Оцінка складових патерна перелому нижньої щелепи за даними ретроспективних досліджень із великим обсягом вибірок
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2019.1.10142Ключові слова:
переломи нижньої щелепи, ретроспективні дослідження, ДТПАнотація
Реєстрація травматичних уражень нижньої щелепи навіть у структурі проведених ретроспективних досліджень часто характеризується недостатньою кількістю досліджуваних випадків, що обмежує можливості для встановлення потенційно існуючих характерних партернів переломів різної етіології.
Мета дослідження – проаналізувати патерн розподілу випадків та механізмів розвитку переломів нижньої щелепи різної етіології за даними ретроспективних досліджень чисельних первинних вибірок пацієнтів, понад 1000 осіб.
Матеріали і методи. На першому етапі за допомогою пошукової системи Google Scholar проводили пошук публікацій, мета котрих була схожою до мети даного дослідження. На другому етапі з відібраних публікацій для деталізованого аналізу залишали лише ті, в яких первинна кількість досліджуваних пацієнтів перевищувала 1000 осіб. У результаті попередньо відібрану вибірку вдалось зменшити до 8. Контент-аналіз останніх проводили шляхом виокремлення із структури їх текстового матеріалу наступних категорій: загальної кількості досліджуваних випадків, етіології переломів нижньої щелепи, розподілу локалізацій переломів та окремих деталізованих дескрипцій переломів, які виокремили самі автори.
Результати досліджень та їх обговорення. В усіх проаналізованих дослідженнях превалювання травм нижньої щелепи серед загальної вибірки було серед чоловіків; в ході проведення аналізу вибірок за причиною виникнення переломів нижньої щелепи вища частка зареєстрована серед чоловіків внаслідок міжособистісних конфліктів щодо падіння – серед жінок. При виникненні переломів нижньої щелепи після дорожньо-транспортних (ДТП) відмінності гендерного розподілу в деяких дослідженнях демонстрували статистично існуючу відмінність, однак у інших статистично доведеної різниці встановити не вдалось, що вказує на те, що поширеність ДТП-асоційованих переломів нижньої щелепи серед чоловіків та жінок не є гендерно-детермінованою і залежить більшою мірою від складових параметрів ДТП в цілому.
Висновки. У результаті проведеного дослідження, присвяченого оцінці патернів переломів нижньої щелепи за даними ретроспективних досліджень із великим обсягом первинних вибірок пацієнтів кількістю понад 1000 осіб було встановлено, що головною причиною травматичних уражень нижньої щелепи є міжособистісні конфлікти, ДТП та падіння, а пікову поширеність переломів нижньої щелепи відмічають до третьої декади життя, після якої показники поширеності починають зменшуватися. ДТП також частіше були асоційовані з множинними травматичними переломами нижньої щелепи порівняно із падінням та міжособистісними конфліктами як причинами травматизму. Для подальшого аналізу зв’язку між змінами стоматологічного статусу та патернами переломів нижньої щелепи доцільним є проведення досліджень, спрямоване на оцінку відносного ризику суміжних уражень при виникненні переломів нижньої щелепи різної етіології та локалізації.
Посилання
Kostenko, Ye.Ya., Brehlichuk, P.P., & Honcharuk-Khomyn, M.Yu. (2017). Analiz metodiv kilkisnoi otsinky poshkodzhen dilianky lytsevoho skeletu, shcho zastosovuiutsia v sudovo-stomatolohichnii praktytsi [Analysis of methods for quantifying the damage to the facial skeleton area used in forensic dentistry practice]. Sudovo-medychna ekspertyza – Forensic Medical Examination, 2, 46-52 [in Ukrainian].
Brehlichuk, P.P. Kostenko, Ye.Ya., & Honcharuk-Khomyn, M.Yu. (2017). Mozhlyvosti obiektyvizatsii parametriv travm shchelepno-lytsevoi dilianky [Possibilities of objectification of parameters of injuries of the maxillofacial area]. Sudovo-medychna ekspertyza – Forensic Medical Examination, 1, 73-78 [in Ukrainian].
Honcharuk-Komyn, M.Yu., Stetsyk, M.O., Stetsyk, A.O., Krichfalushii, S.I., Velykodna, M.V., & Boichuk, M.M. (2017). Analiz pidkhodiv do ekspertnoi otsinky zmin stomatolohichnoho statusu: sudovo-stomatolohichni ta metodolohichni aspekty [Analysis of approaches to expert assessment of changes in dental status: forensic and methodological aspects]. Molodyi vchenyi – Young Scientist, 12, 52-55 [in Ukrainian].
Brehlichuk, P., Kostenko, S., & Goncharuk-Khomyn, M.Y. (2017). Reasonability of cone-beam computed tomography use during the evaluation of mandible fractures at the stages of the forensic-dental examination and dental treatment. Biomedical and Biosocial Anthropology, 29, 115-119.
Nahirnyi, Ya.P., Mykhailychenko, B.V., Dunaiev, O.V., & Honcharuk-Khomyn, M.Yu. (2014). Aktualni problemy dentalnoi identyfikatsii v Ukraini [Topical problems of dental identification in Ukraine]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Herald of Problems of Biology and Medicine, 3 (1), 242-247 [in Ukrainian].
Boole, J.R., Holtel, M., Amoroso, P., & Yore, M. (2001). 5196 mandible fractures among 4381 active duty army soldiers, 1980 to 1998. The Laryngoscope, 111 (10), 1691-1696.
King, R.E., Scianna, J.M., & Petruzzelli, G.J. (2004). Mandible fracture patterns: a suburban trauma center experience. American Journal of Otolaryngology, 25 (5), 301-307.
Morris, C., Bebeau, N.P., Brockhoff, H., Tandon, R., & Tiwana, P. (2015). Mandibular fractures: an analysis of the epidemiology and patterns of injury in 4,143 fractures. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 73 (5), 951-e1.
Afrooz, P.N., Bykowski, M.R., James, I.B., Daniali, L.N., & Clavijo-Alvarez, J.A. (2015). The epidemiology of mandibular fractures in the United States, part 1: a review of 13,142 cases from the US National Trauma Data Bank. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 73 (12), 2361-2366.
Chrcanovic, B.R., Abreu, M.H.N.G., Freire-Maia, B., & Souza, L.N. (2012). 1,454 mandibular fractures: a 3-year study in a hospital in Belo Horizonte, Brazil. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery, 40 (2), 116-123.
Rashid, A., Eyeson, J., Haider, D., van Gijn, D., & Fan, K. (2013). Incidence and patterns of mandibular fractures during a 5-year period in a London teaching hospital. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 51 (8), 794-798.
Lee, K.H. (2008). Epidemiology of mandibular fractures in a tertiary trauma centre. Emergency Medicine Journal, 25 (9), 565-568.
Zaleckas, L., Drobnys, P., & Rimkuvienė, J. (2013). Incidence and etiology of mandibular fractures treated in Vilnius University Hospital Žalgiris clinic, Lithuania: a review of 1 508 cases. Acta Medica Lituanica, 20 (1).
Boffano, P., Roccia, F., Zavattero, E., Dediol, E., Uglešić, V., Kovačič, Ž., ... & Kanzaria, A. (2015). European maxillofacial trauma (EURMAT) project: a multicentre and prospective study. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery, 43 (1), 62-70.
Zhou, H., Lv, K., Yang, R., Li, Z., & Li, Z. (2016). Mechanics in the production of mandibular fractures: A clinical, retrospective case-control study. PloS One, 11 (2), e0149553.