ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ БІЛКІВ, ЛІПІДІВ ТА ВУГЛЕВОДІВ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ: АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ТА ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПОРУШЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14258Ключові слова:
недоношений новонароджений, метаболічні порушення, білки, ліпіди, вуглеводи, ферменти підшлункової залозиАнотація
Мета дослідження – дослідити показники білкового, ліпідного та вуглеводного обміну у передчасно народжених дітей для уточнення патофізіологічних механізмів порушень системи травлення при перинатальній патології.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 96 передчасно народжених дітей, з яких основну групу склали 68 новонароджених гестаційним віком від 32 до 34 тижнів, які мали порушення адаптації тяжкого ступеня внаслідок перинатальної патології; групу порівняння – 27 умовно здорових дітей, народжених в терміні від 34 до 37 тижнів гестації. Критеріями включення були: гестаційний вік новонароджених від 32 до 34 тижнів, наявність ознак перинатальної патології тяжкого ступеня; критеріями виключення – гестаційний вік при народженні менше 32 тижнів та 37 і більше тижнів, уроджені вади розвитку, септичні стани.
Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження новонароджених із динамічною оцінкою тяжкості стану впродовж неонатального періоду. Перелік захворювань визначено згідно з Міжнародною класифікацією хвороб Х перегляду. Додаткові методи параклінічного обстеження включали показники біохімічного аналізу сироватки крові, зокрема: рівень загального білка, глюкози, сечовини, холестерину та тригліцеридів; ферментів трипсину, амілази і ліпази. Досліди виконували на базі навчально-наукової лабораторії Буковинського державного медичного університету МОЗ України та німецько-української лабораторії «БУКІНМЕД» (м. Чернівці, Україна). Перелік використаної апаратури: біохімічний аналізатор ADVIA®KC 1800/2400 Chemistry System (Siemens Healthcare Diagnostics, США), біохімічний аналізатор автоматичний Accent 200.
Наукові дослідження виконано із дотриманням основних положень GCP (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964–2008 рр.), наказу МОЗ України від 23.09.2009 р. № 690 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.07.2012 р. № 523). Протокол наукового дослідження Комісії з питань біомедичної етики БДМУ від 12.09.2015 р. Попередньо отримано інформаційну згоду батьків новонароджених дітей після ознайомлення з метою, завданнями та методами лабораторних досліджень.
Статистична обробка результатів проведена з використанням програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Порівняння кількісних показників з нормальним розподілом проведено за допомогою t-критерію Стьюдента, вірогідність відмінностей вважали статистично значущою при р<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведено оцінку біохімічних показників сироватки крові у передчасно народжених дітей, які мали клінічні прояви перинатальної патології, проаналізовано роль та характер метаболічних порушень в організмі з урахуванням основних патофізіологічних механізмів їх розвитку. Отримані результати показали, що тяжкі форми перинатальної патології супроводжуються значним зниженням рівня загального білка – відповідно (53,5±0,86) та (54,7±1,56) г/л у контрольній групі (p<0,05), що може вказувати як на недостатність білковосинтезувальної функції печінки, так і підвищене споживання білка в організмі за умов постнатальної адаптації. Порівняно з показниками контрольної групи виявлено значно вищий рівень сечовини – відповідно (11,3±0,82) та (5,9±0,44) ммоль/л (p<0,05), що підтверджує підвищений розпад білків в організмі новонароджених за умов пологового стресу. Виявлено суттєво вищий рівень холестерину – відповідно (3,5±0,37) ммоль/л та (2,2±0,15) ммоль/л у контрольній групі (p<0,05), що свідчить за суттєві порушення ліпідного обміну. За умов тяжкого перебігу захворювань відмічено значно нижчий рівень глюкози сироватки крові – відповідно (2,4±0,12) та (3,3±0,30) ммоль/л порівняно з контрольними показниками (p<0,05). Для передчасно народжених дітей характерне суттєве зниження показників ферментативної активності, зокрема виявлено зниження активності трипсину – відповідно (354,2±17,71) мкг/л та (423,0±21,13) мкг/л порівняно з контрольною групою (p<0,05); ліпази – (16,5±0,83) та (20,3±1,02) од/л (p<0,05) та амілази – відповідно (8,2±0,40) та (25,0±1,24) од/л (p<0,05).
Висновки. Передчасне народження дітей за умов гіпоксії є несприятливими факторами розвитку перинатальної патології, важливим проявом якої є порушення функціонального стану системи травлення, що зумовлює значні проблеми становлення повноцінного ентерального харчування. Показники біохімічного аналізу сироватки крові новонароджених свідчать про значні відхилення білкового, ліпідного та вуглеводного обміну, що підтверджує наявність суттєвих метаболічних порушень в організмі за умов перинатальної патології. Зниження ферментативної активності підшлункової залози за показниками трипсину, ліпази та амілази до певної міри пояснює патофізіологічні механізми харчової інтолерантності у передчасно народжених дітей, що потребує відповідної уваги при створенні індивідуальних програм інтенсивної терапії.
