ПОШИРЕНІСТЬ, ФАКТОРИ РИЗИКУ, ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ВОГНИЩЕВОЇ ДЕМІНЕРАЛІЗАЦІЇ ЕМАЛІ ЗУБІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БРЕКЕТ-СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2026.1.16346Ключові слова:
підлітки, вогнищева демінералізація емалі, брекет-системи, гігієна порожнини рота, ремінералізація емалі.Анотація
Вогнищева демінералізація емалі зубів є одним із найпоширеніших та клінічно значущих ускладнень ортодонтичного лікування із застосуванням брекет-систем і розглядається як початкова, потенційно зворотна стадія карієсу. Метою даного літературного огляду була систематизація сучасних наукових даних щодо поширеності, факторів ризику, патогенезу, методів діагностики, профілактики та початкового карієсу у пацієнтів, які проходять ортодонтичне лікування. Матеріали і методи. Проведено систематичний аналіз 125 повнотекстових публікацій (2020–2025 рр.), відібраних із баз даних PubMed, Scopus, Web of Science, EMBASE, Cochrane Library та Google Scholar за чітко визначеними критеріями. Поширеність вогнищевої демінералізації емалі (ВДЕ) зубів у дітей і підлітків, зокрема під час ортодонтичного лікування, коливається від 2 % до 97 % і залежить від методу діагностики, рівня гігієни, тривалості лікування та харчових звичок. Патогенез ВДЕ пов’язаний із порушенням балансу демінералізації та ремінералізації в умовах кислотогенної біоплівки, що призводить до втрати іонів кальцію і фосфатів із кристалів гідроксиапатиту. Серед основних факторів ризику вказують: незадовільна гігієна рота, ретенція нальоту навколо брекетів, часте споживання легкозасвоюваних вуглеводів і зниження резистентності емалі. Найбільш інформативними методами діагностики ВДЕ визнано індекс ICDAS, кількісну світлоіндуковану флуоресценцію (QLF) та лазерну флуоресценцію, які дозволяють об’єктивно оцінювати глибину ураження і динаміку ремінералізації. Лікування ВДЕ повинно бути комплексним і включати корекцію харчування, індивідуальну та професійну гігієну, неінвазивні та мікроінвазивні методи. Найбільш переконливі результати отримані при застосуванні фторидвмісних паст із високою концентрацією фтору та фторидних лаків (5 % NaF), тоді як ефективність препаратів на основі CPP-ACP залишається дискутабельною. Висновок. Раннє виявлення білих плям із використанням сучасних діагностичних технологій та проведення комплексної ремінералізуючої терапії є ключовими умовами профілактики прогресування початкового карієсу у пацієнтів з брекет-системами.
Посилання
Акулович А. В. Об’єктивізація результатів проведення ремінералізуючої терапії з використанням методу кількісної світлоіндукованої флуоресценції (QLF). Клінічна стоматологія. 2024. № 2 (99). С. 157–164. DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2025.4.36.33.
Мелехов С. В. Порівняльна оцінка ефективності лазерно-флуоресцентної діагностики рецидиву початкового карієсу за результатами терапії методом інфільтрації. Клінічна стоматологія. 2015. № 3 (13). С. 19–21.
Alkilzy M., Tarabaih A. Remineralization of initial enamel caries lesion with self-assembling peptide P11-4: A case report. International Journal of Science and Research. 2022. № 2 (97). С. 148–154. DOI: https://doi.org/10.21275/ sr22128191853.
Almosa N. A. Prevalence and severity of dental caries using ICDAS in predicting treatment needs in Mexican school-age children. Journal of Clinical Pediatric Dentistry. 2024. № 3 (84). С. 430–436. DOI: https://doi.org/ 10.22514/jocpd.2024.134.
Zaazou M. H. Comparative evaluation of caries prevalence among group of Egyptian adolescents using DMFS and ICDAS II methods. BMC Oral Health. 2023. 23. С. 39–43. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-023-02743-3.
Gudipaneni R. K. Assessment of caries diagnostic thresholds of DMFT, ICDAS II and CAST. BMC Oral Health. 2022. 22. С. 133. DOI: https://doi.org/10.1186/ s12903-022-02134-0.
Розакова Л. І. Епідеміологічне обґрунтування комунальних програм профілактики карієсу постійних зубів для дітей. Стоматологія. 2020. № 5 (99). С. 66–69.
Авраамова О. Г., Кулаженко Т. В. Діагностика ранніх форм карієсу зубів у дітей молодшого шкільного віку. Український стоматологічний альманах. 2020. № 3 (75). С. 230–234.
Абрамова Н. Є., Силін А. В. Структура та поширеність поверхневих каріозних та некаріозних уражень емалі. Український стоматологічний альманах. 2021. № 3 (79). С. 191–198.
Кузьмина Е. М., Лапатіна А. В. Тенденції поширеності та інтенсивності карієсу зубів серед населення України. Dental Forum. 2020. № 3 (78). С. 2–8. 11.
Бавикіна Т. Ю., Овчинников І. В. Чинники, що впливають на затримку легкозасвоюваних вуглеводів у ротовій порожнині. Сучасна стоматологія. 2023. № 3 (114). С. 60–61.
