Medical Informatics and Engineering <p><em>Scientific-practical journal “Medical Informatics and Engineering” dedicated to the problems of implementing of IT-technology in medical science and practice. The main aim of the journal is to inform the porfessionals of health care industry of Ukraine, scientists, teachers of medical higher educational institutions, employees of medical and biological research institutes and the public about the results of fundamental and applied studies on Medical Informatics and Engineering,&nbsp;</em><em>about current trends and informatization processes occurring in the medical field.</em><br><em><strong><span lang="EN-GB">ISSN 1997-7468 (Online), ISSN 1996-1960 (Print)</span></strong></em></p> I. Horbachevsky Ternopil National Medical University en-US Medical Informatics and Engineering 1996-1960 <h3>Journal Medical Informatics and Engineering &nbsp;allows the author(s) to hold the copyright without registration</h3> <p>Users can use, reuse and build upon the material published in the journal but only for non-commercial purposes</p> <p>&nbsp;</p> <p>The majority of Medical Informatics and Engineering Open Access journals publish open access articles under the terms of the&nbsp;<a href="" target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution</a>&nbsp;(CC BY) License which permits use, distribution and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. The remaining journals offer a choice of licenses.</p> <p>&nbsp;<img src="" alt="Результат пошуку зображень за запитом &quot;CC-BY logo&quot;"></p> <p><a href="" target="_blank" rel="noopener">This journal is available through&nbsp;Creative Commons (CC) License&nbsp; CC-BY 4.0</a></p> THE LOGIC OF DETERMINING THE HEALTH OF THE INDIVIDUAL AND THE POPULATION. PART 2. EVOLUTIONARY MEDICINE. SYSTEM-BIOLOGICAL AND INFORMATIONAL ASPECTS OF HUMAN HEALTH <p>Background. The issues of integration of key issues of evolutionary medicine and valeology are considered. The aim of the research is to determine the ways of synthesis of classical ideas about the health of the individual with the concepts of evolutionary medicine and tools for reflecting the problems of individual health with the help of information technology.</p> <p>Materials and methods. Results. Evolutionary medicine shifts the emphasis from the dichotomous consideration of health and disease to a more contextual consideration. The need for a transdisciplinary synthesis of human health disciplines is emphasized. A virtual service program for monitoring the state of human health has been created, which makes it possible to register all changes in the state of health throughout his life and to promote the timely correction of pathological changes. The platform is the real embodiment of the well-known truth — it is easier to prevent a disease than to cure it. The question of whether evolutionary medicine is a fundamental science — an important worldview of generalizing health problems and diseases — remains.</p> <p>Conclusions. Applying an evolutionary perspective to clinical practice, while not influencing everyday therapeutic decisions, can lead to new clinical strategies. However, clinical medicine and public health focus primarily on the etiology, prevention and treatment of disease, and only then on health promotion. This discrepancy is the reason that doctors do not always place the right emphasis in different forms of their activities.</p> O. P. Mintser A. M. Novyk Copyright (c) 2022 2022-02-17 2022-02-17 3-4 4 27 10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12637 STUDY OF ULTRASTRUCTURE PROFILE OF FOLLICULAR THYROCYTES' TRANSPORT CAPABILITIES BY MEANS OF CORRELATION ANALYSIS <p>Background. The use of mathematical methods to study the morpho-functional features of follicular thyrocytes in the correction of alimentary iodine deficiency is an urgent task of cytophysiology. The purpose of this work is to study the peculiarities of the relationship between the ultrastructures of follicular thyrocytes in the transport direction of their activity (basal cytoplasmic membrane, pericapillary space, microcapillary bed, endotheliocytes) when taking organic and inorganic iodine.</p> <p>Material and methods. The object of the study were electronograms of the thyroid glands of white male rats, whose iodine deficiency in the diet was corrected histologically with the minimum effective dose of organic and inorganic iodine. The research methods were linguistic description of electronograms. Method of semi-quantitative analysis of electronograms, Method on specifying the profiles of special capabilities of hormone-poietic cells, correlation analysis with the construction of correlation portraits.</p> <p>Results. It is established that the linguistic (descriptive) characteristic of the thyrocyte ultrastructures' state is informative, but does not allow to clarify the features of their mutual influence and interdependencies. Analysis of correlation portraits revealed that in the conditions of alimentary iodine deficiency the state of the microcapillary bed is disturbed, while the intake of organic and inorganic iodine improves its morpho-functional state.</p> <p>Conclusions. With alimentary iodine deficiency, the improvement of hemocirculation in the microcapillary bed of the thyroid gland by iodine of organic and inorganic chemical nature is provided by various ultrastructural components of the transport capability profile of follicular thyrocytes: when taking organic iodine, it is manifested by optimization of correlations between follicular thyrocytes with significant folding of their cytoplasmic basal membranes and unchanged endotheliocytes, when taking inorganic iodine — by correlations between the pericapillary space of moderate width and hypertrophied endotheliocytes.