СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ УРОГЕНІТАЛЬНОГО СИНДРОМУ

(Оглядова стаття)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14263

Ключові слова:

урогенітальний синдром, перименопаузальний період, вагінальна атрофія, цистоуретральна атрофія, нетримання сечі, рецепторний апарат урогенітального тракту, озонотерапія, уретроцистоцервікопексія

Анотація

Перименопаузальні розлади в сучасному світі є значною проблемою жіночого населення з погляду на збільшення тривалості життя і високу активність життєдіяльності сучасних жінок перименопаузального віку. Більш ніж третина жінок у перименопаузі має урогенітальні порушення у вигляді різноманітних проявів вагінальної і цистоуретральної атрофії. Багатокомпонентний комплекс урогенітальних симптомів торкається нижньої третини генітальної зони, а спільність походження стероїдозалежних ділянок пояснює синхронність порушень. В останні роки активно вивчаються особливості розподілу і щільності стероїдних рецепторів в урогенітальному тракті. Суттєві вікові зміни виявлено відносно щільності ядерних рецепторів ERβ, ERα.

Одним із найважливіших чинників, які визначають характер і час настання менопаузи, є інгібін А і В. У репродуктивному віці він підтримує гонадотропностероїдний баланс, розвиток домінантного фолікула. Зниження рівня інгібіну В – ранній маркер настання менопаузи, а підвищення ФСГ – вторинне явище, яке свідчить про тривале згасання яєчників. Послідовність процесів інволюції патогенетично пов’язана з порушеннями гемоциркуляції, подальшою ішемією, дистрофією, зниженням проліферативної активності епітелію, дефіцитом глікогену, підвищенням pH, порушенням мікробіоценозу. Наслідком цього є синильний кольпіт і диспареунія. Зниження колагену в структурах піхви, тазових зв’язок призводить до пролапсу сечового міхура, уретри та стресового нетримання сечі. Зміна чутливості й складу мускаринових рецепторів сечового міхура та уретри також призводить до появи дизуричних явищ і нетримання сечі.

Діагностика пацієнток з урогенітальним синдромом (УГС) залежить від скарг пацієнток. Гінекологічний огляд, кольпоскопію, мікроскопічне, мікробіологічне дослідження здійснюють при симптомах вагінальної атрофії; шкалу Барлоу використовують для уточнення ступеня урогенітальних розладів (УГР-атрофії), оцінки виду, ступеня сечового нетримання; урофлоуметрію – для оцінки швидкості спорожнення сечового міхура; профілометрію – для виявлення наявності сфінктерних порушень.

Терапія УГ порушень має кілька напрямків. Місцева протизапальна, – з урахуванням стану слизової, наявності флори, – полягає в призначенні антисептичних ванночок, антибіотиків у вигляді кремів, супозиторіїв. Озонокиснева вагінальна інсуфляція спрямована на поліпшення мікроциркуляції, реологічних властивостей крові, оксигенації тканин, стимуляцію та регенерацію епітелію, нормалізацію мікробіоценозу піхви, підвищення імунного статусу. Метод дозволяє досягти високого протизапального, знеболювального ефекту, активує власні резерви організму. Важливе застосування гормональних препаратів естріолу місцево, у досить низьких дозах, але з вираженим проліферативним ефектом на епітелій сечо-статевого тракту з поступовим відновленням мікрофлори, ангіопротекторною дією, поліпшенням тонусу м’язів, гіалуронізацією зв’язок.

Для пацієнток із нетриманням сечі передбачені консервативні та оперативні методи. Тренування м’язів тазового дна за методикою А. Кегеля застосовують при легкому ступені стресового нетримання сечі. Уретроцистоцервікопепсії – операції, які використовують при цистоцеле і гіперактивності уретри. Середній ступінь нетримання сечі при напруженні ефективно коригується парауретральним введенням формувальних препаратів. Тяжкий ступінь стресового нетримання вимагає слінгових уретропексичних операцій. Імперативне нетримання лікують антагоністами мускаринових рецепторів для релаксації детрузора, збільшення наповнення сечового міхура та зменшення частоти сечовипускання. При гіперактивному сечовому міхурі з гіпертонусом детрузора використовують електростимуляцію пудендального нерва. Сакральна нейромодуляція при імперативному нетриманні сечі стимулює регіональні провідні шляхи, пригнічує детрузор і покращує скоротливість м’язів тазового дна.

