ОСОБЛИВОСТІ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕРИТЕМНИХ ТА БЕЗЕРИТЕМНИХ ФОРМ ХВОРОБИ ЛАЙМА У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14259Ключові слова:
хвороба Лайма, діти, імуноблот, борелії, мігруюча еритема, Лайм-кардит, Лайм-артрит, цитокіниАнотація
Мета дослідження – проаналізувати клінічно-лабораторні особливості еритемних та безеритемних форм хвороби Лайма у дітей Львівщини.
Матеріали та методи. У роботі проведено проспективне дослідження за участю 102 дітей віком від 1 рік 4 місяці (16 місяців) до 17 років із підтвердженим діагнозом ранньої локалізованої, ранньої дисемінованої та пізньої стадій хвороби Лайма.
Результати дослідження та їх обговорення. Середнє значення віку пацієнтів складало 8 років у групі 1; 5,5 року – в групі 2 та 8 років – у групі 3.
Середні значення показників периферичної крові були у межах норми в пацієнтів усіх клінічних груп. Встановлено, що С-реактивний протеїн був найвищим у пацієнтів групи 3 і становив 5,0 мг/л. IL- 6 у групі 3 був достовірно вищим порівняно із групами 1 та 2. Серединний рівень КФК–МВ у пацієнтів групи 2 становив 28,0 Од/л і виявився достовірно вищим, аніж такий у дітей клінічних груп 1 та 3. Найвищий серединний рівень антистрептолізин О зареєстровано у пацієнтів групи 3, де цей показник становив 178 МО/мл. У чверті дітей груп 1 та 2 було виявлено рівні IgM >200 Од/мл, тоді як у групі 3 таких показників не було виявлено у жодного із пацієнтів. В усіх клінічних групах найвищими були частки виявлених IgM до p41 та OspC Ba та IgG до p41, VlsE Bb та VlsE Ba.
Висновки. У дітей з Лайм-бореліозом найчастіше діагностовано ізольовану мігруючу еритему (62,75 %). Маркери запального процесу були достовірно вищими у дітей з безеритемною формою хвороби Лайма. IgM>200 Од/мл виявляли лише у пацієнтів з еритемними формами Лайм-бореліозу. Серединні рівні IgG в осіб з безеритемними формами хвороби Лайма були у вісім разів вищими, ніж в дітей з мігруючою еритемою. IgG до VlsE Bа найчастіше виявляли в пацієнтів з безеритемними формами хвороби Лайма.
Посилання
Andreychyn, M. A., Korda M. M., Shkilna M. I., Ivakhiv O. L. (2021). Lyme-borreliosis [Lyme disease]. Ternopil: TNMU, Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Sorokman, T. V., Moldovan, P. M., & Sorokman, T. V. (2018). Khvoroba Laima u dytiachomu vitsi: pohliad na problemu ta klinichnyi vypadok [ Lyme disease in childhood: an overview of the problem and a clinical case] [in Ukrainian].
Lytvyn, H. O., & Basa, N. R. (2021). Khvoroba laima u ditei na suchasnomu etapi [Lyme disease in children at the current stage]. Infektsiini khvoroby - Infectious diseases, (2), 73-84 [in Ukrainian].
Zinchuk, O. M. (2008). Bezerytemni formy laim-boreliozu: vazhlyvist svoiechasnoi diahnostyky [Non-erythematous forms of Lyme borreliosis: the importance of timely diagnosis] . Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Ser.: Medytsyna - Scientific Bulletin of Uzhhorod University, "Medicine" series., (34), 60-62, [in Ukrainian].
Volokha, A. P. (2014). Khvoroba Laima (klishchovyi borelioz) u ditei [Lyme disease (tick-borne borreliosis) in children]. Infektsiini khvoroby - Infectious diseases, (1), [in Ukrainian]..
Kozlovska A. (2020). Laim-borelioz: suchasnyi alhorytm diahnostyky, likuvannia ta profilaktyky [Lyme-borreliosis: a modern algorithm of diagnosis, treatment and prevention] . Ukrainskyi medychnyi chasopys - Ukrainian Medical Journal, [elektronnyi resurs] [in Ukrainian].
Vig, D. K., & Wolgemuth, C. W. (2014). Spatiotemporal evolution of erythema migrans, the hallmark rash of Lyme disease. Biophysical journal, 106(3), 763–768. https://doi.org/10.1016/j.bpj.2013.12.017 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpj.2013.12.017
Wasiluk, A., Zalewska-Szajda, B., Waszkiewicz, N., Kępka, A., Szajda, D., Wojewódzka-Żeleźniakowicz, M., Ładny, Pancewicz, S., Zwierz, Z.W., & Zwierz, K. (2011). Lyme disease: etiology, pathogenesis, clinical courses, diagnostics and treatment. Progress in Health Sciences, 1, 179-186.