</p> О. І. Ryabukha Copyright (c) 2022 2022-02-17 2022-02-17 3-4 28 38 10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12638 ІНФОРМАТИКА ТА КІБЕРНЕТИКА : Уніфікована освітня програма в галузях знань 22 "Охорона здоров’я" та 09 "Біологія" (Частина 1) <p>Концепція соціально-економічного розвитку завжди базується на науково-технічному прогресі, що передбачає підвищення якості підготовки та кваліфікації спеціалістів галузей знань «Охорона здоров'я» та «Біологія» на базі сучасних досягнень науки та техніки. Революційним явищем кінця XX та початку ХХІ століття стало розроблення та широке впровадження інформаційно-комунікаціних технологій (ІКТ) і компьтерної техники. Сьогодні їх застосовують спеціалісти в усіх галузях народного господарства, зокрема охорони здоров'я.</p> <p>Зрозуміло, що нестача сучасних засобів обчислювальної техніки суттєво гальмує процес поліпшення надання медичної допомоги, не дає у повному обсязі використовувати досягнення науки в охороні здоров'я. Проте, ще більшою перепоною є недостатність комп'ютерної освіти у керівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ), лікарів, фармацевтів, біологів різних профілів, а також наукових, педагогічних і науково-педагогічних працівників системи освіти галузей знань «Охорона здоров'я» та «Біологія», їх недостатня інформованість про можливості застосування інформаційних технологій (ІТ) у практичній діяльності.</p> <p>Зазначене й обумовило необхідність розроблення спеціальної уніфікованої освітньої програми в галузях знань 22 «Охорона здоров'я» та 09 «Біологія», що поєднані узагальненим об'єктом вивчення — людина з її психофізіологічними особливостями, здоров'я людини, здоров'я населення — та напрямами додипломної і післяди-пломної підготовки лікарів різних спеціальностей/ спеціалізацій, фармацевтів, педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО) і факультетів удосконалення лікарів (ФУЛ),</p> <p>керівників закладів охорони здоров'я, наукових співробітників та інженерно-технічного складу обчислювальних центрів системи охорони здоров'я.</p> <p>Така програма й була розроблена кафедрою медичної інформатики Національного університету охорони здоров'я (НУОЗ) України імені П. Л. Шупика. Освітня програма виконана в форматі уніфікованої (як комплекс освітніх програм, об'єднаних змістом курсів), ураховує 35-річний досвід проведення занять різної спрямованості науково-педагогічними працівниками кафедри.</p> <p>Уніфікована освітня програма передбачає проведення циклів тематичного вдосконалення та навчальних дисциплін, що формуються з відповідних блоків курсів. Курси програми поділено на розділи, розділи на теми, для кожної з яких наведено перелік елементів.</p> <p>На основі уніфікованої освітньої програми розроблено навчальні плани циклів тематичного вдосконалення та робочі програми навчальних дисциплін, частина яких відноситься до професійно-тематичного типу й орієнтована на підготовку однорідних за спеціальністю та посадою контингентів слухачів:</p> <p>- лікарів-хірургів, анестезіологів, реаніматологів, функціональних діагностів, онкологів тощо, робота яких безпосередньо пов'язана з використанням обчислювальної техніки;</p> <p>- спеціалістів фізіологів, біохіміків, біологів, генетиків та інших біомедичних теоретичних напрямів;</p> <p>- керівників органів і закладів охорони здоров'я, лікарів-статистиків, інженерів, математиків, фармацевтів і фармакологів.</p> <p>Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та інших нормативно-правових документів розроблено нові робочі програми підготовки здобувачів вищої освіти для всіх форм навчання.</p> <p>Враховуючи надзвичайну важливість підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (НПП) закладів вищої медичної освіти, в запропонованій уніфікованій освітній програмі значна увага приділяється циклам тематичного вдосконалення для цих контингентів слухачів. Зокрема, виділено цикли базової та цикли повторної підготовки НПП.</p> <p>Важливим уявляється підвищення кваліфікації наукових співробітників. Тому до уніфікованої освітньої програми включено цикли тематичного вдосконалення для наукових співробітників, що відрізняються поглибленим вивченням питань аналізу й оброблення медичної інформації, доказової медицини тощо.</p> <p>Частина циклів відноситься до проблемно-цільового типу й орієнтована на навчання слухачів із вирішення складних пріоритетних міжвідомчих питань охорони здоров'я. Склад слухачів таких циклів досить різноманітний і визначається залежно від специфіки розроблюваної проблеми: це і лікарі-статистики, організатори охорони здоров'я, наукові співробітники, НПП ЗВО та ФУЛів, математики та інженери, які працюють в системі охорони здоров'я.</p> <p>Не дивлячись на те, що технологія організації та проведення професійно-тематичних і проблемно-цільових циклів суттєво відрізняється, загальною залишається орієнтація на активні форми навчання.</p> <p>Передбачено різні форми проведення занять на навчальних циклах і дисциплінах, включених до уніфікованої освітньої програми, а саме: очна, очно-заочна, дистанційна, що включає попередню підготовку/самостійну роботу, потім і очну сесію, а також самостійне навчання та навчання на робочому місці.</p> <p>Зміст інформації, що повинна бути надана на навчальних циклах і дисциплінах, позначено набором елементів. За будь-яких форм і видів навчання обов'язковим перед початком занять є визначення базисних знань осіб, які навчаються. В процесі навчання проводиться етапний і заключний контролі знань, результати яких повинні бути використані для коригування навчальних планів наступних циклів і дисциплін. При необхідності, за згодою завідувача кафедри, навчальні/ робочі програми можуть бути скориговані в межах 15-20 % від загального обсягу часу навчання.<br />Певні курси та модулі навчальних/робочих програм можуть бути використані при складанні навчальних програм для безперервного професійного розвитку.</p> О. П. Мінцер Ю. В. Вороненко Л. Ю. Бабінцева С. І. Мохначов А. Г. Габович О. О. Суханова Copyright (c) 2022 2022-02-17 2022-02-17 3-4 39 95 10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12639