Біографії авторів

І. М. Щербіна, Харківський національний медичний університет

професор, доктор медичних наук. Харківський національний медичний університет

М. В. Страховецька, Харківський національний медичний університет

здобувач вищої медичної освіти, Харківський національний медичний університет

Посилання

Alperin, M., Burnett, L., Lukacz, E., & Brubaker, L. (2019). The mysteries of menopause and urogynecologic health: clinical and scientific gaps. Menopause (New York, N.Y.), 26(1), 103-111. DOI:10.1097/GME.0000000000001209. DOI: https://doi.org/10.1097/GME.0000000000001209

Cano, A. (2017). Menopause: A Comprehensive Approach. Springer International Publishing. DOI: 10.1007/978-3-319-59318-0. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-59318-0

Nappi, R. E., & Palacios, S. (2014). Impact of vulvovaginal atrophy on sexual health and quality of life at postmenopause. Climacteric : the journal of the International Menopause Society, 17(1), 3-9. DOI: 10.3109/13697137.2013.871696. DOI: https://doi.org/10.3109/13697137.2013.871696

Dennerstein, L., Dudley, E. C., Hopper, J. L., Guthrie, J. R., & Burger, H. G. (2000). A prospective population-based study of menopausal symptoms. Obstetrics and gynecology, 96(3), 351-358. DOI: 10.1016/s0029-7844(00)00930-3. DOI: https://doi.org/10.1097/00006250-200009000-00007

Gracia, C.R., & Freeman, E.W. (2018). Onset of the Menopause Transition: The Earliest Signs and Symptoms. Obstetrics and gynecology clinics of North America, 45(4), 585-597. DOI: 10.1016/j.ogc.2018.07.002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ogc.2018.07.002

Sharman Moser, S., Chodick, G., Bar-On, S., & Shalev, V. (2020). Healthcare Utilization and Prevalence of Symptoms in Women with Menopause: A Real-World Analysis. International journal of women's health, 12, 445-454. DOI: 10.2147/IJWH.S246113. DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S246113

Shcherbina, I.M. (2010). Kliniko-patohenetychni pidkhody do diahnostyky, likuvannia ta profilaktyky perymenopauzalnykh porushen [Clinical-pathogenetic approaches to diagnosis, treatment and prevention of perimenopausal disorders]. Doctor’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

Nelson, H. D., Haney, E., Humphrey, L., Miller, J., Nedrow, A., Nicolaidis, C., ... & Nygren, P. (2005). Management of menopause-related symptoms. Evidence report/technology assessment (Summary), (120), 1-6. PMID: 15910013; PMCID: PMC4782129. DOI: https://doi.org/10.1037/e439282005-001

Baroncini, D., Annovazzi, P. O., De Rossi, N., Mallucci, G., Torri Clerici, V., Tonietti, S., … Zaffaroni, M. (2019). Impact of natural menopause on multiple sclerosis: a multicentre study. Journal of neurology, neurosurgery, and psychiatry, 90(11), 1201-1206. DOI: 10.1136/jnnp-2019-320587. DOI: https://doi.org/10.1136/jnnp-2019-320587

Gandhi, J., Chen, A., Dagur, G., Suh, Y., Smith, N., Cali, B., & Khan, S. A. (2016). Genitourinary syndrome of menopause: an overview of clinical manifestations, pathophysiology, etiology, evaluation, and management. American journal of obstetrics and gynecology, 215(6), 704-711. DOI: 10.1016/j.ajog.2016.07.045. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.07.045

Dvornyk, V. (2013). Current topics in menopause. China: University of Hong Kong. Retrieved from: http://public.ebookcentral.proquest.com/choice/publicfullrecord.aspx?p=1121698. DOI: https://doi.org/10.2174/97816080545341130101

Calleja-Agius, J., & Brincat, M. (2012). The effect of menopause on the skin and other connective tissues. Gynecological endocrinology : the official journal of the International Society of Gynecological Endocrinology, 28(4), 273-277. DOI: 10.3109/09513590.2011.613970. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2011.613970

Faubion, S.S., Kuhle, C.L., Shuster, L.T., & Rocca, W.A. (2015). Long-term health consequences of premature or early menopause and considerations for management. Climacteric: the journal of the International Menopause Society, 18(4), 483-491. DOI: 10.3109/13697137.2015.1020484. DOI: https://doi.org/10.3109/13697137.2015.1020484

Helsen, C., & Claessens, F. (2014). Looking at nuclear receptors from a new angle. Molecular and cellular endocrino­logy, 382(1), 97-106. DOI: 10.1016/j.mce.2013.09.009. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mce.2013.09.009

Shcherbina, I.M. (2021). Perimenopausal syndrome: monograph. Kyiv: AUS Medicine Publishing.

