СТАН ПРОЦЕСІВ ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ТКАНИНАХ ПАРОДОНТА ЩУРІВ ІЗ РІЗНОЮ СТІЙКІСТЮ ДО ГІПОКСІЇ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПАРОДОНТИТУ

Анотація

У статті наведено результати дослідження процесів перекисного окиснення ліпідів та стану ферментної ланки антиоксидантного захисту в тканинах пародонта щурів із різною стійкістю до гіпоксії за умов експериментального пародонтиту. Запальні ураження тканин пародонта залишаються актуальною проблемою сучасної стоматології. Одним із чинників, що активує перекисне окиснення ліпідів, є гіпоксія, яка супроводжується порушенням клітинного дихання та накопиченням вільних радикалів. Відомо, що живі організми відрізняються за ступенем стійкості до гіпоксії, що може впливати на перебіг патологічних процесів, зокрема запалення пародонта. Метою дослідження є оцінення рівня ліпопероксидації та активності антиоксидантної системи в тканинах пародонта у щурів з високою та низькою стійкістю до кисневої недостатності за умов моделювання пародонтиту. У роботі використано експериментальну модель захворювання, що імітує знижену жувальну активність. Досліджено вміст продуктів ліпопероксидації, а також активність ключових антиоксидантних ферментів – каталази і супероксиддисмутази. Встановлено, що у тварин із низькою гіпоксичною резистентністю інтенсивність ліпопероксидації як у фізіологічному стані, так і під час запалення була значно вищою порівняно з високоcтійкими, що супроводжувалося пригніченням ферментної антиоксидантної системи. У щурів із високою стійкістю до гіпоксії спостерігалася краща адаптація до оксидативного навантаження. Отримані результати підкреслюють необхідність подальших досліджень з метою глибшого розуміння механізмів адаптації тканин пародонта до гіпоксичного стресу. Виявлені біохімічні зміни можуть бути використані як маркери оцінювання ступеня оксидативного ураження в пацієнтів із різною толерантністю до гіпоксії. Перспективним є також вивчення ефективності засобів антиоксидантної терапії з урахуванням індивідуального рівня гіпоксичної резистентності. Таким чином, результати дослідження закладають підґрунтя для персоналізованих підходів до діагностики та лікування запальних захворювань пародонта.