ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЖІНОК ІЗ ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ НА ТЛІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.1.15236Ключові слова:
гестаційна гіпертензія, прееклампсія, вегетативна дисфункція, якість життя, психологічний статус, тривожність, депресіяАнотація
Мета дослідження – провести діагностику психологічного статусу та якості життя у жінок із гіпертензивними розладами під час вагітності на тлі вегетативної дисфункції.
Матеріали та методи. Обстежено 207 вагітних, яких було поділено на групи: перша група – 124 жінки, з яких 109 (87,9 %) осіб мали гестаційну гіпертензію, 15 (12,1 %) – помірну прееклампсію, друга група – 48 вагітних із високим ризиком виникнення гіпертензивних розладів під час вагітності, контрольна група – 35 осіб із фізіологічним перебігом вагітності. Використовували опитувальники суб’єктивної і об’єктивної оцінки вегетативного статусу, розраховували вегетативний індекс Кердо, госпітальну шкалу тривоги й депресії HADS, багатовимірну шкалу оцінки втоми MAF, опитувальник оцінки якості життя SF-36. Статистичний аналіз проводили за допомогою Statistica 12 (Serial Number: STA999K347150-W) та MEDCALC®. Різницю між величинами вважали статистично значущою при p<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Доведено, що розвиток гіпертензивних розладів тісно пов’язаний із вираженою вегетативною дисфункцією у жінок під час вагітності в бік симпатикотонії (OR=6,47; 95 % CІ: 3,72–11,24; р<0,001); наявністю в 4,1 раза більшої частоти осіб із субклінічними тривожними розладами і в 6,3 раза вищого відсотка вагітних із субклінічно вираженою депресією проти групи контролю (р<0,05); високими шансами низької оцінки якості життя як за фізичною (OR=7,53; 95 % CІ: 2,74–20,68; р<0,001), так і психологічною складовими здоров’я (OR=6,18; 95 % CІ: 2,06–18,56; р<0,001). У групі жінок високого ризику розвитку гіпертензивних розладів під час вагітності діагностовано в 4,3 раза вірогідно вищу частоту осіб із субклінічними тривожними розладами, високі шанси низької оцінки якості життя за психологічним компонентом здоров’я (OR=4,39; 95 % CІ: 1,15–16,73; р<0,05). Наявність як гестаційної гіпертензії/прееклампсії, так і прееклампсії в анамнезі супроводжувалася помірним астенічним синдромом.
Висновки. Встановлення психічних відхилень, високого рівня втоми, зниження якості життя у вагітних із гіпертензивними розладами під час вагітності та групи високого ризику розвитку гіпертензивних станів є необхідними для вдосконалення лікувально-профілактичної програми під час і після вагітності.
Посилання
Mahini, E., Hakimi, S., Shahrokhi, H., Salahi, B., Baniadam, K.O., & Ranjbar, F. (2023). Evaluation of factors related to maternal anxiety during pregnancy among women referred to Tabriz primary care centers. BMC psychiatry, 23(1), 329. DOI: 10.1186/s12888-023-04823-8. DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-023-04823-8
Fawcett, E.J., Fairbrother, N., Cox, M.L., White, I.R., & Fawcett, J.M. (2019). The Prevalence of Anxiety Disorders During Pregnancy and the Postpartum Period: A Multivariate Bayesian Meta-Analysis. The Journal of clinical psychiatry, 80(4), 18r12527. DOI: 10.4088/JCP.18r12527. DOI: https://doi.org/10.4088/JCP.18r12527
Bayrampour, H., Vinturache, A., Hetherington, E., Lorenzetti, D. L., & Tough, S. (2018). Risk factors for antenatal anxiety: A systematic review of the literature. Journal of reproductive and infant psychology, 36(5), 476-503. DOI: 10.1080/02646838.2018.1492097. DOI: https://doi.org/10.1080/02646838.2018.1492097
Jalal, S.M., Alsebeiy, S.H. & Alshealah, N. M. J. (2024). Stress, Anxiety, and Depression During Pregnancy: A Survey Among Antenatal Women Attending Primary Health Centers. Healthcare, 12(22), 2227. DOI: 10.3390/healthcare12222227. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare12222227
Thombre, M.K., Talge, N.M., & Holzman, C. (2015). Association between pre-pregnancy depression/anxiety symptoms and hypertensive disorders of pregnancy. Journal of women’s health (Larchmt), 24(3), 228–236. DOI: 10.1089/jwh.2014.4902. DOI: https://doi.org/10.1089/jwh.2014.4902
James, K.A., Stromin, J.I., Steenkamp, N., & Combrinck, M.I. (2023). Understanding the relationships between physiological and psychosocial stress, cortisol and cognition. Frontiers in endocrinology, 14, 1085950. DOI: 10.3389/fendo.2023.1085950. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1085950
Sikkema, J.M., Robles de Medina, P.G., Schaad, R.R., Mulder, E.J., Bruinse, H.W., Buitelaar, J.K. ... & Franx, A. (2001). Salivary cortisol levels and anxiety are not increased in women destined to develop preeclampsia. Journal of psychosomatic research, 50(1), 45-49. DOI: 10.1016/s0022-3999(00)00208-7. DOI: https://doi.org/10.1016/S0022-3999(00)00208-7
Dachew, B. & Alati, R. (2021). The impact of hypertensive disorders during pregnancy on maternal perinatal depressive and anxiety symptoms. European Psychiatry, 64(Suppl 1). S182. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2021.483. DOI: https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2021.483
Tov, W., Keh, J.S., Tan, Y.Q., Tan, Q.Y.J., Indra, A. S. & Bin A. (2022). Assessing subjective well-being: A review of common measures. In Handbook of positive psychology assessment. Hogrefe. Available from: https://ink.library.smu.edu.sg/soss_research/3729.