Monteleone, P., Mascagni, G., Giannini, A., Genazzani, A.R., & Simoncini, T. (2018). Symptoms of menopause – global prevalence, physiology and implications. Nature reviews. Endocrinology, 14(4), 199-215. DOI: 10.1038/nrendo.2017.180. DOI: https://doi.org/10.1038/nrendo.2017.180

Pérez-López, Faustino R. (Ed.) (2019). Postmenopausal Diseases and Disorders. Springer International Publishing. DOI: 10.1007/978-3-030-13936-0. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-13936-0

Brotman, R.M., Shardell, M.D., Gajer, P., Fadrosh, D., Chang, K., Silver, M. I., Viscidi, R.P., Burke, A.E., Ravel, J., & Gravitt, P.E. (2018). Association between the vaginal microbiota, menopause status, and signs of vulvovaginal atrophy. Menopause (New York, N.Y.), 25(11), 1321-1330. DOI: 10.1097/GME.0000000000001236. DOI: https://doi.org/10.1097/GME.0000000000001236

Farage, M.A., Miller, K.W., Woods, N.F., & Maibach, H.I. (2015). Skin, Mucosa and Menopause: Management of Clinical Issues. Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-44080-3

Faubion, S.S., Sood, R., & Kapoor, E. (2017). Genitourinary Syndrome of Menopause: Management Strategies for the Clinician. Mayo Clinic proceedings, 92(12), 1842-1849. DOI: 10.1016/j.mayocp.2017.08.019. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2017.08.019

Flores, V.A., & Pal, L. (2018). Managing Menopause by Combining Evidence With Clinical Judgment. Clinical obstetrics and gynecology, 61(3), 496-507. DOI:10.1097/GRF.0000000000000384. DOI: https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000384

Kaunitz, A.M., & Manson, J.E. (2015). Management of Menopausal Symptoms. Obstetrics and gynecology, 126(4), 859-876. DOI: 10.1097/AOG.0000000000001058. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000001058

Borys, O.M., Suslikova, L.V., Sumenko, V.V., & Kolomeichuk, V.M. (2019). Novi mozhlyvosti korektsii dysbiotychnykh porushen mikrobiotsenozu pikhvy u zhinok v pery- ta postmenopauzi [New opportunities for correction of dysbiotic disorders of vaginal microbiocenosis in peri- and postmenopausal women]. Imunolohiia ta alerholohia – Immunology and Allergology, 1, 92-103 [in Ukrainian].

Tatarchuk, T.F., Pyrohova, V.I., Yefimenko, O.O., Bulavenko, O.V., Antonian, I.M., & Piliahina, H.Ya. (2018). Indyvidualizatsiia pidkhodiv do vedennia patsiientok u period menopauzalnoho perekhodu [Individualization of approaches to the management of patients during the menopausal transition]. Reproduktivnaya endokrinologiya – Reproductive endocrinology, 3, 8-11 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2018.41.8-11

Horodenchuk, Z. (2019). Secho-statevyi syndrom menopauzy. Bezpeka ta efektyvnist suchasnykh pidkhodiv do likuvannia [Genitourinary syndrome of menopause. Safety and effectiveness of modern approaches to treatment]. Z turbotoiu pro zhinku – With care for a woman, 7, 48-50 [in Ukrainian].

Donska, Yu.V. (2018). Optymizatsiia terapii vulvovahinitiv u zhinok v menopauzi [Optimization of vulvovaginitis therapy in menopausal women]. Z turbotoiu pro zhinku – With care for a woman, 7, 16-17 [in Ukrainian].

Hutchinson-Colas, J., & Segal, S. (2015). Genitourinary syndrome of menopause and the use of laser therapy. Maturitas, 82(4), 342-345. DOI: 10.1016/j.maturitas.2015.08.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2015.08.001

Radkov, Y.V. (2017). Lechenye y profylaktyka retsydyvyruiushchykh ynfektsyi mochevikh putei u zhenshchyn v postmenopauzalnom peryode [Treatment and prevention of recurrent urinary tract infections in postmenopausal women]. Reproduktivnoye zdorovye, Vostochnaya Yevropa – Reproductive health, Eastern Europe, 7(3), 491-493 [in Russian].

