Клінічна оцінка ефективності застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при післяопераційних порожнинних кісткових дефектах щелеп
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11257Ключові слова:
кісткове загоєння, щелепно-лицева ділянка, екстракорпоральна ударно-хвильова терапіяАнотація
Резюме. Низка вітчизняних та іноземних вчених довела ефективність застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з метою оптимізації репаративного остеогенезу. Втім, залишається нез’ясованою клінічна ефективність пропонованого методу в поєднанні з класичним підходом до заміщення порожнинних кісткових дефектів щелеп.
Мета дослідження – визначити клінічну ефективність застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з метою оптимізації загоєння порожнинних післяопераційних кісткових дефектів нижньої щелепи.
Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 18 пацієнтів віком від 21 до 46 років, яким було показане атипове видалення третіх нижніх молярів. Операційні втручання проводили за модифікованою методикою S. Asanami та Y. Kasazaki, перед ушиванням усі дефекти виповнювались колагеновою губкою, імпрегнованою гідроксиапатитом кальцію та β-трикальцієм фосфатом. У післяопераційному періоді пацієнти основної групи (n=12) отримували курс екстракорпоральної ударно-хвильової терапії. На основі конусно-променевої комп’ютерної томографії проводили кількісну (визначення товщини та відносної площі) та якісну (визначення оптичної щільності та характер гістограм щільності) оцінку регенерату в ділянках із компактизованою та губчастою основою. Також визначали рівень втрати маргінальної кісткової тканини.
Результати досліджень та їх обговорення. Достовірно значний приріст товщини кісткового регенерату спостерігався в усіх ділянках вимірювання в основній групі. Через 3 місяці після втручання кісткові дефекти контрольної групи було виповнено лише на 60,16 %, натомість, в основній групі спостерігалось заміщення до 98,15 % дефекту. Вертикальна редукція становила до (1,6±1,0) мм в усіх досліджуваних випадках, незалежно від групи, при цьому ознаки горизонтальної втрати маргінальної кістки були відсутні. В основній групі приріст оптичної щільності кісткового регенерату був достовірно більшим, ніж у контрольній. У пацієнтів основної групи спостерігалась структурна спорідненість регенерату до інтактної кісткової тканини: в ділянках з губчастою основою переважав гетерогенний регенерат, а в ділянках із компактизованою основою структура регенерату була більш гомогенною. При цьому в контрольній групі спостерігався гомогенний регенерат із градієнтом щільності, що зменшувалась до середини дефекту.
Висновки. Додаткове застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії значно стимулює процеси загоєння порожнинних післяопераційних кісткових дефектів нижньої щелепи пацієнтів, порівняно з виповненням дефектів лише колагеновою губкою, імпрегнованою гідроксиапатитом кальцію та β-трикальцієм фосфатом.
Посилання
Sheikh, Z., Hamdan, N., Abdallah, M-N., Glogauer, M., & Grynpas, M. (2019). Natural and synthetic bone replacement graft materials for dental and maxillofacial applications. Advanced Dental Biomaterials. Elsevier, Amsterdam. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-08-102476-8.00015-3
Stewart, S., Bryant, S.J., Ahn, J., & Hankenson, K.D. (2015). Bone Regeneration. Translational Regenerative Medicine, 313-333. DOI:10.1016/b978-0-12-410396-2.00024-4 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-410396-2.00024-4
Ansari, M. (2019). Bone tissue regeneration: biology, strategies and interface studies. Progress in Biomaterials. 8, 223-237. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s40204-019-00125-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40204-019-00125-z
Gertsen, G.I., Se-Fei, Ostapchuk, R.M., Lisovyi O.V., & Slabospytsky, A.V (2017). Vplyv ekstrakorporalnoi udarno-khvylovoi terapii na zroshchennia perelomiv kistok (ohliad literatury) [The effect of extracorporeal shock-wave therapy on bone fracture healing (a literature review)]. Visnyk ortopedii, travmatolohii ta protezuvannia – Bulletin of Orthopedics, Traumatology and Prosthetics, 1, 61-65 [in Ukrainian].
Vares, Y.E., & Shtybel N.V. (2019). Suchasni fizychni metody stymulyatsii protsesiv zahoiennia kistkovoi tkanyny [Modern physical methods of stimulation of bone tissue healing processes]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu – Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 6 (22), 9-15. Retrieved from: https://doi.org/10.26693/jmbs04.06.009 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs04.06.009
Hausdorf, J., Sievers, B., Schmitt-Sody, M., Jansson, V., Maier, M., & Mayer-Wagner, S. (2011). Stimulation of bone growth factor synthesis in human osteoblasts and fibroblasts after extracorporeal shock wave application. Arch. Orthop. Trauma Surg., 131 (3), 303-309. DOI: 10.1007/s00402-010-1166-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s00402-010-1166-4
Romeo, P., Lavanga, V., Pagani, D., & Sansone V. (2014) Extracorporeal shock wave therapy in musculoskeletal disorders: a review. Med. Princ. Pract., 23 (1), 7-13.