Крихелі Н. І. Сучасні методи лікування карієсу емалі: мікроабразія та інфільтрація. Сучасна стоматологія. 2019. № 2 (12). С. 25–30.
Мирсаліхова Ф. Л. Удосконалення методів діагностики та лікування вогнищевої демінералізації зубів у дітей. Colloquium-Journal. 2022. № 11 (140). С. 46–50.
Гранько С. А. Діагностика початкових каріозних уражень твердих тканин зубів. Сучасна стоматологія. 2017. № 4 (69). С. 59–62.
AlBuraiki M. J. Long term remineralizing effect of CPP- ACP in white spot lesions. Technology and Health Care. 2024. 32. С. 1239–1254. DOI: https://doi.org/10.3233/thc- 230722
Боровський Е. В., Аксамит Л. А., Леус Б. В. Діагностика ранніх форм карієсу зубів. Сучасна стоматологія. 1976. № 6 (24). С. 14–16.
Скрипкина Г. І., Солоненко А. П. Клініко-лабораторна ефективність екзогенної профілактики демінералізації емалі. Клінічна стоматологія. 2024. № 2 (27). С. 22–27.
Iranzo-Cortés J. E. Diagnostic validity in occlusal caries detection. Journal of Clinical Medicine. 2022. 11. С. 543–548. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm11102937.
Pelliccioni G. A. Diagnostic accuracy of transillumination method. Journal of Clinical Medicine. 2021. 10. С. 47–50. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm10204780.
Lopes P. C. White spot lesions: diagnosis and treatment. BMC Oral Health. 2024. 24. С. 58–62. DOI: https://doi. org/10.1186/s12903-023-03720-6.
Chatzimarkou S., Koletsi D., Kavvadia K. Resin infiltration of non-cavitated proximal caries lesions. Journal of Clinical Medicine. 2023. 12. С. 8–17. DOI: https://doi.org/ 10.3390/jcm12020727.
Fernández-Ferrer L. Enamel review for CHN nanocomposites. Journal of the American Dental Association. 2024. 149. С. 778–786.
Hevkaliuk N. O. Evaluation of the intensity of inflammation of the oral cavity. 2024.
Xu J. Advanced materials for enamel remineralization. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. 2022. 10. 985881. DOI: https://doi.org/10.3389/fbioe.2022.985881.
Doberdoli D. Clinical trial investigating self-assembling peptide P11-4. Scientific Reports. 2020. 10. С. 41–45. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-020-60815-8.
Yeung A. Salivary fluoride levels after daily brushing. European Journal of Oral Sciences. 2023. 131. С. 8–9. DOI: https://doi.org/10.1111/eos.12934.
Höchli D. Efficacy of fluoride varnish in treating orthodontically-induced white spot lesions. Australasian Orthodontic Journal. 2021. 39. С. 122–133. DOI: https://doi.org/10.21307/aoj-2021.016.
Xie Z. Comparison of therapies of white spot lesions. BMC Oral Health. 2023. 23. С. 346–352. DOI: https://doi.org/ 10.1186/s12903-023-03076-x
Atteya S. M. Self-assembling peptide and nano-silver fluoride. BMC Oral Health. 2023. 23. С. 577–583. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-023-03269-4.
Meyer-Lueckel H., Paris S. Improved resin infiltration of natural caries lesions. Journal of Dental Research. 2008. 87. С. 1112–1116. DOI: https://doi.org/ 10.1177/154405910808701201.
Staun Larsen L. Salivary fluoride levels after brushing with 5000 ppm toothpaste. European Journal of Oral Sciences. 2023. 131. С. 1123–1129. DOI: https://doi.org/ 10.1111/eos.12934.
Puleio F. Systematic review on white spot lesions treatments. European Journal of Dentistry. 2022. 16. С. 41–48. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0041-1731931.
Restrepo M. Effect of chlorhexidine and fluoride varnish. Open Dentistry Journal. 2021. 15. С. 21–28. DOI: https://doi. org/10.2174/1874210602115010151.
Güçlü Z. A. Assessment of white spot lesion in orthodontic patients. Journal of Indian Orthodontic Society. 2023. 57. С. 83–87. DOI: https://doi. org/10.1177/03015742221076915.
Flynn L. N. Fluoride varnish vs resin sealant for preventing white spot lesions. Angle Orthodontist. 2022. 92. С. 204–212. DOI: https://doi.org/10.2319/052521-418.1.
Caglar E. One- and two-year efficacy of resin infiltration. Journal of Functional Biomaterials. 2025. 49. С. 304–308. DOI: https://doi.org/10.3390/jfb16070242.
Kim S. K. Quantitative light-induced fluorescence technology. Journal of Dentistry. 2020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2020.103505. 103505.
Sundararaj D. Incidence and prevalence of white spot lesions. Journal of International Society of Preventive and Community Dentistry. 2015. 5. С. 433–439. DOI: https://doi.org/10.4103/2231-0762.167719.
Zabokova-Bilbilova E. White spot lesions: prevention and management. Prilozi. 2014. 35. С. 161–168. DOI: https://doi.org/10.2478/prilozi-2014-0021.
Zabokova-Bilbilova E., Miklyaev S. V., Poltoratskaya I. P., Zolotova V. M. The impact of fixed orthodontic appliances on dental hard tissues. Medicine and Physical Education. 2021. 9. С. 23–29.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.