ВПЛИВ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ НА УСКЛАДНЕННЯ ПЕРШОГО ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13244Ключові слова:
вагітність, лейоміома матки, консервативна міомектомія, перший триместр вагітностіАнотація
Мета дослідження – вивчити особливості ускладнень першого триместру вагітності у жінок із лейоміомою матки, які не оперувались до вагітності порівняно з тими, яким була проведена консервативна міомектомія.
Матеріали та методи. Обстежено 514 вагітних жінок, із них 456 мали лейоміому (перша, основна група). 351 вагітна з лейоміомою були без хірургічного лікування до вагітності (1а підгрупа) та 105 вагітних були після консервативної міомектомії (59 пацієнток було після лапароскопічної міомектомії субсерозного вузла або гістероскопічної – субмукозного вузла з коагуляцією ложа (1б підгрупа), 46 вагітних – після лапаротомічної міомектомії (1в підгрупа)). Групу порівняння склали 82 вагітні жінки без лейоміоми з ускладненнями вагітності. До контрольної, 3 групи, увійшла 81 вагітна жінка без лейоміоми та без ускладнень вагітності.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження свідчать про те, що загроза переривання вагітності в ранні терміни, ретрохоріальна гематома, низька плацентація частіше зустрічались у жінок з лейоміомою, ніж в групі, яким була проведена консервативна міомектомія до вагітності. Залежно від проведеного лікування лейоміоми вагініт частіше зустрічався у вагітних 1а підгрупи – майже у кожної третьої пацієнтки, який потребував санації. У вагітних 1б та 1в підгрупи – майже у кожної п’ятої. Можливо, на фоні інфекційного фактора у вагітних основної групи виникала загроза переривання вагітності.
Висновки. Проведені дослідження свідчать про необхідність консервативної міомектомії у жінок із лейоміомою матки на прегравідарному етапі, що дає можливість зменшити ускладнення перебігу першого триместру вагітності.
Посилання
Stewart, E.A., Cookson, C.L., & Gandolfo, R.A. (2017). Epidemiology of uterine fibroids: a systematic review. BJOG, 124,1501-12. DOI: 10.1111/1471-0528.14640.
Stout, M.J., Odibo, A.O., & Graseck, A.S. (2010). Leiomyomas at routine second-trimester ultrasound examination and adverse obstetric outcomes. Obstet. Gynecol., 116(5), 1056-1063. DOI: 10.1097/AOG.0B013E3181F7496-D.
Laughlin, S.K., Baird, D.D., & Savitz, D.A. (2009). Prevalence of uterine leiomyomas in the first trimester of pregnancy: an ultrasoundscreening study. Obstet. Gynecol., 113, 630-635. DOI: 10.1097/AOG.0b013e318197bbaf.
Kwon, D.H., Song, J.E., & Yoon, K.R. (2014). The safety of cesarean myomectomy in women with large myomas. Obstet. Gynecol., SCI., 57, 367-72. DOI: 10.5468/ogs.2014.57.5.367.
Coronado, G.D., Marshall, L.M., & Schwartz, S.M. (2000). Complications in and delivery with uterine leiomyomas: a population-based study. Obstet. Gynecol., 95, 764-769. DOI: 10.1016/s0029-7844(99)00605-5.
Parazzini, F., & Gerli S. (2021). Global Library of Women’s Medicine, Global Library of Women’s Medicine, 6. DOI: 10.3843/GLOWM415733.
Benaglia, L., Cardellicchio, L., & Filippi, F. (2014). The rapid growth of fibroids during early pregnancy. PLOSone, 9(1), 85933. DOI: 10.1371/JOURNAL.PONE.0085933.
Hammoud, A.O., Asaad, R., & Berman, J. (2006). Volume change of uterine myomas during pregnancy: do myomas really grow? J. Minim. Invasive Gynecol., 13, 386-390. DOI: 10.1016/j.jmig.2006.04.003.
Ozturk, E., Ugur, M.G., & Kalayci, H. (2009). Uterine myoma in pregnancy: report of 19 patients. Clin. Exp. Obstet. Gynecol., 36, 182-183.
Vitagliano, A., Noventa, M., & Di Spiezio Sardo, A. (2018). Uterine fibroid size modifications during pregnancy and puerperiuw evidence from the first systematic review of literature. Af. Gynecol. Obstet., 297(4), 823-835. DOI: 10.1007/S00404-017-4621-4.
