Total IgA and Porphyromonas gingivalis – reactive IgA in the saliva of patients with generalized early – onset periodontisis. Eur. J. Oral. Sci., 2, 147-153.
Mashchenko, І.S. (2003). Zapalnі ta dystrofіchnі zakhvoriuvannia parodonta [Inflammatory and dystrophic diseases of parodontium]. Dnipropetrovsk: ART-PRESS [in Ukrainian].
Borovskiy, E.V. (2009). Terapevticheskaya stomatologiya: uchebnik [Therapeutic stomatology: textbook ] Moscow: Med. inform, agenstvo [in Russian].
Beloklitskaya, G.F. (1999). Znachenie obyektivnykh klinicheskikh indeksov v parodontalnoy diagnostike [Value of objective clinical indexes in parodontal diagnostics] Zb. nauk. prats spіvrobіtnikіv KMAPO im. P.L. Shupyka – Collection of Scientific works of workers of NMAPGE by P.L. Shupyk, 8 (1), 218-228 [in Russian].
