Кісткова репарація щелеп під впливом суміші біоактивного скла і аутологічного кісткового мозку
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2018.1.8159Ключові слова:
аутологічний кістковий мозок, остеопластичний матеріал, біфазна кераміка, біоактивне скло, кісти.Анотація
Вступ. Операцію видалення одонтогенних кіст щелеп відносять до числа найпоширеніших операційних втручань. Хворі з радикулярними кістками щелепових кісток складають близько 6 % у загальній структурі стоматологічної захворюваності. Після видалення кісти утворюються кісткові порожнини, загоєння яких супроводжується частим нагноєнням і є довготривалим. Для пришвидшення загоєння кісткових порожнин використовують різноманітні трансплантати, виготовлені з нативної або штучної кістки.
Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих із одонтогенними кістами, поєднавши аутологічний кістковий мозок зі штучним замінником кістки, створивши суміш, яка заміщуючи кісткові дефекти, буде оптимізувати репаративні процеси і, таким чином, відновлювати анатомо-функціональні властивості зубощелепової системи.
Матеріали і методи. Обстежено 60 хворих віком 18–65 років, яких прооперували з причини радикулярних кіст щелеп. Пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицевої хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.
Діагноз захворювання верифікували на основі даних рентгенологічного дослідження. Рентгенографічні розміри кіст були в межах 1,5–3,5 см. Залежно від виду матеріалу, яким проводили заміщення післяопераційних кісткових порожнин, хворих поділили на IIІ групи: перша – 20 хворим заміщення проводили кров’яним згустком; друга – 20 пацієнтам післяопераційні кісткові дефекти заміщували біоактивним склом; третя – 20 хворим післяопераційні кісткові дефекти заміщували сумішшю аутологічного кісткового мозку і біоактивного скла.
Висновки. Розроблений комбінований матеріал суміші біоактивного скла з додаванням аутологічного кісткового мозку є індуктором і джерелом остеогенезу, що дозволяє рекомендувати його як метод вибору в лікуванні хворих із кістковими дефектами щелеп, які утворюються після видалення одонтогенних кіст. Таким чином перспективність і важливість використання біопластичного матеріалу БСКМ у клінічній практиці дозволить значно розширити можливості сучасної реконструктивної і відновлювальної щелепно-лицевої хірургії.
Посилання
Voitovich A., Diiakevich M., Zhytsik V. Auhementatsiia kistky v implantolohii: klityny ta faktory z krovi ta kistkovoho mozku// 4 Skhidnoievropeiska konferentsiia z problem stomatolohii. - 2009. – S. 26-27.
Malanchuk V., Chumachenko A., Tsylenko O. Zastosuvannia kistkovozaminnykh materialiv pry zamishchenni defektiv shchelep // 4 Skhidnoievropeiska konferentsiia z problem stomatolohii. - 2009. – S. 18-19.
Bernadskyi Yu.I. Osnovy shchelepno-lytsevoi khirurhii i khirurhichnoi stomatolohii. – Kyiv: Spalakh, 2003. – S. 173-384.
Vares Ya.E. Dynamika vidnovlennia shyryny alveoliarnykh vidrostkiv pislia provedennia kistektomii shchelep //Novyny stomatolohii. – 2001. – №3(28). – S.47-49.
El Basha Salekh. Osteometriia yak ob¢iektyvnyi metod doslidzhennia konsolidatsii zlamiv nyzhnoi shchelepy //Praktychna medytsyna. – 1998. – №5-6. – S.147-149.
Korniienko H.I., Hot I.M. Viddaleni rezultaty khirurhichnoho likuvannia radykuliarnoi kisty z vykorystanniam kompozytsii MK-9 //Aktualni problemy stomatolohii. – Lviv, 1998. – S.74.
Lomnytskyi I.Ia. Zamishchennia defektiv shchelep demineralizovanymy allotransplantatamy iz zadanymy vlastyvostiamy. – Lviv: Haldent, 1999. – 84s.
Piuryk V.P. Transplantatsiia kistkovoho mozku pry likuvanni parodontytu i kistkovykh porushen shchelep. Avtoref. dys. d-ra med. nauk. Ivano-Frankivskyi med. in-t. – K., 1993. – 36s.
Tymofeev A.A. //Rukovodstvo po cheliustno-lytsevoi khyrurhyy y khyrurhycheskoi stomatolohyy: OOO “Chervona Ruta-Turs”, – 2002. – S.318-323.
Gervasio A. M., Silva D.A., Takemoti E.A. et al. Levels of GM-CSF, IL-3, IL-6 in fluid and tissue from human radicular cysts //Journal of Dental Research (NLM-Medline) – 2002. – Jan. – P.64-68.
