Вплив лікувально-профілактичних заходів на показники ротової рідини та клінічний стан тканин пародонта у дітей 6–7 років, хворих на гінгівіт
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.1.7642Ключові слова:
діти 6–7 років, хронічний катаральний гінгівіт, неспецифічний захист, лікування.Анотація
Мета дослідження – порівняльна оцінка традиційного лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей 6–7 років з терапією із використанням протизапального гелю з неовітином.
Матеріали і методи. 61 дитину віком 6–7 років, хвору на хронічний катаральний гінгівіт, було взято під диспансерне спостереження та поділено на групи: основну (30 дітей) і порівняльну (31 дитина). Усім дітям проводили загальноприйняту терапію згідно з протоколами надання медичної допомоги – базова терапія. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетичної спрямованості – протизапальний гель із неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевої терапії було використано 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) – «Ротокан», лікувально-профілактична зубна паста. Обстеження та контрольні огляди проводили із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Ю. А. Федорова і В. В. Володкіної, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах за допомогою проби Шиллера–Писарєва та індексу РМА, показників ротової рідини (вміст лізоциму, утворення оксидрадикалів, уреазної активності, ступеня дисбіозу, рН та в’язкості).
Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування ліквідація процесу запалення ясен у хворих основної групи супроводжувалась зменшенням індексу РМА у 3,8 раза; утворення оксирадикалів знизилося у дітей основної групи на 6,35 %; у порівняльній групі – на 6,15 %. Уреазна активність зменшилася у дітей основної групи на 16,37 % (р<0,05); в’язкість ротової рідини знижувалася у 2,65 раза в основній групі та у 2,13 раза – у порівняльній (р<0,05). Вміст лізоциму збільшився у дітей основної групи на 15,61 % (р<0,05); водночас, у порівняльній групі – лише на 9,63 % (р<0,05). Проведене лікування через 0,5 року викликало зростання вмісту лізоциму в ротовій рідині дітей основної групи до рівня показника контрольної групи. Ступінь дисбіозу зменшувався в основній групі, в порівняльній мав тенденцію до збільшення.
Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кращим результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен, кількості відвідувань лікаря, покращенню показників неспецифічного захисту в ротовій рідині дітей 6–7 років, причому більшою мірою через півроку після проведеного лікування.
Посилання
Khomenko, L.A., Riselnikova, L.P., Smoliar, N.I., & Chaykovskyy, Yu.B. (2007). Terapevtycheskaya stomatologiya detskogo vozrasta [Therapeutic dentistry of childhood] Kyiv: Knyha plius [in Russian].
Voskresenskyi, O.N., & Tkachenko, E.K. (1991). Rol perekysnogo okyslenyia lipidov v patogeneze parodontita [Role of peroxide oxidation of lipids in the pathogenesis of periodontitis]. Stomatologiya – Stomatology, 4, 5–10 [in Russian].
Bohdanova, V.O., Svyryn, V.V., & Ardatskaya, M.D. (2009). Klinicheskie vozmozhnosti ispolzovaniya metabolitov mikroflory v diagnostike s lechenii vospalytelnykh zabolevaniy parodonta [Clinical possibilities of using metabolites of microflora in the diagnosis and treatment of inflammatory periodontal diseases]. Stomatologiya dlya vsekh – Stomatologiyya for All, 4, 46–50 [in Russian].
Volchenko, N.V., & Sokolova I.I. (2014). Vliyanye kompleksnoy profylaktiky na uroven bookhimicheskykh markerov vospaleniya i disbioza v slyune detey s raznym tipom shkolnogo obucheniya [Influence of complex preventive on the level of biochemical markers of inflammation and dysbiosis in saliva of children with different type of school education]. Visnyk stomatolohii – Journal of Stomatology, 1, 66–69 [in Russian].
Zmarko, Yu.K. & Avdieiev, O.V. Stupin aktyvnosti kysloi fosfatazy pry eksperymentalnomu hinhiviti ta za yoho korektsii [Activity level of acid phosphatase when experimental gingivitis and its correction]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of clinical and experimental medicine, 1, (20), 48–50 [in Ukrainian].
Zmarko, Yu.K., & Avdieiev, O.V. (2014). Zminy aktyvnosti luzhnoi fosfatazy pry eksperymentalnomu hinhiviti ta za yoho korektsii [Changes of activity of alkaline phosphatase when experimental gingivitis and its correction]. Ukrayinskyi medychnyi almanakh, 17, (2), 32–33 [in Ukrainian].
Khavynson, V.Kh. & Ryzhak H.A. (2010). Peptydnaya regulyatsyya osnovnykh funktsyy organizma [Peptide regulation of the main boby functions]. Vestnyk Roszdravnadzora – Journal of Roszdravnadzor, 6, 58–62 [in Russian].
Fedorov, Yu.A. & Volodkyna V.V. (1971). Otsenka ochyshchayushchego deystviya zubnykh gigienicheskykh sredstv i kachestva ukhoda za polostyu rta [Assessment of cleaning effect of tooth hygienic means and quality of oral cavity care]. Terapevtycheskaya i ortopedycheskaya stomatologiya. – Kyiv: Zdorovia [in Russian].
Zabolotnyi T.D., Borysenko, A.V., & Pupin T.I. (2013). Zapalni zakhvoriuvannia parodonta [Paradontium inflammatory diseases]. [Paradontium]. Lviv: HalDent [in Ukrainian].
Viarengo, A., Burlando, B., & Cavaletto, M. (1999). Role of metallothionein against oxidative stress in the mussel Mytilus galloprovincialis. Am. J. Physiol., 277, Regul. Integr. Comp. Physiol, R1612–R1619.
Shu., M., Morou-Bermudez, E., & Suárez-Pérez E. (2007). The relationship between dental caries status and dental plaque urease activity. Oral. Microbiology and Immunology, 22 (1), 61–66.
Dorofeychuk, V.G. (1968). Opredeleniye aktivnosti lizotsima nefelometricheskim metodom [Determination of lisolyne activity by nephelometric method].
Laboratornoye delo – Laboratory case, 1, 28–30.
