СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ЕТІОПАТОГЕНЕЗУ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА З ОРТОДОНТИЧНОЮ КОРЕКЦІЄЮ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2025.4.15975Ключові слова:
діти, ортодонтична патологія, пародонт, біоплівка, ортодонтичне лікування.Анотація
Проблема стоматологічного здоров’я дитячого населення є однією з найактуальніших. Аномалії прикусу та положення зубів разом із захворюваннями тканин пародонта посідають провідні місця у структурі захворюваності. Ортодонтичне лікування часто стає додатковим причинним фактором, що провокує запальні процеси в пародонті. Мета дослідження – провести аналіз наукової літератури щодо етіопатогенетичних механізмів розвитку запальних захворювань пародонта у дітей з аномаліями прикусу та положення зубів на етапах ортодонтичного лікування, а також оцінити ефективність сучасних методів лікування та профілактики. Матеріали та методи дослідження. Було проведено літературний огляд наукових публікацій за допомогою систем PubMed, Google Scholar, Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського за 2018–2025 рр. Пошук здійснювався за такими ключовими словами та їх комбінаціями: «ортодонтичне лікування», «захворювання пародонта у дітей», «гінгівіт», «зубощелепні аномалії», «біоплівка», «дисбіоз порожнини рота», «пробіотики в стоматології». Результати. Встановлено, що патологія прикусу й ортодонтичні конструкції діють як поєднані фактори ризику. Доведено, що незнімна апаратура сприяє колонізації пародонтопатогенів (зокрема, «червоний комплекс») через додаткові ретенційні пункти, зниження резистентності та розвиток дисбіозу ротової порожнини. Розглянуто механізми запалення, від імунологічної відповіді (цитокіновий дисбаланс) до прямої механічної травми (функціональне перевантаження). Проаналізовано ефективність профілактичних засобів, включно з фітопрепаратами, пробіотиками та малоінвазивними методами гігієни. Висновки. Доведено, що ключовим пусковим механізмом виникнення запальних захворювань пародонта у дітей під час ортодонтичного лікування є біоплівка. Вплив патогенної мікрофлори, механічна травма стимулюють синтез прозапальних цитокінів, остеокластів, MMP. Встановлено, що додаткові фактори запалення у вигляді анатомо-морфологічних особливостей, ятрогенних чинників, специфіки конструкції та складу ортодонтичних апаратів стимулюють і посилюють запалення тканин пародонта. Зазначено ефективність більш безпечних альтернатив хлоргексидину, зокрема біокорекція та фітотерапія та необхідність комплексного підходу, системної підтримки та повторного гігієнічного навчання дітей.
Посилання
Мельник В. С., Горзов Л. Ф., Рівіс О. Ю., Ізай М. Е. Аналіз поширеності зубощелепних аномалій у дітей шкільного віку м. Ужгорода. Український стоматологічний альманах. 2021. № 4. С. 53–59.
Дорошенко С. І., Савонік С. М. Поширеність зубощелепних аномалій у дітей віком 4–17 років. Сучасна стоматологія. 2020. № 5. С. 70–73.
Лесіцький М. Ю., Фур М. Б., Машкаринець О. О. Поширеність зубощелепних аномалій серед дітей шкільного віку. Вісник стоматології. 2020. Т. 36, № 2. С. 61–66.
Янчук А. О., Скиба В. Я., Катеринчук І. П. та ін. Епідеміологічні дослідження та моніторинг стоматологічної захворюваності у дітей України. Світ медицини та біології. 2019. № 2 (68). С. 154–158.
Лихота К. М., Ватага К. А. Сучасний стан проблеми патології пародонту та зубощелепних аномалій у періоді змінного прикусу (огляд літератури). Стоматологічне та загальне здоров’я. 2024. № 1 (15). С. 59–66.
Круть А. Г. Аналіз стану стоматологічного здоров’я населення України (огляд літератури). Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2019. Вип. 33. С. 47–56.
Лихота К. М., Ватага К. А. Поширеність патології тканин пародонта в дітей із різними типами патологічного прикусу. Стоматологічне та загальне здоров’я. 2024. Т. 5, № 3. С. 127–134.
Contaldo M., Lucchese A., Lajolo C. et al. The oral microbiota changes in orthodontic patients and effects on oral health: An overview. Journal of Clinical Medicine. 2021. Vol. 10. P. 780.
Ravi N., Geetha A., Mahendra A. et al. Evaluation of the periodontal parameters and red complex microorganisms in patients undergoing orthodontic treatment: A microbiological study. Annals of the Romanian Society for Cell Biology. 2020. Vol. 24 (1). P. 317–327.
Хоменко Л. А., Коленко Ю. Г., Воронина І. Є., Кананович Т. Н. Сучасні дані про роль біоплівки в етіології та патогенезі захворювань тканин пародонта. Сучасна стоматологія. 2022. № 1–2. С. 38–40.
Papageorgiou S. N., Xavier G. M., Cobourne M. T., Eliades T. Effect of orthodontic treatment on the subgingival microbiota: A systematic review and meta-analysis. Orthodontics & Craniofacial Research. 2018. Vol. 21 (4). P. 175–185. DOI: 10.1111/ocr.12237.
Lucchese A., Bondemark L., Marcolina M., Manuelli M. Changes in oral microbiota due to orthodontic appliances: A systematic review. Journal of Oral Microbiology. 2018. Vol. 10. Article 1476645. DOI: 10.1080/20002297.2018.1476645.