Çetin, U. G. (2024). Gestational hypertension and obesity affecting quality of life: Benefits of DASH diet during pregnancy. American Journal of Health Behavior, 48(5), 1204-1212. DOI: 10.5993/AJHB.48.5.2. DOI: https://doi.org/10.5993/AJHB.48.5.2
Chmaj-Wierzchowska, K., Rzymski, P., Wojciechowska, M., Parda, I., & Wilczak, M. (2022). Health-related quality of life (Nottingham Health Profile) of women with normal and pathological pregnancy and during delivery: Correlation with clinical variables and self-reported limitations. Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 35, 1825-1833. DOI: 10.1080/14767058.2021.1910665. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2021.1910665
Zakour Khadari, M., Zainal, H., Athirah Daud, N.A., & Sha’aban, A. (2024). Health-Related Quality of Life in Pregnant Women With Gestational Hypertension: A Systematic Review. Cureus, 16(5), e61340. DOI: 10.7759/cureus.61340. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.61340
Konkov, D.H., Bevz, H.V., Piskun, A.O., & Bodnarchuk, O.V. (2022). Prospective directions for creating a strategy for effective medicine prevention of preeclampsia: Literature review. Reproductive Health of Woman, 3(58), 49-61. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2022.262376
Shaikh, N., Nahid, S., Ummunnisa, F., Fatima, I., Hilani, M., Gul, A., & Al Khelaifi, M. (2022). Preeclampsia: From Etiopathology to Organ Dysfunction. IntechOpen. DOI: 10.5772/intechopen.101240. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.101240
Yousif, D., Bellos, I., Penzlin, A.I., Hijazi, M.M., Illigens, B.M., Pinter, A., & Siepmann, T. (2019). Autonomic Dysfunction in Preeclampsia: A Systematic Review. Frontiers in neurology, 10, 816. DOI: 10.3389/fneur.2019.00816. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2019.00816
Demydas, O. V., & Tkachenko, O. V. (2022). Klinichni kharakterystyky stanu vegetatyvnoi nervovoi systemy ta yikh koreliatsiini vzaemozviazky z psikhometrychnymy pokaznykamy u patsiientiv iz vyrazkoiu dvanadtsiatypaloi kyshky v stadii zahostrennia ta remissii [Clinical characteristics of the autonomic nervous system and their correlation with psychometric indicators in patients with duodenal ulcer in exacerbation and remission stages]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 4(150), 1-4 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.150.232312
Boryak, Kh. R. (2020). Vyznachennia zviazku reaktsii sertsevo-sudynnoi systemy ta vegetatyvnoi rehuliatsii na fizychne navantazhennia u osib z riznoiu masoiu tila [Determining the relationship between the response of the cardiovascular system and autonomic regulation to physical activity in individuals with different body weights]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii, 20(2), 108-113 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.2.108
Vdovychenko, O.V., & Asyeyeva, Yu.O. (2023). Osoblyvosti spryiniattia yakosti zhyttia ta sotsialni naslidky depresyvnykh rozladiv pid chas voiennoho stanu [Features of quality of life perception and social consequences of depressive disorders during martial law]. Habitus, 52, 266-270 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.52.45
Oros, M.M. (2020). Asteniia – suputnytsia nervovykh rozladiv u komorbidnykh patsiientiv [Asthenia – a companion of nervous disorders in comorbid patients]. Zdorovia Ukrainy. Nevrolohiia, Psykhiatriia, Psykhoteraoiia, 2(53), 47 [in Ukrainian].
