Оцінка кількісних змін мікробіологічного профілю зубного нальоту з ділянки зубоясенної боріздки у пацієнтів із І стадією пародонтиту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10571Ключові слова:
пародонтит, пародонтопатогени, лабораторний аналізАнотація
Резюме. Виникнення пародонтиту доказово асоційоване із впливом специфічних видів мікроорганізмів, категоризованих у відповідні комплекси, проте характер клінічного перебігу патології та ефективність лікування визначають складною взаємодією між патогенетичними факторами та індивідуальними генетичними, імунологічними та бактеріологічними пацієнтасоційованими параметрами.
Мета дослідження – встановити середні показники кількості основних пародонтопатогенів у складі мазків зубного нальоту в пацієнтів із І стадією пародонтиту.
Матеріали і методи. У ході реалізації поставленої мети були сформовані дослідна та контрольна групи осіб. До складу дослідної групи було включено 19 осіб із І стадією пародонтиту, до складу контрольної – 17 осіб без клінічно зареєстрованих ознак ураження тканин пародонта. Оцінку стадії пародонтиту проводили згідно з рекомендаціями American Academy of Periodontology від 2017 р. Визначення кількісного складу цільових пародонтопатогенів в умовах норми та І стадії розвитку пародонтиту проводили із застосуванням аналізу «Пародонтоскрин», котрий виконували в лабораторних умовах та передбачав проведення полімеразно-ланцюгової реакції з ідентифікацією кількості умовно-патогенних мікроорганізмів у режимі реального часу.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведений аналіз виявив наступні середні показники кількості ключових пародонтопатогенів у мазках зубного нальоту з ділянки зубоясенної боріздки серед пацієнтів із І стадією розвитку пародонтиту: P. gingivalis – (5,4±0,3) Lg (ГЕ/зразок), T. forsythia – (5,1±0,2) Lg (ГЕ/зразок), P. intermedia – (5,0±0,5) Lg (ГЕ/зразок), T. denticola – (3,9±0,7) Lg (ГЕ/зразок). При цьому показник загальної бактеріальної маси складав (6,7±0,4) Lg (ГЕ/зразок).
Висновки. Виходячи із отриманих даних можна констатувати факт статистично значимого зростання кількості усіх дослідних мікроорганізмів при І стадії пародонтиту, порівняно з показниками, котрі були зареєстровані серед осіб контрольної групи без клінічновиражених ознак ураження тканин пародонта (р<0,05). Подальші дослідження повинні бути спрямовані на модифікацію існуючих протоколів лікування пародонтальних уражень шляхом їх індивідуалізації з урахуванням зареєстрованих змін мікробіологічного профілю.
Посилання
Eke, P.I., Dye, B.A., Wei, L., Slade, G.D., Thornton‐Evans, G.O., Borgnakke, W.S., ... & Genco, R.J. (2015). Update on prevalence of periodontitis in adults in the United States: NHANES 2009 to 2012. Journal of Periodontology, 86 (5), 611-622. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.2015.140520
Malyi, D.Yu., & Antonenko, M.Yu. (2013). Epidemiolohiia zakhvoriuvan parodonta: vikovyi aspect [Disease epidemiology periodontitis: age aspect]. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal – Ukrainian Scientific Medical Youth Journal, (4), 41-43 [in Ukrainian].
Kazakova, R.V., Melnyk, V.S., & Bilyshchuk, M.V. (2013). Porivnialnyi analiz pokaznukiv kariiesu i zahvoriuvan parodonta u pidlitkiv, yaki prozhyvaiut u riznykh ekolohichnykh umovakh [Comparative analysis of prevalence and intensity of caries and diseases of parodontitis in teenagers living in different ecological conditions]. Novyny Stomatolohii – News of Dentistry, (1), 78-79 [in Ukrainian].
Romano, F., Perotto, S., Castiglione, A., & Aimetti, M. (2019). Prevalence of periodontitis: misclassification, under-recognition or over-diagnosis using partial and full-mouth periodontal examination protocols. Acta Odontologica Scandinavica, 77 (3), 189-196. DOI: https://doi.org/10.1080/00016357.2018.1535136
Taylor, J.J., Preshaw, P.M., & Lalla, E. (2013). A review of the evidence for pathogenic mechanisms that may link periodontitis and diabetes. Journal of Clinical Periodontology, 40, S113-S134. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.12059
Hajishengallis, G. (2015). Periodontitis: from microbial immune subversion to systemic inflammation. Nature Reviews Immunology, 15 (1), 30. DOI: https://doi.org/10.1038/nri3785
Patini, R., Staderini, E., Lajolo, C., Lopetuso, L., Mohammed, H., Rimondini, L., ... & Gallenzi, P. (2018). Relationship between oral microbiota and periodontal disease: A systematic review. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci, 22, 5775-5788.
Ari, G., Cherukuri, S., & Namasivayam, A. (2016). Epigenetics and periodontitis: a contemporary review. Journal of clinical and diagnostic research: JCDR, 10 (11), ZE07.
Bizzarro, S., Laine, M.L., Buijs, M.J., Brandt, B.W., Crielaard, W., Loos, B. G., & Zaura, E. (2016). Microbial profiles at baseline and not the use of antibiotics determine the clinical outcome of the treatment of chronic periodontitis. Scientific Reports, 6, 20205. DOI: https://doi.org/10.1038/srep20205
Tonetti, M.S., Greenwell, H., & Kornman, K.S. (2018). Staging and grading of periodontitis: Framework and proposal of a new classification and case definition. Journal of Clinical Periodontology, 45, S149-S161. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.12945
Pudakalkatti, P.S., Baheti, A.S., Hattarki, S.A., & Kambali, S.S. (2017). Personalized medicine in dentistry. Journal of Orofacial Sciences, 9 (1), 3.
Kornman, K.S., & Duff, G.W. (2012). Personalized medicine: will dentistry ride the wave or watch from the beach? Journal of Dental Research, 91 (7 suppl), S8-S11. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034512449171
Garcia, I., Kuska, R., & Somerman, M.J. (2013). Expanding the foundation for personalized medicine: implications and challenges for dentistry. Journal of Dental Research, 92 (7 suppl.), S3-S10. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034513487209
Razzouk, S., & Termechi, O. (2013). Host genome, epigenome, and oral microbiome interactions: toward personalized periodontal therapy. Journal of Periodontology, 84 (9), 1266-1271. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.2012.120531
Chereda, V.V., Petrushanko, T.O., & Loban, G.A. (2011). Otsinka ryzyku zapalnykh zahvoriuvan parodonta [The estimation of the risk of inflammatory diseases of periodontium]. Visnyk Stomatolohii – Bulletin of Dentistry, 4, 29-31 [in Ukrainian].
Fastovets, O.O., & Malynovskyi, V.H., (2018). Osoblyvosti microbiotsenozu parodontalnykh kyshen u hvorykh na heneralizovanyi parodontyt pry okluziinomu dysbalansi [Pecularities of microbiocenosis of periodontal pockets in patients with generalized periodontits under occlusal disbalance]. Visnyk morskoi medysyny – Bulletin of Maritime Medicine, 4, 50-55 [in Ukrainian].
Vasenina, O.N., Gromova, S.N., Kolevatykh, E.P., & Kropaneva, E.K. (2018). Eksperimentalnoe obosnovanie primineniya melatonina v terapii generalizirovanoho parodontita [Experimental validation of applying melatonin in the treatment for chronic generalized periodontits]. Vyatskiy meditsinskiy vestnik – Medical Newsletter of Vyatka, 57, 13-16 [in Russian].