Jiang Q., Li J., Mei L. et al. Periodontal health during orthodontic treatment with clear aligners and fixed appliances: A meta-analysis. Journal of the American Dental Association. 2018. Vol. 149. P. 712–720. DOI: 10.1016/j.adaj.2018.04.010.
Zhang H., Bi S., Zhang X. Impact of clear aligners on gingivitis incidence and prevention strategies in adolescents and adults: a prospective observational study. BMC Oral Health. 2025. Vol. 25, No. 1. P. 75. DOI: 10.1186/s12903-025-05439-y.
Martina S., Rongo R., Bucci R. et al. In vitro cytotoxicity of different thermoplastic materials for clear aligners. Angle Orthodontist. 2019. Vol. 89, No. 6. P. 942–945. DOI: 10.2319/091718-674.1.
Favero R., Libralato L., Balestro F., Volpato A., Favero L. Edge level of aligners and periodontal health: a clinical perspective study in young patients. Dental Press Journal of Orthodontics. 2023. Vol. 28, No. 1. e2321124. DOI: 10.1590/2177-6709.28.1.e2321124.oar.
Bernhardt O., Krey K. F., Daboul A. et al. New insights in the link between malocclusion and periodontal disease. Journal of Clinical Periodontology. 2019. Vol. 46 (2). P. 144–159.
Al-Jasser R. N. The effect of overbite and overjet on clinical parameters of periodontal disease: A case control study. Saudi Dental Journal. 2021. Vol. 33 (4). P. 201–206. DOI: 10.1016/j.sdentj.2020.02.002.
Liu Y., Li C. X., Nie J., Mi C. B., Li Y. M. Interactions between orthodontic treatment and gingival tissue. Chinese Journal of Dental Research. 2023. Vol. 26. P. 11–18. DOI: 10.3290/j.cjdr.b3978667.
Фастовець О. О., Сергієнко О. І. Особливості перебігу запально-деструктивного процесу в тканинах пародонта в хворих на генералізований пародонтит, яким проводиться ортодонтичне лікування. Інновації в стоматології. 2023. № 1. С. 34–41.
Ковач І. В., Копчак О. В., Бунятян К. А. та ін. Прогностична модель виникнення раннього запалення в тканинах пародонта в пацієнтів з ортодонтичними конструкціями за біохімічними показниками ротової рідини. Медичні перспективи. 2022. Т. 27, № 1. С. 145–151.
Ковач І. В., Гутарова Н. В. Динаміка антимікробних пептидів в порожнині рота при запальних захворюваннях пародонту на тлі ортодонтичного лікування. Вісник стоматології. 2020. Т. 36, № 2. С. 58–61.
Menéndez López-Mateos C., Menéndez López- Mateos M. L., Aguilar-Salvatierra A. et al. Salivary Markers of Oxidative Stress in Patients Undergoing Orthodontic Treatment with Clear Aligners versus Self- Ligating Brackets: A Non-Randomized Clinical Trial. Journal of Clinical Medicine. 2022. Vol. 11, No. 12. P. 3531. DOI: 10.3390/jcm11123531.
Almansob Y. A., Alhammadi M. S., Luo X. J. et al. Comprehensive evaluation of factors that induce gingival enlargement during orthodontic treatment: A cross- sectional comparative study. Nigerian Journal of Clinical Practice. 2021. Vol. 24. P. 1649–1655.
Hussain U., Alam S., Rehman K. et al. Effects of chlorhexidine use on periodontal health during fixed appliance orthodontic treatment: A systematic review and meta-analysis. European Journal of Orthodontics. 2023. Vol. 45. P. 103–114. DOI: 10.1093/ejo/cjac044.
Трубка І. О., Савичук Н. О., Циганко І. Р. Обґрунтування використання пробіотика, який містить штами Lactobacillus reuteri DSM 17938 та АТСС РТА 5289, у дітей із хронічним генералізованим катаральним гінгівітом. Современная педиатрия. 2018. № 3. С. 119–125.
Симоненко Р. В. Аналіз клінічної ефективності пробіотиків з роду Bacillus під час ортодонтичної корекції у пацієнтів з хронічним пародонтитом для зниження ризиків ускладнень. Сучасна стоматологія. 2024. № 6. С. 87–92.
Древніцька Р. О., Авдєєв О. В., Курій С. П. Підвищення ефективності профілактики запальних захворювань пародонта. Клінічна стоматологія. 2022. № 1. С. 28–37.
Головко Д. Р., Головко О. С., Марченко А. В., Хміль Т. А. Оцінка ефективності методів професійної гігієни порожнини рота під час ортодонтичного лікування. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2020. Т. 20. Вип. 3. С. 47–50.
Abellán R., Gómez C., Iglesias-Linares A., Palma J. C. Impact of photodynamic therapy versus ultrasonic scaler on gingival health during treatment with orthodontic fixed appliances: Randomized controlled trial. Lasers in Surgery and Medicine. 2019. Vol. 51 (3). P. 256–267. DOI: 10.1002/lsm.23035.
Трубка І. О. Біохімічні показники ротової рідини в дітей шкільного віку при поєднаному перебігу карієсу й хронічного генералізованого катарального гінгівіту під впливом лікувально-профілактичного комплексу. Здоров’я дитини. 2018. Т. 13, № 3. С. 269–273.
Удод О. А., Драмарецька С. І. Гігієнічний стан порожнини рота у дітей з ортодонтичною патологією. Вісник стоматології. 2022. Т. 45, № 3. С. 117–122.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.