МЕТАБОЛІЧНИЙ ТА РЕПРОДУКТИВНИЙ ПІДТИПИ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ЇХ КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15794Ключові слова:
синдром полікістозних яєчників, інсулінорезистентність, гіперандрогенія, гірсутизм, гормональний профіль, зрілі ооцити, антимюллерів гормон, репродуктивні результати, дерматологічні маркериАнотація
Мета дослідження – оцінити клінічні, дерматологічні та гормональні особливості різних субтипів синдрому полікістозних яєчників (СПЯ) та визначити їхній зв’язок з ефективністю контрольованої оваріальної стимуляції.
Матеріали та методи. Досліджено 90 жінок зі СПКЯ, розподілених на дві групи: метаболічний субтип (СПКЯ у поєднанні з метаболічним синдромом, n=46) та репродуктивний субтип (чистий СПКЯ, n=44). Проаналізовано показники оваріальної стимуляції (тривалість, доза гонадотропінів, кількість ооцитів, частка MII, індекс чутливості яєчників – OSI), гормональний профіль (ЛГ, ФСГ, ЛГ/ФСГ, естрадіол, пролактин, загальний та вільний тестостерон, АМГ) та дерматологічні ознаки гіперандрогенії.
Результати дослідження та їх обговорення. Метаболічний субтип СПКЯ характеризувався значно більшою частотою дерматологічних проявів гіперандрогенії: гірсутизм виявляли у 73,91 % пацієнток (у 1,5 раза частіше, ніж при чистому СПКЯ), а acanthosis nigricans – у 43,48 % (у 2,7 раза частіше). Середній бал гірсутизму був у 1,4 раза вищим. Ці зміни супроводжувалися підвищенням загального та вільного тестостерону, ЛГ, співвідношення ЛГ/ФСГ та АМГ. Пацієнтки метаболічного підтипу мали гірші показники оваріальної відповіді: тривалість стимуляції була більшою, а чутливість яєчників (OSI) – у 1,34 раза нижчою. Частка зрілих ооцитів MII була зниженою (62,4 % проти 74,7 %), що свідчить про погіршення якості фолікулогенезу на тлі метаболічних порушень.
Висновки. Метаболічний субтип СПКЯ асоціюється із більш вираженими дерматологічними проявами гіперандрогенії, глибшими гормональними порушеннями та зниженими показниками оваріальної відповіді. Наявність acanthosis nigricans та високих балів гірсутизму може розглядатися як клінічний предиктор менш сприятливої чутливості яєчників до КОС і нижчої частки зрілих ооцитів. Одержані результати підкреслюють необхідність персоналізованого підходу до лікування пацієнток зі СПКЯ із врахуванням їхнього субтипу.
Посилання
Baba, T. (2025). Polycystic ovary syndrome: Criteria, phenotypes, race and ethnicity. Reproductive medicine and biology, 24(1), e12630. DOI: 10.1002/rmb2.12630. DOI: https://doi.org/10.1002/rmb2.12630
Dokras, A., Luque-Ramírez, M., & Escobar-Morreale, H.F. (2025). Polycystic ovary syndrome: origins and implications: Long-term health outcomes in polycystic ovary syndrome. Reproduction (Cambridge, England), 170(2), e250118. DOI: 10.1530/REP-25-0118. DOI: https://doi.org/10.1530/REP-25-0118
Mahoney, A., & D’Angelo, A. (2025). Treatment Options for Managing Anovulation in Women with PCOS: An Extensive Literature Review of Evidence-Based Recommendations for Future Directions. Life (Basel, Switzerland), 15(6), 863. DOI: 10.3390/life15060863 DOI: https://doi.org/10.3390/life15060863
Geisthövel, F., & Rabe, T. (2007). The ESHRE/ASRM consensus on polycystic ovary syndrome (PCOS) – an extended critical analysis. Reproductive biomedicine online, 14(4), 522-35. DOI: 10.1016/s1472-6483(10)60902-9. DOI: https://doi.org/10.1016/S1472-6483(10)60902-9
Teede, H.J., Tay, C.T., Laven, J.J.E., Dokras, A., Moran, L.J., Piltonen, T. ... & Joham, A.E. (2023). Recommendations From the 2023 International Evidence-based Guideline for the Assessment and Management of Polycystic Ovary Syndrome. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 108(10), 2447-69. DOI: 10.1210/clinem/dgad463. DOI: https://doi.org/10.1210/clinem/dgad463
Gao, X., Zhao, S., Du, Y., Yang, Z., Tian, Y., Zhao, J., et al. (2025). Data-driven subtypes of polycystic ovary syndrome and their association with clinical outcomes. Nature medicine, 10.1038/s41591-025-03984-1. Advance online publication. DOI: 10.1038/s41591-025-03984-1. DOI: https://doi.org/10.1038/s41591-025-03984-1
Abusailik, M.A., Muhanna, A.M., Almuhisen, A.A.,
Alhasanat, A.M., Alshamaseen, A.M., Bani Mustafa, S.M., & Nawaiseh, M.B. (2021). Cutaneous manifestation of polycystic ovary syndrome. Dermatology reports, 13(2), 8799. DOI: 10.4081/dr.2021.8799. DOI: https://doi.org/10.4081/dr.2021.8799
Gainder, S., & Sharma, B. (2019). Update on Management of Polycystic Ovarian Syndrome for Dermatologists. Indian dermatology online journal, 10(2), 97-105. DOI: 10.4103/idoj.IDOJ_249_17. DOI: https://doi.org/10.4103/idoj.IDOJ_249_17
Taieb, A., & Feryel, A. (2024). Deciphering the Role of Androgen in the Dermatologic Manifestations of Polycystic Ovary Syndrome Patients: A State-of-the-Art Review. Diagnostics (Basel, Switzerland), 14(22), 2578. DOI: 10.3390/diagnostics14222578. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics14222578
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С. В. Хміль, Ю. Б. Правак, С. О. Галникіна, А. С. Хміль Досвальд, М. С. Хміль
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
