Клінічні аспекти, комплексна терапія та профілактика гострого герпетичного стоматиту (випадок iз практики)

Анотація

Герпетична інфекція, зумовлена вірусом простого герпесу (HSV), є одним із найбільш поширених вірусних захворювань людини. Згідно з даними аналізу літератури, частіше спостерігають у дітей. Універсальний тропізм HSV до тканин ендотеліального походження спричиняє значний поліморфізм клінічних проявів вірусної інфекції, що призводить до селективного трактування «вузькими» спеціалістами герпетичної хвороби та значно звужує погляд на глобальну проблему. Мета – проведення огляду наукової літератури та висвітлення ролі вірусів із родини Herpesviridae у запуску патогенетичних механізмів виникнення та перебігу гострого герпетичного стоматиту (ГГС), діагностика й комплексна терапія, профілактика рецидивів гострого герпетичного стоматиту в дорослого пацієнта. Проаналізовано джерела вітчизняної та зарубіжної літератури, пов’язаної із тематикою ролі вірусів герпес-групи у виникненні та перебігу ГГС. Представлено клінічний випадок ГГС у дорослого та міждисциплінарний підхід у тактиці лікування та профілактиці рецидивів. На основі ретроспективного аналізу наукових джерел показано, що віруси герпес-групи виступають етіологічним чинником при ГГС та можуть при неадекватному лікуванні переходити в хронічну форму та викликати ураження органів і систем організму. На прикладі клінічного випадку показано необхідність міждисциплінарного підходу в лікування ГГС та профілактики його рецидиву. Перебіг гострого герпетичного стоматиту середньо-тяжкої форми, окрім місцевого стоматологічного лікування, вимагає додаткової співпраці з лікарями-інфекціоністами для здійснення загальної та дезінтоксикаційної терапії захворювання, що дозволяє попередити хронізацію герпетичної інфекції. Герпес-вірусні інфекції становлять провідну медико-соціальну проблему й набувають загальнодержавного значення в Україні. Тому, зростає відповідальність лікаря-стоматолога за ранню діагностику та своєчасне раціональне лікування проявів герпесу на шкірі та слизових оболонках щелепно-лицевої ділянки.