Effati-Daryani, F., Mohammad-Alizadeh-Charandabi, S., Mohammadi, A., Zarei, S., & Mirghafourvand, M. (2021). Fatigue and sleep quality in different trimesters of pregnancy. Sleep science (Sao Paulo, Brazil), 14(Spec 1), 69-74. DOI: 10.5935/1984-0063.20200091. DOI: https://doi.org/10.5935/1984-0063.20200091
Hall, W.A., Moynihan, M., Bhagat, R., & Wooldridge, J. (2017). Relationships between parental sleep quality, fatigue, cognitions about infant sleep, and parental depression pre and post-intervention for infant behavioral sleep problems. BMC pregnancy and childbirth, 17(1), 104. DOI: 10.1186/s12884-017-1284-x. DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-017-1284-x
Weng, S.S., Lee, Y.H., & Chien, L.Y. (2020). Physical activity, sitting time and sleep duration before and during pregnancy and pregnancy outcomes: A prospective panel study. Journal of clinical nursing, 29(17-18). 3494-3505. DOI: 10.1111/jocn.15388. DOI: https://doi.org/10.1111/jocn.15388
Kucher, S.V., Vorontsova, T.O., Smachylo, I.V., Vereshchahina, N.Ya., Hanberher, I.I., & Horishnyi, I.M. (2024). Otsinka yakosti zhyttia za dopomohoiu opytuvalnyka SF-36: Analiz literaturnykh danykh [Assessment of quality of life using the SF-36 questionnaire: Literature review]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna»), 4(3), 1313-1324 [in Ukrainian].
Klinichnyi protokol z akusherskoi dopomohy, zatverdzhenyi nakazom MOZ Ukrainy «Hipertensyvni rozlady pid chas vahitnosti, polohiv ta u pisliapolohovomu periodi» vid 24 sichnia 2022 roku № 151 [Clinical protocols for obstetric care, approved by the order "Hypertensive disorders during pregnancy, childbirth and the postpartum period" of the Ministry of Health of Ukraine dated January 24, 2022 No. 151] [in Ukrainian].
Klinichni protokoly z akusherskoi dopomohy, zatverdzheni nakazom MOZ Ukrainy «Normalna vahitnist» vid 9 serpnia 2022 roku № 1437 [Clinical protocols for obstetric care, approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine "Normal Pregnancy" dated August 9, 2022 No. 1437] [in Ukrainian].
Favrat, B., & Cornuz, J. (2017). Fatigue measurement. Manual. BMJ Best Practice, 71.
Horokhovatskyi, V.O. & Hadetska, S.V. (2020). Statystychne obroblennia ta analiz danykh u strukturnykh metodakh klasyfikatsii zobrazhen (monohrafiia) [Statistical processing and data analysis in structural methods of image classification: monograph]. Kharkiv: FOP Panov A. N. DOI: 10.30837/978-617-7859-69-6 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.30837/978-617-7859-69-6
Gaugler-Senden, I.P., Duivenvoorden, H.J., Filius, A., De Groot, C.J., Steegers, E.A., & Passchier, J. (2012). Maternal psychosocial outcome after early onset preeclampsia and preterm birth. The journal of maternal-fetal & neonatal medicine : the official journal of the European Association of Perinatal Medicine, the Federation of Asia and Oceania Perinatal Societies, the International Society of Perinatal Obstetricians, 25(3), 272-276. DOI: 10.3109/14767058.2011.573829. DOI: https://doi.org/10.3109/14767058.2011.573829
Yushchenko, M.I., & Duka, Yu.M. (2022). Modern view on the etiology and pathogenesis of preeclampsia as the main cause of perinatal losses. Ukrainian Journal Health of Woman, 4(161), 58-68. DOI: https://doi.org/10.15574/HW.2022.161.58
Ostafiichuk, S.O., Drohomyretska, N.V., Motsiuk, Yu.B., Neiko, O.V., & Henyk, N.I. (2021). Rol hiperleptynemii u henezi hestatsiinoi hipertenzii ta preeklampsii [The role of hyperleptinemia in the genesis of gestational hypertension and preeclampsia]. Problemy endokrynnoi patolohii, 3, 65-70. DOI: 10.21856/j-PEP.2021.3.09 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.3.09
Lee, L.L., Mulvaney, C.A., Wong, Y.K.Y., Chan, E.S., Watson, M.C., & Lin, H.H. (2021). Walking for hypertension. The Cochrane database of systematic reviews, 2(2), CD008823. DOI: 10.1002/14651858.CD008823.pub2. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD008823.pub2
Shay, M., MacKinnon, A.L., Metcalfe, A., Giesbrecht, G., Campbell, T., Nerenberg, K. ... & Tomfohr-Madsen, L. (2020). Depressed mood and anxiety as risk factors for hypertensive disorders of pregnancy: a systematic review and meta-analysis. Psychological medicine, 50(13), 2128-2140. DOI: 10.1017/S0033291720003062. DOI: https://doi.org/10.1017/S0033291720003062
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Я. С. Задорожний, С. О. Остафійчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
