КЛІНІЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

Анотація

Захворювання тканин пародонту є запальними станами, пов’язаними з порушенням балансу мікрофлори ротової порожнини, що характеризується переважанням пародонтопатогенних мікроорганізмів. Пародонтит призводить до руйнування структур тканин пародонта, виникнення кровоточивості ясен, утворення пародонтальних кишень і втрати епітеліального прикріплення. Традиційні методи терапії не завжди забезпечують стійкий клінічний ефект, тому впровадження комбінованих методів лікування, зокрема з використанням низькоінтенсивного лазерного випромінювання, є надзвичайно актуальним. Метою дослідження було оцінити вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання на тканини пародонта й клінічну індексну оцінку, зокрема індекс кровоточивості ясенних сосочків і глибину пародонтальних кишень, у пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом I–II ступенів. У дослідження залучено 50 пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом I–II ступенів. Пацієнтів поділено на дві групи: у групі 1 (23 особи) проводили загальноприйнятий протокол лікування, зі зняттям зубних відкладень, застосуванням протизапальної та антибактеріальної терапії, тоді як у групі 2 (27 осіб) загальноприйнятий протокол доповнювали застосуванням низькоінтенсивного лазерного випромінюванням червоного спектру (довжина хвилі 660 нм). Тривалість одного сеансу становила 10 хвилин, курс лікування – 10 процедур. Ефективність лікування оцінювали за показниками індексів PMA, індексу гігієни, індексу кровоточивості ясенних сосочків і глибиною пародонтальних кишень до лікування на 14-й день лікування, через 3 та через 6 місяців від початку лікування. Після проведеного лікування покращення клінічних показників відзначалося в обох групах. Однак у пацієнтів 2 групи спостерігалися значно кращі результати за індексами стану пародонта та глибиною пародонтальних кишень порівняно з групою 1. Через 6 місяців після лікування показники PMA, індексу гігієни й індексу кровоточивості ясенних сосочків у 2 групі були на 30–62,2 % кращими, ніж у 1 групі. Середнє зменшення глибини пародонтальних кишень у пацієнтів 2 групи становило 1,26 мм порівняно з вихідними даними, що на 20,7 % перевищує показники хворих 1 групи, де зменшення становило 0,72 мм. Низькоінтенсивне лазерне випромінювання позитивно впливає на динаміку індексної оцінки стану тканин пародонта та зменшення глибини пародонтальних кишень упродовж лікування пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом. Завдяки своїм вираженим протизапальним властивостям низькоінтенсивна лазерна терапія може бути рекомендована як ефективний додатковий метод у комплексному лікуванні запальних і дистрофічних захворювань пародонта.