ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ SMART-СТРАТЕГІЇ В РОЗВИТКУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

O. M. Shevtsova; Ya. O. Shevchenko; A. S. Feshchenko; T. Yu. Dubinina; N. V. Myronenko; N. O. Sinyenko; P. P. Ganynets; O. V. Sarkanych; O. O. Sukhanova

doi:10.11603/mie.1996-1960.2017.3.8151

Автор(и)

O. M. Shevtsova Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Ya. O. Shevchenko Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
A. S. Feshchenko Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
T. Yu. Dubinina Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
N. V. Myronenko Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
N. O. Sinyenko Міністерство охорони здоров'я України
P. P. Ganynets ТОВ «Сузір’я» Санаторій «Квітка полонини»
O. V. Sarkanych ТОВ «Сузір’я» Санаторій «Квітка полонини»
O. O. Sukhanova Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2017.3.8151

Ключові слова:

SMART-стратегія освіти, мобільні технології, освітнє середовище, підготовка лікарів і провізорів, післядипломна медична освіта, безперервний професійний розвиток лікарів і провізорів, формальна й інформальна освіта, міждисциплінарна та трансдисциплінарна.

Анотація

Розглянуто основні принципи та перспективи використання нової стратегії освіти, що здобула назву SMART. Показано, що найважливішим принципом медичної післядипломної SMART-освіти є забезпечення її компетентнісної орієнтованості, тобто постійного оновлення змісту навчання. Підкреслюється, що рішення проблем SMART-освіти пов'язано з двома напрямами: визнанням необхідності об'єднання формального й інформального навчання та інтелектуалізацією процесів передавання знань.

Посилання

Gorshkova, V. V. (2014). Vzaimodeystviye formal'nogo, neformal'nogo i informal'nogo obrazovaniya kak sovremennoye napravleniye razvitiya cheloveka [The interaction of formal, informal and informational education as a modern direction of human development]. Kontsept, 26, 176-180.

Mel'nik, S. V. (2015). Kvalifikatsii v sfere obucheniya na protyazhenii vsey zhizni: kak rassmatrivat' professional'nyye kvalifikatsii, v tom chisle priobretennyye v rezul'tate neformal'nogo i spontannogo obucheniya, a takzhe reguliruyemyye professii v Ukraine. Dolzhny li oni vkhodit' v sostav NRK? [Qualifications in the field of lifelong learning: how to consider professional qualifications, including those acquired as a result of informal and spontaneous training, as well as regulated professions in Ukraine. Should they be part of the NRC?]: an analytical review. Yevropeyskiy fond obrazovaniya (European Education Foundation).

Sinyenko, N. O., Zahori, H. V., & Mokhnachov, S. I. (2016). Osoblyvosti zabezpechennya yakosti pidhotovky rehul'ovanykh profesiy u ramkakh derzhavnopryvatnoho partnerstva v osviti ta e-medytsyni [Features of quality assurance in the preparation of regulated professions within the framework of public-private partnership in education and e-medicine]. Medychna informatyka ta inzheneriya (Medical Informatics and Engineering), 3, 23-27.

Stril'chuk, L. M. (2015). Aktual'ni problemy pislyadyplomnoyi osvity likariv zahal'noyi praktyky — simeynoyi medytsyny [Actual problems of postgraduate education of general practitioners — family medicine. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny (Actual Problems of Modern Medicine), 15(4), 301-304.

Flexner, A. (2010). Medical education in the United States and Canada. New York: The Carnegie foundation for the advancement of teaching. Bulletin 4.

Cooke, M., Irby, D. M., & O'Brien, B. C. (2010). Educating physicians: a call for reform of medical school and residency. San Francisco: Jossey-Bass.

Kilman, D. G., & Forslund, D. W. (1997). An international collaboratory based on virtual patient records. Communications of the ACM, 40(8), 110-117.

Dev, P., Hoffer, E. P., & Barnett, G. O. (2009). Computers in medical education. In E. H. Shortliffe, J. J. Cimino (Eds.), Biomedical informatics. Computer applications in health care and biomedicine (p. 737762). London: Spriner-Verlag. Retrieved from http:// mef.med.ufl.edu/files/2009/10/Computers-in-Medical-Education.pdf.

Colazzo, L., Molinari, A., Ronchetti, M., & Trifonova, A. (2003). Towards a multi-vendor mobile learningmanagement system. In A. Rossett (Ed.) E-Learn: World Conference on E-Learning in Corporate, Government, Healthcare, and Higher Education (pp. 2097-2100). Phoenix, USA.

Kukulska-Hulme, A., Traxler, J. (2005) Mobile learning: a handbook for educators and trainers. London: Routledge.

Abdulrasol, H. (2011). Toward more objective teaching learning and teaching. Medical Journal of Babylon, 8(4), 1-7.

Krippel, G., McKee, A. J., & Moody, J. (2010). Multimedia use in higher education: promises and pitfalls. Journal of Instructional Pedagogies, 2, 1-8.