Hein, Sander, Giryes, Reinhardt, Hoegel, & Schneider. (2019). Cytokine Expression Patterns and Single Nucleotide Polymorphisms (SNPs) in Patients with Chronic Borreliosis. Antibiotics, 8(3), 107. MDPI AG. Retrieved from http://dx.doi.org/10.3390/antibiotics8030107 DOI: https://doi.org/10.3390/antibiotics8030107
Yehudina, Y., & Trypilka, S. (2021). Lyme Borreliosis as a Trigger for Autoimmune Disease. Cureus, 13(10) [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.18648
Cross, A., Bouboulis, D., Shimasaki, C., & Jones, C. R. (2021). Case Report: PANDAS and Persistent Lyme Disease With Neuropsychiatric Symptoms: Treatment, Resolution, and Recovery. Frontiers in psychiatry, 12, 505941. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.505941 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.505941
Ogden, N. H., Gasmi, S., Koffi, J. K., Barton, M., Lindsay, L. R., & Langley, J. M. (2020). Lyme disease in children: Data from the Canadian Paediatric Surveillance Program. Ticks and tick-borne diseases, 11(2), 101347. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2019.101347 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2019.101347
Uhde, M., Ajamian, M., Li, X., Wormser, G. P., Marques, A., & Alaedini, A. (2016). Expression of C-Reactive Protein and Serum Amyloid A in Early to Late Manifestations of Lyme Disease. Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America, 63(11), 1399–1404. https://doi.org/10.1093/cid/ciw599 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciw599
Nykytyuk, S. O., Klymnyuk, S. I., Klishch, I. M., & Levenets, S. S. (2021). Evaluation of immunoblot results for determination of antibodies to lyme disease pathogens in children of Ternopil region. Int J Med Medical Res, 7, 76-82 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2021.2.12657
Shostakovych-Koretska, L. R., Budayeva, І. V., Cherginets, А. V., Mavrutenkov, V. V., & Marchenko, N. Y. (2014). Laim-borelioz: pytannia diahnostyky i terapii [Lyme-borreliosis: issues of diagnosis and therapy].ACTUAL INFECTOLOGY – ACTUAL INFECTOLOGY , (2.03), 34-38 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2312-413x.2.03.2014.82346
Kulias, S. M. (2013). Suchasnyi pohliad na osoblyvosti spetsyfichnoi diahnostyky, likuvannia ta profilaktyky laim-boreliozu [A modern look at the features of specific diagnosis, treatment and prevention of Lyme borreliosis]. Biomedical and biosocial anthropology, (20), 245-251 [in Ukrainian].
Engstrom, S. M., Shoop, E., & Johnson, R. C. (1995). Immunoblot interpretation criteria for serodiagnosis of early Lyme disease. Journal of clinical microbiology, 33(2), 419–427. https://doi.org/10.1128/jcm.33.2.419-427.1995 DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.33.2.419-427.1995
Caine, J. A., Lin, Y. P., Kessler, J. R., Sato, H., Leong, J. M., & Coburn, J. (2017). Borrelia burgdorferi outer surface protein C (OspC) binds complement component C4b and confers bloodstream survival. Cellular microbiology, 19(12), 10.1111/cmi.12786. https://doi.org/10.1111/cmi.12786 DOI: https://doi.org/10.1111/cmi.12786
Ma, B., Christen, B., Leung, D., & Vigo-Pelfrey, C. (1992). Serodiagnosis of Lyme borreliosis by western immunoblot: reactivity of various significant antibodies against Borrelia burgdorferi. Journal of clinical microbiology, 30(2), 370–376. https://doi.org/10.1128/jcm.30.2.370-376.1992 DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.30.2.370-376.1992
Aguero-Rosenfeld, M. E., Nowakowski, J., McKenna, D. F., Carbonaro, C. A., & Wormser, G. P. (1993). Serodiagnosis in early Lyme disease. Journal of clinical microbiology, 31(12), 3090–3095. https://doi.org/10.1128/jcm.31.12.3090-3095.1993 DOI: https://doi.org/10.1128/jcm.31.12.3090-3095.1993
Bankhead T. (2016). Role of the VlsE Lipoprotein in Immune Avoidance by the Lyme Disease Spirochete Borrelia burgdorferi. Forum on immunopathological diseases and therapeutics, 7(3-4), 191–204. https://doi.org/10.1615/ForumImmunDisTher.2017019625 DOI: https://doi.org/10.1615/ForumImmunDisTher.2017019625
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
