РЕЗУЛЬТАТИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ ПЕРЕДЧАСНОГО РОЗРИВУ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК ТА ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ ІЗ МЕТОЮ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14264Ключові слова:
вагітність, спонтанні передчасні пологи, передчасний розрив плодових оболонок, мікробіота піхвиАнотація
Мета дослідження – на основі ретроспективного аналізу встановити основні фактори ризику передчасних пологів та розробити високоспецифічні критерії індивідуального прогнозу з метою поліпшення перинатальних наслідків.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій пологів 250 жінок та їх новонароджених зі спонтанними передчасними пологами у термін 22–36 тижнів за архівними даними відділення для вагітних з акушерською патологією ДУ «Інститут ПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України».
Результати дослідження та їх обговорення. Важливими факторами ризику передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) при недоношеній вагітності можна вважати наявність у вагітної жінки захворювань, що передаються статевим шляхом (χ2=31,188, р=0,001), бактеріального вагінозу (χ2=30,913, р=0,0001), загрози аборту та/або передчасних пологів в анамнезі (χ2=16,62, р=0,0002), ГРВІ під час вагітності (χ2=16,444, р=0,0002), хронічного аднекситу в анамнезі (χ2=11,522, р=0,0031), запальних захворювань шийки матки (χ2=11,437, р=0,0032), анемії (χ2=10,815, р=0,0044), ІЦН (χ2=10,345, р=0,0057), хронічного пієлонефриту із загостренням (χ2=9,16, р=0,01), куріння під час вагітності (χ2=10,815, р=0,0044).
Висновки. Результати ретроспективного аналізу 250 історій пологів у термін від 22 до 36 тижнів дозволили визначити шляхи ефективного використання існуючих діагностичних заходів для визначення готовності до вагітності та можливості пролонгувати вагітність до термінів життєздатності новонародженого. Визначено шляхи вдосконалення профілактики передчасних пологів та макет подальших досліджень.
Посилання
Kim, C. J., Romero, R. & Chaemsaithong Р. (2015). Acute chorioamnionitis and funisitis: definition, pathologic features, and clinical significance Am J Obstet Gynecol. № 213(4), 29-52. doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.040. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.040
Gorbenko, N.I., Borikov, O.Yu. & Ivanova, O.V. (2019). The effect of quercetin on oxidative stress markers and mitochondrial permeability transition in the heart of rats with type 2 diabetes. Ukr. Biochem. J. 91(5), 46–54. DOI: https://doi.org/10.15407/ubj91.05.046
Vitale, S. G., Marilli, І. & Rapisarda, А. М. (2014). Cellular and biochemical mechanisms, risk factors and management of preterm birth: state of the art. Minerva Ginecol. 66(6), 589 – 595.
Areia, A. L., Moura, Р. & Mota-Pinto А. (2019). The role of innate immunity in spontaneous preterm labor: A systematic reviеw. J. Reprod. Imunol. 136, 102−616. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jri.2019.102616
Weiner, Е., Barrett, J. & Zaltz А. (2019). Amniotic fluid volume at presentation with early preterm prelabor rupture of membranes and association with severe neonatal respiratory morbidity. Ultrasound Obstet Gynecol. 54 (6), 767− 773. doi: 10.1002 / uog.20257. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.20257
He, X. G., Xu, F. D. & Li J. F. (2020). Effect of different antibiotic use strategies on infection in neonates with premature rupture of membranes and high-risk factors for neonatal infection. Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. 22 (4). 310-315. doi: 10.7499 / j. issn.1008-8830.1910170.
Ehsanipoor, R., Pettker, С. М. (2020). Prelabor Rupture of Membranes. ACOG Practice Bulletin, Number 217 Practice Guideline. Obstet Gynecol. 135(3). 80−97. doi: 10.1097/AOG.0000000000003700. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003700
Romero, R., Gomez-Lopez, N. & Winters, A. D. (2019). Evidence that intra-amniotic infections are often the result of an ascending invasion a molecular microbiological study. J. Perinat Med. 47 (9). 915−931. doi: 10.1515 / jpm-2019-0297. DOI: https://doi.org/10.1515/jpm-2019-0297
Brown, R. G., Al-Memar, М. & Marchesi J. R. (2019). Establishment of vaginal microbiota composition in early pregnancy and its association with subsequent preterm prelabor rupture of the fetal membranes. Transl. Res. 207, 30−43. DOI: https://doi.org/10.1016/j.trsl.2018.12.005
Cobo, Т., Jacobsson, В. & Kacerovsky М. (2017). Systemic and Local Inflammatory Response in Women with Preterm Prelabor Rupture of Membranes. PLoS One. 12, 10. 95−905. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0095905
Carrapato, M. R. G., Pereira, Т. & Silva М. (2018). Late preterms: are they all the same? J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. 29. – Р. 1-6. doi: 10.1080/14767058.2018.1527897. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1527897
Sim, W. H. & Sheehan Р. (2020). Maternal and neonatal outcomes following expectant management of preterm prelabor rupture of membranes before viability. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. 33 (4), 533−541. doi: 10.1080/147677058.2018.1495706. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1495706
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