Portman, D.J., Gass, M.L., & Vulvovaginal Atrophy Terminology Consensus Conference Panel (2014). Genitourinary syndrome of menopause: new terminology for vulvovaginal atrophy from the International Society for the Study of Women's Sexual Health and the North American Menopause Society. Menopause (New York, N.Y.), 21(10), 1063-1068. DOI: 10.1097/GME.0000000000000329. DOI: https://doi.org/10.1097/GME.0000000000000329

Chekman, I.S., Syrova, A.O., & Makarov, V.A. (2013). Ozon y ozonirovaniye [Ozone and ozonation]. Tsyfrova drukarnia №1 – Digital Printing House No. 1, 144 [in Russian].

Rueda, C., Osorio, A.M., Avellaneda, A.C., Pinzón, C.E., & Restrepo, O.I. (2017). The efficacy and safety of estriol to treat vulvovaginal atrophy in postmenopausal women: a systematic literature review. Climacteric: the journal of the International Menopause Society, 20(4), 321-330. DOI: 10.1080/13697137.2017.1329291. DOI: https://doi.org/10.1080/13697137.2017.1329291

Popkov, O.V. (2021). Perevahy zastosuvannia mistsevoi formy estroheniv u likuvanni sechostatevoho syndromu menopauzy [Advantages of using topical estrogens in the treatment of genitourinary syndrome of menopause]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian medical journal, 6(146), ХІ/ХІІ, 2-6 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.146.223310

Raghunandan, C., Agrawal, S., Dubey, P., Choudhury, M., & Jain, A. (2010). A comparative study of the effects of local estrogen with or without local testosterone on vulvovaginal and sexual dysfunction in postmenopausal women. The journal of sexual medicine, 7(3), 1284-1290. DOI: 10.1111/j.1743-6109.2009.01667.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1743-6109.2009.01667.x

Chaika, K.V., Shalko, M.N., Stepanenko, T.O., & Zahorodnia, O.S. (2019). Osoblyvosti hormonalnoho homeostazu u zhinok z rannoiu menopauzoiu [Peculiarities of hormonal homeostasis in women with early menopause]. Visn. probl. biol. i medytsyny – Bulletin of the problem of biology and medicine, 1(1), 199-202 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-199-202

Santoro, N., Roeca, C., Peters, B. A., & Neal-Perry, G. (2021). The Menopause Transition: Signs, Symptoms, and Management Options. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 106(1), 1-15. DOI: 10.1210/clinem/dgaa764. DOI: https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa764

Datsko, H. (2019). Likuvannia sechostatevoho syndromu menopauzy [Treatment of genitourinary syndrome of menopause]. Z turbotoiu pro zhinku – With care for a woman, 5, 22-25 [in Ukrainian].

Baber, R.J., Panay, N., Fenton, A., & IMS Writing Group (2016). 2016 IMS Recommendations on women's midlife health and menopause hormone therapy. Climacteric : the journal of the International Menopause Society, 19(2), 109-150. DOI: 10.3109/13697137.2015.1129166. DOI: https://doi.org/10.3109/13697137.2015.1129166

Menopause: diagnosis and management (2019). National Institute for Health and Care Excellence (NICE).

Grant, M.D., Marbella, A., Wang, A.T., Pines, E., Hoag, J., Bonnell, C., Ziegler, K.M., & Aronson, N. (2015). Menopausal Symptoms: Comparative Effectiveness of Therapies. Agency for Healthcare Research and Quality (US).

Kronenberg, F., & Fugh-Berman, A. (2002). Complementary and alternative medicine for menopausal symptoms: a review of randomized, controlled trials. Annals of internal medicine, 137(10), 805-813. DOI: 10.7326/0003-4819-137-10-200211190-00009. DOI: https://doi.org/10.7326/0003-4819-137-10-200211190-00009

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-03

Як цитувати

Щербіна, І. М., & Страховецька, М. В. (2024). СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ УРОГЕНІТАЛЬНОГО СИНДРОМУ: (Оглядова стаття). Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 84–90. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14263

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія