ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ ЗА ІНДЕКСОМ РАССЕЛА

Автор(и)

  • Ю. В. Шанайда Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0009-0003-3690-4669
  • О. В. Авдєєв Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-4926-9989

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2025.4.15965

Ключові слова:

пародонтит, індекс PDI, етіотропна терапія, препарати антиоксидантної дії.

Анотація

Вступ. Пародонтит належить до найпоширеніших патологій у сучасній стоматології, уражаючи значну частину дорослого населення світу. Це захворювання зумовлене комплексом етіологічних чинників, серед яких провідну роль відіграють зубні відкладення та метаболіти мікроорганізмів, локальні фактори порожнини рота, а також особливості імунної відповіді організму. Порушення рівноваги між мікробіотою та захисними механізмами імунної системи спричиняє розвиток хронічного запального процесу з періодичними фазами загострення, що обґрунтовує необхідність систематичного контролю та ранніх профілактичних заходів. Сучасна концепція лікування захворювань пародонта спрямована на усунення етіологічних чинників, корекцію патогенних механізмів та підтримання мікробного гомеостазу. Для стандартизації діагностики й оцінки ефективності лікування застосовують спеціалізовані індекси, зокрема OHI-S, PMA та PDI, які дають можливість кількісно охарактеризувати стан гігієни, ступінь запалення та тяжкість уражень тканин пародонта. Мета дослідження – оцінити ефективність запропонованої схеми медикаментозного лікування пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом із застосуванням стандартного антисептика для полоскання порожнини рота розчином «Хлоргексидин 0,05%» проти «Шавліїї настойка» (в розведенні 1 : 40) у комплексі з комбінованим препаратом «Аскорутин». Методи дослідження. На динамічному спостереженні перебувало 95 пацієнтів, серед яких у 85 діагностовано хронічний генералізований пародонтит I–III ступенів, у 10 – хронічний генералізований пародонтит початкового ступеня. Контрольні огляди проводили через два і шість місяців від проведення первинного лікування. Усіх пацієнтів було розділено на 7 груп. Першу групу становили пацієнти з хронічним генералізованим пародонтитом початкового ступеня, яким було проведене лікування за стандартною схемою без медикаментозної складової. До другої, четвертої та шостої груп увійшли пацієнти з хронічним генералізованим пародонтитом (І, ІІ та ІІІ ступенів відповідно), яким було проведене лікування за стандартною схемою із застосуванням антисептичного розчину «Хлоргексидин 0,05%» для полоскання порожнини рота. Третю, п’яту та сьому групи становили пацієнти з хронічним генералізованим пародонтитом (І, ІІ та ІІІ ступенів відповідно), яким було проведене лікування за стандартною схемою із застосуванням розчину «Шавлії настойка» (у розведенні 1 : 40) для полоскання порожнини рота в комплексі з пероральним застосуванням препарату «Аскорутин». Статистичну обробку отриманих даних проводили за стандартними методиками. Результати й обговорення. Розглянуто отримані показники ступеня ураження тканин пародонта за індексом PDI у модифікації Russel у межах груп, які класифіковані за ступенем захворювання. Проведено оцінку рівня гігієни порожнини рота до початку лікування. Визначено, що через два місяці від початку лікування у пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом І ступеня у другій групі після лікування за стандартною схемою та медикаментозним лікуванням антисептичним розчином Хлоргексидину значення індексу PDI зменшилося на 43,73%. У третій групі після лікування за стандартною схемою та медикаментозним лікуванням розчином «Шавлії настойка» для полоскання порожнини рота комплексно з пероральним застосуванням препарату «Аскорутин» значення індексу PDI зменшилося на 57,24%. Для пацієнтів із ІІ ступенем хронічного генералізованого пародонтиту в четвертій групі після лікування за стандартною схемою та медикаментозним лікуванням антисептичним розчином Хлоргексидину значення індексу PDI зменшилося на 41,38%. У п’ятій групі після лікування за стандартною схемою та медикаментозним лікуванням розчином «Шавлії настойка» для полоскання порожнини рота комплексно з пероральним застосуванням препарату «Аскорутин» значення індексу PDI зменшилося на 54,48%. Для пацієнтів із ІІІ ступенем хронічного генералізованого пародонтиту в шостій групі після лікування за стандартною схемою та медикаментозним лікуванням антисептичним розчином Хлоргексидину значення індексу PDI зменшилося на 45,52%. У сьомій групі після лікування за стандартною схемою та медикаментозним лікуванням розчином «Шавлії настойка» для полоскання порожнини рота комплексно з пероральним застосуванням препарату «Аскорутин» значення індексу PDI зменшилося на 54,40%. На шостий місяць клінічних досліджень для пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом І ступеня у другій та третій групах спостерігали подальше зниження значень індексу PDI на 18,52% для другої групи та на 4,84% для третьої групи. За величинами середніх значень індексів PDI для другої та третьої груп (PDI = 0,66 та 0,59) відповідно (встановлено статистичну незначущість у відмінності цих показників = 0,96). Для пацієнтів із ІІ ступенем хронічного генералізованого пародонтиту в четвертій та п’ятій групах спостерігали подальше зниження значень індексу PDI на 8,84% для четвертої групи та на 14,96% для п’ятої групи. За величинами середніх значень індексу PDI для четвертої та п’ятої груп (PDI = 1,41 та 1,08) відповідно встановлено статистичну значущість у відмінності цих показників ( = 3,30). Для пацієнтів із ІІІ ступенем хронічного генералізованого пародонтиту за величинами середніх значень індексу PDI у шостій та сьомій групах спостерігали подальше зниження значень індексу PDI на 3,29% для шостої групи та на 7,52% для сьомої групи. За величинами середніх значень індексів PDI для шостої та сьомої груп (PDI = 3,53 та 2,83) відповідно встановлено статистичну значущість у відмінності цих показників ( = 6,61). Таким чином можна стверджувати, що для пацієнтів із генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня лікування розчином «Шавлії настойка» для полоскання порожнини рота комплексно з пероральним застосуванням препарату «Аскорутин» приводить до більш швидкого покращення індексу PDI і значення цього індексу мають тенденцію до інтенсивного зниження. Висновки. За обома схемами лікування спостерігали покращення досліджуваного PDI індексу в пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом І–ІІІ ступенів. Упровадження антисептичного розчину «Шавлії настойка» для полоскання порожнини рота в комплексі з пероральним застосуванням препарату «Аскорутин» дало змогу пацієнтам із І ступенем хронічного генералізованого пародонтиту на другий місяць спостереження досягти значень індексу PDI, який у разі лікування за стандартним протоколом із використанням антисептичного розчину «Хлоргексидин 0,05%» було досягнуто на шостий місяць спостережень. Для пацієнтів із ІІ та ІІІ ступенями хронічного генералізованого пародонтиту впровадження антисептичного розчину «Шавлії настойка» для полоскання порожнини рота в комплексі з пероральним застосуванням препарату «Аскорутин» дало змогу досягти на 10–13% менших значень індексу PDI на другий місяць спостережень та на 4–6% – на шостий місяць спостережень. Клінічно доведено ефективність використання запропонованого комплексу лікування, який передбачає використання антисептичного розчину «Шавлії настойка» для полоскання порожнини рота в комплексі з пероральним застосуванням препарату «Аскорутин» в стандартній схемі лікування.

Посилання

Gasner N. S., Brizuela M., Schure R. S. Necrotizing Periodontal Diseases. In StatPearls [Internet], StatPearls Publishing: Treasure Island (FL) ineligible companies. 2025. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32491349/ (дата звернення: 12.11.2025).

Костура В. Л., Безвушко Е. В. Поширеність та структура захворювань тканин пародонта у дітей із надмірною масою тіла. Клінічна Стоматологія. 2017. № 2. С. 42–47. DOI: https://doi.org/10.11603/2311-9624.201 7.2.7953.

Лучинський М. А., Лучинська Ю. І., Остапко О. І., Лучинський В. М. Вплив негативних факторів довкілля на рівень стоматологічної захворюваності дитячого населення. Вісник проблем біології і медицини. 2014. № 2 (1). С. 221–223.

Савичук О. В., Тимофєєва О. О., Хоменко Л. О. Сучасні особливості стану тканин пародонту у дітей. Ліки України. 2010. № 3 (12). С. 54–65.

Шевчук M. М. Клінічні аспекти захворювань тканин пародонта (Огляд літератури). Вісник наукових досліджень. 2018. № 2. С. 21–23. DOI: https://doi.org/ 10.11603/2415-8798.2018.2.9088.

Гнідь М. Р., Виноградова О. М. Аналіз клінічної ефективності комплексної терапії генералізованого пародонтиту у хворих на подагру. Cучасна стоматологія. 2023. № 3. С. 14–18. DOI: https://doi.org/ 10.33295/1992-576X-2023-3-14.

Benahmed A. G., Tippairote T., Gasmi A., Noor S., Avdeev O., Shanaida Y., Mojgani N., Emadali A., Dadar M., Bjørklund G. Periodontitis Continuum: Antecedents, Triggers, Mediators, and Treatment Strategies. Current Medicinal Chemistry. 2024. № 31 (41). С. 6775–6800. DOI: https:// doi.org/10.2174/0109298673265862231020051338.

Годованець О. І., Кіцак Т. С., Кузняк Б. В. Захворювання тканин пародонта в дітей Буковини. Чернівці : БДМУ, 2024. 134 с. URL: https://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/26576 (дата звернення: 12.11.2025).

Савичук О. В., Немирович Ю. П., Голубєва І. М. Клінічна ефективність комплексної профілактики карієсу і гінгівіту у дитячого населення екологічно несприятливих регіонів. Новини стоматології. 2010. № 3. С. 82–84.

Заболотний Т. Д. Запальні захворювання пародонта : монографія / Т. Д. Заболотний, А. В. Борисенко, Т. І. Пупін. Львів : ГалДент, 2013. 205 с. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiir- bis_64.exe (дата звернення: 12.11.2025).

Carrizales-Sepulveda E. F., Ordaz-Farias A., Vera-Pineda R., Flores-Ramirez R. Periodontal Disease, Systemic Inflammation and the Risk of Cardiovascular Disease. Heart, Lung and Circulation. 2018. Vol. 27 (11). P. 1327–1334. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.hlc.2018.05.102.

Souto M. L. S., Rovai E. S., Ganhito J. A., Holzhausen M., Chambrone L., Pannuti C. M. Efficacy of systemic antibiotics in nonsurgical periodontal therapy for diabetic subjects: a systematic review and meta-analysis. International Dental Journal. 2018. Vol. 68 (4). P. 207–220. DOI: https://doi.org/10.1111/idj.12384.

Sanz M., Marco Del Castillo A., Jepsen S., Gonzalez-Jua- natey J. R., D’Aiuto F., Bouchard P., Chapple I., Dietrich T., Gotsman I., Graziani F., Herrera D., Loos B., Madianos P., Michel J. B., Perel P., Pieske B., Shapira L., Shechter M., Tonetti M., Vlachopoulos C., Wimmer G. Periodontitis and cardiovascular diseases: Consensus report. Journal of Clinical Periodontology. 2020. Vol. 47 (3). P. 268–288. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.13189.

Ільчишин М. П. Інтегральні показники гіпоксії у курців, хворих на генералізований пародонтит. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2018. № 18 (1). С. 230–233. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/apsm_2018_18_1_52 (дата звернення: 12.11.2025).

Vivcharenko T. I., Rozhko M. M. Calcium Metabolism Indicators in Patients with Generalized Periodontitis and Hypertension. Archive of Clinical Medicine. 2018. Vol. 24 (1). E201811. DOI: https://doi.org/10.21802/ acm.2018.1.1.

Глущенко T. A. Дослідження видового складу мікрофлори пародонтальних кишень у хворих із генералізованим пародонтитом на тлі метаболічного синдрому. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2021. № 21 (3). С. 147–150. DOI: https://doi.org/ 10.31718/2077-1096.21.3.147.

Скибчик О. В. Мікробіота пародонтальних кишень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічним генералізованим пародонтитом. Клінічна cтоматологія. 2021. № 2. С. 47–55. DOI: https://doi.org/ 10.11603/2311-9624.2021.2.12330.

Кузенко Є. В. Запальні захворювання пародонта: патогенез та морфогенез : монографія Є. В. Кузенко, А. М. Романюк. Суми : СумДУ, 2016. 137 с. / URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45556 (дата звернення: 12.11.2025).

Терапевтична стоматологія дитячого віку / за заг. ред. Хоменко Л. О. Київ :Книга Плюс, 2016. Т. 2. Хвороби пародонта, захворювання слизової, невідкладні стани у дітей. 328 с. URL: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15457 (дата звернення: 12.11.2025).

Бiлоклицькa Г. Ф., Копчaк О. В. Новий пiдхiд до комплeксного лiкувaння гeнeрaлiзовaного пaродонтиту, aсоцiйовaного з кaрдiовaскулярною пaтологiєю. Вiсник стомaтологiї. 2017. № 26 (4). С. 30–35. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2017_26_4_9 (дата звернення: 12.11.2025).

В’юн Г. І. Прогнозування результатів пародонтологічного лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом. Cучасна стоматологія. 2018. № 3. С. 32–35. DOI: https:// doi.org/10.33295/1992-576X-2018-3-32-35.

Дімітрова A. Г. Обґрунтування комплексного лікування в залежності від інтенсивності деструктивних процесів у тканинах пародонту. Cучасна стоматологія. 2018. № 2. С. 31–33. DOI: https://doi.org/ 10.33295/1992-576X-2018-2-31-33.

Годованець О. І., Кіцак Т. С. Поширеність захворювань тканин пародонта в дітей з патологією щитоподібної залози. Матеріали 99-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького персоналу вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» (м. Чернівці 12–19 лютого 2018 р.), Чернівці : Медуніверситет, 2018. 246 с.

Петрушанко T. O., Попович I. Ю., Мошель T. M. Оцінка дії хвороботворних факторів у пацієнтів із генералізованим пародонтитом. Клінічна стоматологія. 2020. № 2. С. 24–32. DOI: https://doi.org/ 10.11603/2311-9624.2020.2.11398.

Білан В. О., Бандрівський Ю. Л. Клінічна ефективність в лікування хронічного генералізованого пародонтиту пацієнтів-військовослужбовців ЗСУ. Клінічна стоматологія. 2024. № 2. С. 4–12. DOI: https://doi.org/ 10.11603/2311-9624.2024.2.14832.

Мигаль О. О., Огоновський Р. З., Гонта З. М., Січкоріз Х. А., Мороз К. А., Кордіяк О. Й. Індексна оцінка стану тканин пародонта та визначення обсягу пародонтологічної допомоги пацієнтам з хронічною ревматичною хворобою серця. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2024. № 24 (2). С. 80–86. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.24.2.80.

Рожко М. М., Кінаш І. О. Індексна оцінка стоматологічного статусу пацієнтів, яким виготовляли суцільнолиті куксові вкладки. Галицький лікарський вісник. 2013. № 20 (4). С. 52–54. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_4_17 (дата звернення: 12.11.2025).

Savchuk O. V., Gasyuk N. V., Klytynska O. V., Yeroshenko G. A., Zaliznyak M. S. Clinical and morphological aspects of complex treatment of generalized periodontitis. World of Medicine and Biology. 2020. Vol. 2 (72). P. 115–119. DOI: https://doi.org/10.26724/2079-8334-2020-2- 72-115-119.

Опанасюк Ю. З. Протоколи надання стоматологічної допомоги. Київ : ТОВ ВІЦ «Світ сучасної стоматології», 2005. 507 с.

Doshi D., Kumar S., Patel B., Chaudhari D., Patel S., Hirani T., Patadiya H. H., Bhingradia I. R., Haque M. Micro- nutrients and the Periodontium: A Narrative Review. Cureus Journal of Medical Science. 2025. Vol. 17 (4). P. e81694. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.81694.

Liu Y., Yin T., He M., Fang C., Peng S. The relationship of dietary flavonoids and periodontitis in US population: a cross-sectional NHANES analysis. Clinical Oral Investigations. 2024. Vol. 28 (3). P. 168. DOI: https://doi.org/10.1007/ s00784-024-05561-1.

Ustianowski Ł., Ustianowska K., Gurazda K., Rusiński M., Ostrowski P., Pawlik A. The Role of Vitamin C and Vitamin D in the Pathogenesis and Therapy of Periodontitis –Narrative Review. International Journal of Molecular Sciences. 2023. Vol. 24. P. 6774. DOI: https://doi. org/10.3390/ijms24076774.

Liguori M. G., Strauss F. J., Tarallo F., Simeone D., Crea A., Marchetti E. Chlorhexidine 0.12% Mouthwash with or Without Bioflavonoids as an Adjunct to Non-Surgical Periodontal Therapy: A Randomized Clinical Trial. Journal of periodontal research. 2025. Vol. 60 (9). P. 937–939. DOI: https://doi.org/10.1111/jre.13423.

Ozmeric N., Enver A., Isler S. C., Gokmenoglu C., Topaloglu M., Selamet H., Altun G., Aykol Sayar S. Evaluating the effects of chlorhexidine and vitamin c mouthwash on oral health in non-surgical periodontal therapy: a randomized controlled clinical trial. Scientific Reports. 2025. Vol. 15 (1). P. 3703. DOI: https://doi.org/10.1038/ s41598-025-88100-6.

Dadgar A., Maleki Dizaj S., Alizadeh Oskoee P., Pournaghi Azar F., Jafari Navimipour E. Gelatin nanofibrous scaffolds containing rutin nanoparticles: physicochemical properties, antibacterial action, and anti-inflammatory effect on dental pulp stem cells. BMC Oral Health. 2025. Vol. 25 (1). P. 1129. DOI: https://doi.org/10.1186/ s12903-025-06385-5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Як цитувати

Шанайда, Ю. В., & Авдєєв, О. В. (2025). ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ ЗА ІНДЕКСОМ РАССЕЛА. Клінічна Стоматологія, (4), 34–47. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2025.4.15965

Номер

Розділ

Терапевтична стоматологія