Посилання
Huang, X., Chen, Q., & Peng, W. (2018). Clinical characteristics and risk factors for feeding intolerance in preterm infants. Zhong Nan Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban, 43(7), 797-804. DOI: 10.11817/j.issn.1672-7347.2018.07.016.
Weeks, C.L., Marino, L.V., & Johnson, M.J. (2021). A systematic review of the definitions and prevalence of feeding intolerance in preterm infants. Clinical nutrition, 40(11), 5576-5586. DOI: 10.1016/j.clnu.2021.09.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2021.09.010
Flint, A., New, K., & Davies, M.W. (2016). Cup feeding versus other forms of supplemental enteral feeding for newborn infants unable to fully breastfeed. The Cochrane database of systematic reviews, 2016(8), CD005092. DOI: 10.1002/14651858.CD005092. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD005092.pub3
Abraham, A., & Rejiya, C.S. (2016). Problems of prematurity. In N Bhattacharya, & P Stubblefield (Eds.), Human Fetal Growth and Development (pp. 553-559). Springer.
DOI: 10.1007/978-3-319-14874-8_45. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-14874-8_45
Bresesti, I., Salvatore, S., Valetti, G., Baj, A., Giaroni, C., & Agosti, M. (2022). The Microbiota-Gut Axis in Premature Infants: Physio-Pathological Implications. Cells, 11, 379. DOI: 10.3390/cells11030379. DOI: https://doi.org/10.3390/cells11030379
Dallas, D.C., Underwood, M.A., Zivkovic, A.M., & German, J.B. (2012). Digestion of Protein in Premature and Term Infants. Journal of nutritional disorders & therapy, 2(3), 112. DOI: 10.4172/2161-0509.1000112. DOI: https://doi.org/10.4172/2161-0509.1000112
Embleton, N.D., Jennifer Moltu, S., Lapillonne, A., van den Akker, C.H.P., Carnielli, V., Fusch, C., … Domellöf, M. (2023). Enteral Nutrition in Preterm Infants (2022): A Position Paper From the ESPGHAN Committee on Nutrition and Invited Experts. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, 76(2), 248-268. DOI: 10.1097/MPG.0000000000003642 DOI: https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003642
Embleton, N.D., & van den Akker, C.H.P. (2019). Protein intakes to optimize outcomes for preterm infants. Seminars in perinatology, 43(7), 151154. DOI: 10.1053/j.semperi.2019.06.002. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2019.06.002
He, X., McClorry, S., Hernell, O., Lönnerdal, B., & Slupsky, C.M. (2020). Digestion of human milk fat in healthy infants. Nutrition research, 83, 15-29. DOI: 10.1016/j.nutres.2020.08.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.nutres.2020.08.002
Hamatschek, C., Yousuf, E.I., Möllers, L.S., So, H.Y., Morrison, K.M., Fusch, C., & Rochow, N. (2020). Fat and Fat-Free Mass of Preterm and Term Infants from Birth to Six Months: A Review of Current Evidence. Nutrients, 12(2), 288. DOI: 10.3390/nu12020288. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12020288
Zamir, I., Tornevi, A., Abrahamsson, T., Ahlsson, F., Engström, E., Hallberg, B., … Domellöf, M. Hyperglycemia in Extremely Preterm Infants-Insulin Treatment, Mortality and Nutrient Intakes. The Journal of pediatrics, 200, 104-110.e1. DOI: 10.1016/j.jpeds.2018.03.049. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.03.049
Zamir, I., Stoltz Sjöström, E., Edstedt Bonamy, A.K., Mohlkert, L.A., Norman, M., & Domellöf, M. (2019). Postnatal nutritional intakes and hyperglycemia as determinants of blood pressure at 6.5 years of age in children born extremely preterm. Pediatric research, 86(1), 115-121. DOI: 10.1038/s41390-019-0341-8 DOI: https://doi.org/10.1038/s41390-019-0341-8
Jiang, H., Gallier, S., Feng, L., Han, J., & Liu, W. (2022). Development of the digestive system in early infancy and nutritional management of digestive problems in breastfed and formula-fed infants. Food & function, 13(3), 1062-1077. DOI: 10.1039/d1fo03223b. DOI: https://doi.org/10.1039/D1FO03223B
Mehta, V., Hopson, P.E., Smadi, Y., Patel, S.B., Horvath, K., & Mehta, D.I. (2022). Development of the human pancreas and its exocrine function. Frontiers in pediatrics, 10, 909648. DOI: 10.3389/fped.2022.909648. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2022.909648
Pirahanchi,Y., & Sharma, S. (2022). Biochemistry, Lipase. StatPearls Publishing. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK537346/
Rogido, M., & Griffin, I. (2019). Macronutrient Digestion and Absorption in the Preterm Infant. Neoreviews, 20(1), e25-e36. DOI: 10.1542/neo.20-1-e25 DOI: https://doi.org/10.1542/neo.20-1-e25
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
