ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЗАХОДІВ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПРИШИЙКОВИХ УРАЖЕНЬ ЗУБІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2025.4.15962

Ключові слова:

гіперчутливість дентину, електроодонтодіагностика, електроодонтометрія, тріщини, ротова рідина, фактори ризику.

Анотація

Значна поширеність пришийкових уражень зубів робить актуальним питання пошуку ефективних профілактичних заходів, особливо на етапі їх виникнення. Мета дослідження – розробка диференційного підходу до первинної профілактики пришийкових уражень зубів у пацієнтів молодого віку. Матеріали та методи. Були клінічно та лабораторно обстежені 272 пацієнти (середній вік 24,3 ± 6,9 року), які заповнили анкету ̸ опитувальник і надали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні. У них були визначені фактори ризику виникнення клиновидного дефекту, пришийкового карієсу й ерозії емалі зубів. Для розробки статистичної комп’ютерної моделі були вибрані чинники, що мали статистично значимий вплив на появу хоча б однієї з розглянутих пришийкових патологій зубів. Результати досліджень. Вибір профілактичних заходів базувався на даних комплексного обстеження пацієнта, у тому числі діагностиці тріщин емалі зубів і гіперчутливості дентину, наявності факторів ризику виникнення пришийкової патології, результатах прогнозування за допомогою статистичної комп’ютерної моделі. Профілактичний комплекс передбачав професійну гігієну, санацію ротової порожнини, у разі потреби – усі види стоматологічного лікування, ремінералізацію емалі методом глибокого фторування, корекцію дієтичних і гігієнічних звичок, нормалізацію психоемоційного стану, консультацію і / або лікування в суміжних спеціалістів. Об’єм і кратність проведення заходів були обґрунтовані результатами клінічних і лабораторних обстежень пацієнта та підтверджені прогнозом статистичного комп’ютерного моделювання і також залежали від мотивації пацієнта. Відмінністю запропонованого підходу є те, що його ефективність можна об’єктивно оцінити за динамікою клініко-лабораторних показників, а також за результатами повторного прогнозування за допомогою розробленої моделі, тому потрібно своєчасно проводити корекцію і призначати заходи лише тим пацієнтам, яким дійсно вони необхідні. Висновки. Дотримання диференційного підходу до первинної профілактики пришийкових уражень зубів дасть можливість позитивно вплинути на їх поширеність у пацієнтів молодого віку, що забезпечить довготривалу функціональність зубів у більш старшому віці.

Посилання

Біда В. І., Дорошенко М. М. Оцінювання впливу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, обструктивного апное сну та бруксизму на розвиток і клінічні прояви втрати твердих тканин зубів. Сучасна стоматологія. 2025. № 3. С. 97–104.

Заболотна І. І., Богданова Т. Л., Дубина С. О. Поширеність цервікальної патології твердих тканин зубів серед молодих людей Донецької області і її зв’язок із проявами психоемоційного напруження. Інновації в стоматології. 2022. № 2. С. 23–29.

Спосіб прогнозування цервікальної патології зубів у молодих людей : пат. 158021 Україна. № u202300405 ; заявл. 06.02.2023; опубл. 25.12.2024. Бюл. № 52/2024.

Спосіб прогнозування розвитку карієсу постійних зубів у дітей : пат. 22508 Україна. № u200612310 ; заявл. 23.11.2006 ; опубл. 25.04.2007. Бюл. № 5.

Карієс зубів : Стандарт медичної допомоги, затверджений наказом МОЗ України № 869 від 23 травня 2024 р.

Заболотна І. І., Богданова Т. Л. Аналіз факторів ризику виникнення і прогресування некаріозних пришийкових уражень зубів. Інновації в стоматології. 2025. № 2. С. 75–83.

Обізнаність із питань використання зубної нитки серед студентів-стоматологів і лікарів-інтернів / В. Мельник та ін. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2023. Вип. 5 (14). С. 88–94.

Петрушанко Т. О., Череда В. В. Прогностична значимість методів ранньої діагностики мікроекологічних порушень у порожнині рота як маркерів ризику запальних змін ясен. Імплантологія, Пародонтологія, Остеологія. 2015. № 4 (40). С. 71–78.

Мельник В. С., Горзов Л. Ф., Когут О. В. Оцінка ризику розвитку карієсу зубів у дітей в сільській місцевості. Клiнiчна стоматологія. 2016. № 1. С. 68–73.

Комп’ютерні засоби в моделюванні процесів стоматологічної захворюваності / А. М. Гупал та ін. Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009. № 8. С. 52–57.

Заболотна І. І., Богданова Т. Л. Клінічне дослідження ефективності лікування мікротріщин зубів методом глибокого фторування емалі. Intermedical journal. 2024. № 1. С. 100–105.

Enamel microcrack inspection using near-infrared light transillumination with fluorescence staining / T. Maseki et al. Dent Mater J. 2025. Vol. 44 (1). Р. 73–77.

Chifor I. Chair-side saliva parameters assessment and caries experience evaluation / I. Chifor et al. Med Pharm Rep. 2019. Vol. 92 (3). Р. 33–38.

Olley R. C., Sehmi H. The rise of dentine hypersensitivity and tooth wear in an ageing population. Br Dent J. 2017. Vol. 223 (4). Р. 293–297.

Kunin A. A., Evdokimova A. Yu., Moiseeva N. S. Age- related differences of tooth enamel morphochemistry in health and dental caries. EPMA J. 2015. Vol. 6 (1). Р. 3.

Abdelaziz M. Detection, Diagnosis, and Monitoring of Early Caries: The Future of Individualized Dental Care. Diagnostics (Basel). 2023. Vol. 13 (24). Р. 3649.

Full Mouth Reconstruction of a Patient with Severely Worn Dentition: A Clinical Report / R. Negahdari et al. Advances in Bioscience and Clinical Medicine. 2015. Vol. 4 (1). Р. 39–45.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Як цитувати

Заболотна, І. І. (2025). ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЗАХОДІВ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПРИШИЙКОВИХ УРАЖЕНЬ ЗУБІВ. Клінічна Стоматологія, (4), 14–20. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2025.4.15962

Номер

Розділ

Терапевтична стоматологія