Частота плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічні типи за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр.
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.1.10143Ключові слова:
плеоморфна аденома слинних залоз, морфологічні типи пухлин, частота плеоморфних аденом, білявушні слинні залозиАнотація
Плеоморфна аденома залишається найрозповсюдженішою пухлиною серед доброякісних новоутворень слинних залоз, що складає від 61 до 90 %. Клінічний перебіг новоутворення має типову, слабовиражену симптоматику, що ускладнює встановлення попереднього клінічного діагнозу на догоспітальному етапі. Остаточний діагноз плеоморфної аденоми встановлюють на основі патогістологічного дослідження. Морфологічні методи не лише вказують вид пухлини – доброякісна чи злоякісна, а й визначають її походження (фенотип пухлини).
Мета дослідження – вивчити частоту плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічних типів за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету (НМУ) імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр.
Матеріали і методи. Матеріалом обстеження були архівні історії 133 хворих із плеоморфними аденомами слинних залоз, що перебували на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 12 (КМКЛ) на клінічній базі кафедри НМУ імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Середній вік пацієнтів становив (48±11,3) року. Усім хворим проводили за показаннями типові оперативні втручання – ексцизійну біопсію, часткову, субтотальну, тотальну паротидектомію. Біоптати були вивчені патогістологічно.
Результати досліджень та їх обговорення. З ураженням білявушних слинних залоз плеоморфною аденомою було 110 (82,7 %) хворих. Серед гістологічних типів плеоморфних аденом спостерігали мезенхімальний 91 (68,42 %) осіб, із домінуванням епітеліального компонента – 30 (22,55 %), класичний (комбінований) варіант (однакова кількість мезенхімального та епітеліального компонентів) – 11 (8,27 %) та з домінуванням міоепітеліального компонента 1(0,75 %).
Висновки. Найбільша кількість плеоморфних аденом слинних залоз містилася в білявушній слинній залозі – 110 (82,7 %). Серед гістологічних типів переважали мезенхімальний та епітеліальний види – 91 (68,42 %) і 30 (22,55 %) хворих. Серед жінок та чоловіків домінували мезенхімальний та епітеліальний типи будови плеоморфних аденом – 64 (71,11 %) і 20 (22,22 %) та 27 (62,79 %) і 10 (23,25 %) відповідно. При цьому лише для епітеліального типу плеоморфних аденом поділ за віком мав суттєві відмінності – у жінок середній вік складав (39,87±9,74) року, для чоловіків – (48,5±11,66) року.
Посилання
Paches, A.I., & Тabolinovskaya, Т.D. (2009). Opukholi slyunnykh zhelez [Tumors of salivary glands]. Мoscow: Prakticheskaya meditsina [in Russian].
Da Silva, L.P., Serpa, M.S., Viveiros, S.K., Sena, D.A.C., de Carvalho Pinho, R.F., de Abreu Guimarães, L.D., & de Souza, L.B. (2018). Salivary gland tumors in a Brazilian population: a 20-year retrospective and multicentric study of 2292 cases. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery, 46 (12), 2227-2233.
Malanchuk, V.O., Volovar, O.S., & Garlauskaite, I.Y. (2011). Khirurhichna stomatolohiia ta shchelepno-lytseva khirurhiia [Oral and maxillofacial surgery]. Kyiv: Lohos [in Ukrainian].
Malanchuk, V.O., Lohvynenko, I.P., & Malanchuk, T.O. (2011). Khirurhichna stomatolohiia ta shchelepno-lytseva khirurhiia [Oral and maxillofacial surgery]. Kyiv: Lohos [in Ukrainian].
Sotelo-Gavito, J.J., Pérez-Montaño, M., Alderete-Vázquez, G., Capetillo-Hernández, G., & Grube-Pagola, P. (2018). Salivary gland tumors in Veracruz. Experience of two institutions. Rev. Med. Inst. Mex Seguro Soc., 56 (2), 148-153.
Wang, X.D., Meng, L.J., Hou, T.T., & Huang, S.H. (2015). Tumours of the salivary glands in northeastern China: a retrospective study of 2508 patients. Br. J. Oral Maxillofac. Surg., 53, 132-137.
Solntsev, A.M., Коlesov, V.S., & Kolesova, N.А. (1991). Zabolevaniya slyunnykh zhelez [Diseases of salivary glands]. Kyiv: Zdorovia [in Russian].
Romacheva, I.F., & Yudin, L.A. (1987). Zabolevaniya i povrezhdeniya slyunnykh zhelez [Diseases and injuries of the salivary glands]. Мoscow: Meditsina [in Russian].
Luers, J.C., Guntinas-Lichius, O., Klussmann, J.P., Küsgen, C., Beutner, D., & Grosheva, M. (2016). The incidence of Warthin tumours and pleomorphic adenomas in the parotid gland over a 25-year period. Clinical Otolaryngology, 41 (6), 793-797.
Enescu, A.S., Mărgăritescu, C.L., Crăiţoiu, M.M., Enescu, A., & Crăiţoiu, Ş. (2013). The involvement of growth differentiation factor 5 (GDF5) and aggrecan in the epithelial–mesenchymal transition of salivary gland pleomorphic adenoma. Rom. J. Morphol. Embryol., 54 (4), 969-976.
Cheuk, W., & Chan, J.K.C. (2007). Advances in salivary gland pathology. Histopathology, 51 (1), 1-20.
Guskova, О.N. (2005). Morfologiya pleomorfnoy adenomii slyunnykh zhelez [The morphology of pleomorphic adenoma of salivary glands]. Candidate’s Extended abstract. St. Petersburg [in Russian].
Aigner, T., Neureiter, D., Völker, U., Belke, J., & Kirchner, T. (1998). Epithelial-mesenchymal transdifferentiation and extracellular matrix gene expression in pleomorphic adenomas of the parotid salivary gland. The Journal of Pathology, 186 (2), 178-185.
Triantafyllou, A., Thompson, L.D.R., Devaney, K.O., Bell, D., Hunt, J.L., Rinaldo, A., & Ferlito, A. (2014). Functional histology of salivary gland pleomorphic adenoma: An Appraisal. Head and Neck Pathology, 9 (3), 387-404.
Ponce-Bravo, S., Ledesma-Montes, C., & Garcés-Ortíz, M. (2015). MUC-1 expression in pleomorphic adenomas using two human milk fat globule protein membrane antibodies (HMFG-1 and HMFG-2). J. Appl. Oral Sci., 23 (3), 265-271.