DOI: 10.1159/000355472. DOI: https://doi.org/10.1159/000355472
Pfaff, J.A., Boelck, B., Bloch, W., & Nentwig G.H. (2016). Growth factors in bone marrow blood of the mandible with application of extracorporeal shock wave therapy. Implant Dentistry, 25 (5), 606-612. DOI: 10.1097/ID.0000000000000452. DOI: https://doi.org/10.1097/ID.0000000000000452
Huang, H.M., Li, X.L., Tu, S.Q., Chen, X.F., Lu, C.C., & Jiang, L.H. (2016). Effects of roughly focused extracorporeal shock waves therapy on the expressions of bone morphogenetic Protein-2 and Osteoprotegerin in osteoporotic fracture in rats. Chin. Med. J., 129, 2567–2575. DOI: https://doi.org/10.4103/0366-6999.192776
Griffin, V., & Igbal, S.A. (2011). Exploring the application of mesenchimal stem cells in bone repair and regeneration. J. Bone Jt. Surg., 93 (4), 427-434. DOI: https://doi.org/10.1302/0301-620X.93B4.25249
Cheng, J.H., & Wang, C.J. (2015). Biological mechanism of shockwave in bone. Int. J. Surg., 24(PtB), 143-146.
DOI: 10.1016/j.ijsu.2015.06.059 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2015.06.059
Schaden, W., Mittermayr, R., Haffner, N., Smolen, D., Gerdesmeyer, L., & Wang, C.J. (2015). Extracorporeal shockwave therapy (ESWT) - First choice treatment of fracture non-unions? International Journal of Surgery. 24 (PtB), 179-183. DOI: 10.1016/j.ijsu.2015.10.003. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2015.10.003
Gerzen, G.I., Se-Fei, S.F., Ostapchuk, R.N., Malohatko, S.I., Kostenko, A.V., & Zherebchuk, V.V. (2016). Vliyaniye radialnoy ekstrakorporalnoy udarno-volnovoy terapii na zazhyvleniye eksperimentalnogo defekta kosti [The effect of radial extracorporeal shock-wave treatment on healing of experimental bone defect]. Ortopediya, travmatologiya i protezirovaniye – Orthopedics, Traumatology and Prosthetics. 4, 11-16 [in Russian].
Massari, L., Benazzo, F., Falez, F., Perugia, D., Pietrogrande, L., Setti, S., et al. (2019). Biophysical stimulation of bone and cartilage: state of the art and future perspectives. International Orthopeadics, 43 (3), 539-551. DOI: 10.1007/s00264–018–4274–3. DOI: https://doi.org/10.1007/s00264-018-4274-3
Inanmaz, M.E., Uslu, M., Isik, C., Kaya, E., Tas, T., & Bayram, R. (2014). Extracorporeal shockwave increases the effectiveness of systemic antibiotic treatment in implant-related chronic osteomyelitis: experimental study in a rat model. Journal of Orthopeadic Research, 32 (6), 752-756. DOI: 10.1002/jor.22604. DOI: https://doi.org/10.1002/jor.22604
Bereket, C., Çakir-Özkan, N., Önger, M.E., & Arici S. (2018). The effect of different doses of extracorporeal shock waves on experimental model mandibular distraction. The Journal of Craniofacial Surgery, 29 (6), 1666-1670. DOI: 10.1097/SCS.0000000000004571. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000004571
Vares, Y.E., Shtybel N.V., Kucher, A.R, Student, V.O., & Dudash, A.P. (2019). Morfolohichni zminy pisliaoperatsiinoho kistkovoho defektu pid vplyvom exkstrakorporalnoi udarno-khvylovoi terapii [Morphological changes of postoperative bone defect under extracorporeal shock-wave therapy]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 4 (153), 214-217. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-214-217 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-214-217
Asanami, S., & Kasazaki, Y. (1993). Expert third molar extractions. 3rd ed. Tokyo, Chicago: Quintessence Pub. Co.
Parsa, A., Ibrahim, N., Hassan, B., Motroni, A., van der Stelt, P., & Wismeijer, D. (2013). Influence of cone beam CT scanning parameters on grey value measurements at an implant site. Dentomaxillofac. Radiol., 42, 79884780. DOI: 10.1259/dmfr/79884780. DOI: https://doi.org/10.1259/dmfr/79884780
Pauwels, R., Jacobs, R., Singer, S.R., & Mupparapu, M. (2015). CBCT-based bone quality assessment: are Hounsfield units applicable? Dentomaxillofac. Radiol., 44(1), 2014–2038. DOI:10.1259/dmfr.20140238 DOI: https://doi.org/10.1259/dmfr.20140238
Majzoub, J., Ravida, A., Starch-Jensen, T., Tattan, M., & Suárez-López del Amo, F. (2019). The influence of different grafting materials on alveolar ridge preservation: A systematic review. J. Oral Maxillofac. Res., 10 (3), e6. DOI: 10.5037/jomr.2019.10306. DOI: https://doi.org/10.5037/jomr.2019.10306
