КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВДОСКОНАЛЕНИХ СПОСОБІВ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ФІКСАЦІЇ ОКЛЮЗІЙНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЧАСТКОВИМИ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯДІВ

Анотація

Урахування анатомо-функціональних показників щелепно-лицевої ділянки в разі комплексного лікування незнімними та знімними конструкціями зубних протезів – важливий напрям ортопедичної стоматології. У статті запропоновано вдосконалені способи об’єктивізації методу визначення центральної оклюзії/центрального співвідношення щелеп, перепрограмування м’язів на етапах виготовлення ЧЗПП та в період адаптації до них. Важливими методами для підтвердження ефективності запропонованих удосконалень є цифровий аналіз оклюзії та електроміографія жувальних м’язів. Метою дослідження є встановлення ефективності запропонованих способів визначення та фіксації оклюзійних співвідношень на основі вивчення клініко-лабораторних показників ЗЩС пацієнтів, яким виготовляють незнімні та знімні ортопедичні конструкції. Матеріали і методи. Було проведено ортопедичне лікування незнімними конструкціями та частковими знімними протезами, використовуючи вдосконалений метод (1 група) та загальноприйняту методику (2 група). Групи було розділено на підгрупи: а – без порушення оклюзії та б – із порушеннями. Обстеження включало визначення функціонального стану оклюзії за допомогою комплексу комп’ютеризованого цифрового аналізу оклюзії «T-Scan Novus»» та стан біоелектричної активності жувальних м’язів за показниками ЕМГ на електронейроміографічному комплексі «Neuro-EMG-Micro». Результати досліджень. Аналіз функціонального стану оклюзії за показниками «T-Scan Novus» показав відсутність пацієнтів із «надмірним» ступенем порушення асиметрії серед підгруп 1а та 1б в усі терміни спостереження та їх появу в 2а (3,3% осіб) і 2б (16,7% осіб) підгрупах. У підгрупах 1а та 1б середнє значення часу оклюзії під час спостереження не відрізнялося від показників контрольної групи, проте було достовірно більше в підгрупі 2а через рік, у підгрупі 2б – у всі терміни спостереження (р<0,05). Середні показники амплітуд біоелектричної активності правого та лівого m. Masseter у стані спокою, під час вольового стискання та довільного жування через рік спостереження в пацієнтів підгрупи 1а достовірно не відрізнялися від значень контрольної групи, на відміну від значень у пацієнтів 2а підгрупи (p<0,05). Аналізуючи середні значення амплітуди біоелектричної активності м’язів під час максимального стискання через рік користування ортопедичними конструкціями, відмітили достовірне зростання на 18% для правого та на 30,7% для лівого m. masseter у пацієнтів підгрупи 1б, порівняно з даними в осіб підгрупи 2б. Під час довільного жування середні значення амплітуд біоелектричної активності м’язу через рік після ортопедичного лікування були достовірно більші в пацієнтів підгрупи 1б на 15,4% (правий m. Masseter) і на 16,3% (лівий), ніж у підгрупі 2б (p<0,05). Висновки. Впровадження запропонованих удосконалених методів під час ортопедичного лікування пацієнтів поєднанням ЧЗПП та незнімних конструкцій дозволяє рівномірно розподілити оклюзійне навантаження, попередити перевантаження тканин пародонту опорних зубів, збалансувати функцію жувальних м’язів лівої та правої сторін, що в комплексі підвищує якість надання стоматологічної допомоги.