ПАТОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ПАЦІЄНТОК ІЗ РЕПРОДУКТИВНИМИ ВТРАТАМИ ТА ГІПЕРПЛАЗІЄЮ ЕНДОМЕТРІЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12763Ключові слова:
гіперплазія ендометрія, гіпотиреоз, гормональний дисбаланс, дисліпідемія, інсулінорезистентністьАнотація
Мета дослідження – вивчити особливості формування гіперпластичних процесів у жінок репродуктивного віку з доброякісними тиреопатіями та визначити взаємозвʼязок між гістологічним статусом та гормональними і метаболічними параметрами організму в указаного контингенту пацієнток.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 90 пацієнток із безпліддям віком від 25 до 45 років із гіперплазією ендометрія та сформовано досліджувані групи: першу групу склали 35 пацієнток з гіперплазією ендометрія на тлі гіпотиреозу, другу групу – 25 осіб із гіперплазією, поєднаною із аутоімунним тиреоїдитом. Основою для включення у групу порівняння стала діагностика виключно гіперплазії ендометрія без верифікації екстрагенітальної патології – 30 пацієнток. До контрольної групи увійшли 20 жінок із контингенту умовно здорових осіб без гінекологічної патології.
Результати дослідження та їх обговорення. У двох основних групах вагомою була частка поєднання гіперплазії ендометрія з міомою матки (20,0 та 10,0 % відповідно) та аденоміозом (28,3 та 13,3 % відповідно, р<0,05), тоді як гіперплазію ендометрія та поліпоз частіше (у 1,5 раза) відмічали у групі порівняння (51,7 та 76,6 % відповідно). За наявності дисфункції щитоподібної залози у пацієнток із патологією ендометрія характерним є збільшення рівня ТТГ, зниження рівня Т4в, а також більш високий титр АТ-ТПО, АТ до тиреоглобуліну та низькі показники Т4в, що вказує на десинхронізацію тиреоїдного синтезу у випадку гіпотиреозу і вимагає медикаментозної корекції. Представлені усереднені дані рівнів гонадотропних і стероїдних статевих гормонів у сироватці крові демонструють порушення нормального ритму секреції ФСГ, ЛГ та пролактину зі зростанням даного параметра у 2,7 раза проти даних контролю (p<0,05), тестостерону – в 1,8 раза, ДГЕА – у 1,7 раза, без достовірних відхилень у двох основних групах.
Висновки. Дані комплексного обстеження стану щитоподібної залози дозволили встановити частоту тиреоїдної патології у 67,8 %. Поєднання гіперплазії ендометрія та гіпотиреозу асоціюється із коморбідністю проліферативних процесів (міома, аденоміоз), із більш вираженою андрогенізацією, що більшою мірою сприяє зростанню частки інсулінорезистентності, метаболічних порушень та дисліпідемії. При дефіциті тиреоїдних гормонів у пацієнток виявлено дисбаланс гонадотропної функції гіпофіза із зниженням стероїдогенезу та розвитком недостатності лютеїнової фази та функціональної гіперпролактинемії.
Посилання
Bobrіk, M.І. (2015) Vzaimnoye vliyaniye tireoidnogo i uglevodnogo obmena. Paradigmy i paradoksy [Mutual influence of thyroid and carbohydrate metabolism. Paradigms and paradoxes]. Mezhdunarodnyy endokrinologicheskiy zhurnal – International Journal of Endocrinology, 3 (67), 127-132 [in Russian].
Boldyreva, S.N., Gorin, B.C., & Lutsik, L.A (2013). Znacheniye narusheniy funktsii shchitovidnoy zhelezy v geneze giperplasticheskikh protsessov endometriya [The value of thyroid dysfunction in the genesis of endometrial hyperplastic processes]. Vestnik Mezhregionalnoy assotsiatsii «Zdravookhraneniye Sibiri» – Bulletin of the Interregional Association «Healthcare of Siberia», 3, 40-44 [in Russian].
Pankiv, V.I. (2016). Vplyv dysfunktsii shchytopodibnoi zalozy na reproduktyvnu systemu zhinky. Suchasni mozhlyvosti fitoterapii [Influence of thyroid dysfunction on a womanʼs reproductive system. Modern possibilities of phytotherapy]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 1, 52-57 [in Ukrainian].
Azizova, E.A., Andreyeva, E.N., & Mkrtumyan, A.M. (2019). Kliniko-gormonalnyye osobennosti sindroma polikistoznykh yaichnikov pri patologii shchitovidnoy zhelezy [Clinical and hormonal features of polycystic ovary syndrome in thyroid pathology]. Effektivnaya farmakoterapiya – Effective Pharmacotherapy, 15 (12), 46-51 [in Russian].