Michels, K.A., Hartmann, K.E., & Archer, K.R. (2016). The relationship between total fibroid burden and first trimester bleeding and pain. Pediatr. Perinat. Epidemiol., 30(2), 115-123. DOI: 10.1111/PPE.12256.
Pritts, E.A., Parker, W.H., & Olive, D.L. (2009). See comment in pubmed commons below fibroids and infertility: an updated systematic review of the evidence. Fertil. Steril., 91(4), 1215-1223. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2008.01.051.
Parazzini, F., Tozzi, L., & Bianchi, S. (2016). Pregnancy outcome and uterine fibroids. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynecol., 34, 74-84. DOI: 10.1016/J.BPOBGYN.2015.11.017.
Promislow, J.H.E., Makarushka, C.M., & Gorman, J.R. (2004). Recruitment for a community-based study of early pregnancy: the right from the start study. Pediatr. Perinat. Epidemiol., 18, 143-152. DOI: 10.1111/j.1365-3016.2003.00546.x.
Klatsky, P.C., Tran, N.D., & Caughey, A.B. (2008). Fibroids and reproductive outcomes: a systematic literature review from conception to delivery. Am. J. Ob. Gyn., 198, 357-366. DOI: 10.1016/j.ajog.2007.12.039.
Jenabi, E., & Khazaei, S. (2018). The effect of uterine leiomyoma on the risk of malpresentation and cesarean: a meta-analysis. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 31(1), 87-92. DOI: 10.1080/14767058.2016.1275553.
Jenabi, E., & Fereidooni, B. (2019). The uterine leiomyoma and placenta previa: a meta-analysis. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 32(7), 1200-1204. DOI: 10.1080/14767058.2017.1400003.
Perez-Roncero, G.R., Lopez-Baena, M.T., & Ornat, L. (2020). Uterine fibroids and preterm birth risk: a systematic review and meta- analysis [published online ahead of print, JUL 6]. J. Obstet. Gynecol. Res., 10, 1111 / JOG.14343. DOI: 10.1111/JOG.14343.
Jenabi, E., & Ebrahimzadeh Zagami, S. (2017). The association between uterine leiomyoma and placenta abruption: a meta-analysis. J. matern. Fetal. Neonatal. Med., 30(22), 2742-2746. DOI: 10.1080/14767058.2016.12614019.
Metwally, M., Farquhar, C.M., & Li, T.C. (2011). Is another meta-analysis on /the effects of intramural fibroids on reproductive outcomes needed? Reprod. Biomed. Online, 23(1), 2-14. DOI: 10.1016/J.RBM0.2010.08.006.
Edwards Velez, D.R., Baird, D.D., & Hasan, R. (2012). First-trimester bleeding characteristics associate with increased risk of preterm birth: data from a prospective pregnancy cohort. Human Reproduction, 27(1), 54-60. DOI: 10.1093/humrep/der354.
Levy, В.S. (2008). Management of uterine fibroids. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 87(8), 812-823. DOI: 10.1080/00016340802146912.
Kurman, R.J. (2011). Pathology of the Female Genital Tract. 6 th Edition. N.-Y.: Springer, 453-528.
Chaika, K.V. (2012). Sovremennyie predstavlenyia ob etiologiy, patogeneze v morfogeneze leiomiomy matki [Modern ideas about the etiology, pathogenesis and morphogenesis of uterine leiomyoma]. Medyko-sotsialni problemy simyi – Medical and Social Problems of the Family, 17, 188-196 [іn Russian].
Kaymak, О., Ustunyurt, Е., & Okyay, R.E. (2005). Myomectomy during cesarean section. Int. J. Gynaecol. Obstet., 89, 2, 90-93. DOI: 10.1016/j.ijgo.2004.12.035.
Rice, К.E., Secrist, J.R, & Woodrow, E.L. (2012). Etiology, diagnosis, and management of uterine leiomyomas. J. Midwifery Womens Health, 57(3), 241-247. DOI: 10.1111/j.1542-2011.2012.00176.x.
Shwayder, J., & Sakhel, K. (2013). Imaging for Uterine Myomas and Adenomyosis. J. Minim. Invasive Gynecol. Dec., 4, 1553-4650. DOI: 10.1016/j.jmig.2013.11.011.
Zaporozhan, V.M. (2014). Akusherstvo ta hinekolohiia: U 4 t.: natsionalnyi pidruchnyk. T. 1: Akusherstvo – Obstetrics and Gynecology. In 4 volumes: national textbook. T. 1: Obstetrics. Kyiv: VSV «Medytsyna»
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