Vdovychenko, Yu.P., Romanenko, T.H., Sukhanova, A.A, Hopchuk, O.M., & Chaika, O.I. (2013). Reproduktyvne zdorovia zhinok iz patolohiieiu shchytopodibnoi zalozy [Reproductive health of women with thyroid disease]. Кyiv: Start-98 [in Ukrainian].
Didushko, O.M. (2012). Vzaiemozviazok mizh pokaznykamy insulinorezystentnosti, lipidnoho obminu ta vmistom hormoniv zhyrovoi tkanyny u khvorykh na hipotyreoz [Relationship between indicators of insulin resistance, lipid metabolism and the content of adipose tissue hormones in patients with hypothyroidism]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovynian Medical Herald, 4 (64), 63-67. DOI: https://doi.org/10.24061/213577 [in Ukrainian].
Zaporozhan, V.N., Kholodkova, E.L., & Marinyuk, A.S. (2011). Rol gipo- i giperfunktsii shchitovidnoy zhelezy v patogeneze zlokachestvennykh novoobrazovaniy endometriya [The role of hypo- and hyperfunction of the thyroid gland in the pathogenesis of endometrial malignant neoplasms]. Ukrainskyi morfolohіchnyi almanakh – Ukrainian Morphological Almanac, 9 (1), 44-46 [in Russian].
Korniienko, S.M. (2017). Hiperplastychni protsesy endometriiu u zhinok v piznomu reproduktyvnomu ta premenopauzalnomu periodi: shcho vplyvaie na retsydyvy [Hyperplastic processes of the endometrium in women in the late reproductive and premenopausal period: affecting relapses]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 2 (72), 39-47. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8106 [in Ukrainian].
Pasiechko, N.V., Hnat, S.V., & Naumova, L.V. (2015). Vplyv subklinichnoho hipotyreozu na reproduktyvnu funktsiiu zhinky ta efektyvnist yoho korektsii [The effect of subclinical hypothyroidism on a womanʼs reproductive function and the effectiveness of its correction]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International Journal of Endocrinology, 1, 98-101 [in Ukrainian].
Volkova, N.I. (2016). Shchitovidnaya zheleza [Thyroid gland]. Vertkin, A.L. Ed. Moscow: Eksmo [in Russian].
Dolgikh, Yu.A., Verbovoy, A.F., & Sharonova, L.A. (2017). Subklinicheskiy gipotireoz [Subclinical hypothyroidism]. Klinicheskaya meditsina – Clinical Medicine, 95 (2), 118-122 [in Russian].
Tronko, M.D., Kovalenko, A.Ye., Tarashchenko, Yu.M., & Ostafiichuk, M.V. (2018). Khirurhichni aspekty tyreotoksykozu ta khronichnoho autoimunnoho tyreoidytu (ohliad literatury ta vlasnykh doslidzhen) [Surgical aspects of thyrotoxicosis and chronic autoimmune thyroiditis (literature review and own research]. Zhurnal NANM Ukrainy – Journal of the National Academy of Sciences of Ukraine, 24 (3-4), 258-267 [in Ukrainian].
Gusakova, D.A. (2017). Defitsit yoda – vydumannaya problema ili realnostʼ? Dostatochno li upotrebleniya odnoy lish yodirovannoy soli? Smart-diagnostika i Smart-terapiya yod-defitsitnykh sostoyaniy [Iodine deficiency – a fictitious problem or a reality? Is iodized salt alone enough? Smart diagnostics and Smart therapy for iodine deficiency conditions]. Voprosy diyetologii – Dietetics Issues, 7 (3), 66-67 [in Russian].
Skrypnyk, N.V., Hryb, V.A., Kubarych, N.I., & Vatseba, T.S. (2012). Patohenetychni osnovy nevrolohichnykh porushen u khvorykh na hipotyreoz ta yikh korektsiia. Ohliad literatury ta osobysti dani [Pathogenetic basis of neurological disorders in patients with hypothyroidism and their correction Literature review and personal data]. Praktykuiuchyi likar – Practitioner, 4, 55-60 [in Ukrainian].
Shuliatytska, S.M. (2018). Vplyv dysfunktsii shchytopodibnoi zalozy ta stan reproduktyvnoho zdorovia divchat-pidlitkiv [Influence of thyroid dysfunction and reproductive health of adolescent girls]. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni P. L. Shupyka. – Coll. of Sci. Works of Shupyk National Medical Academy of Postgraguate Education, 31 (2), 137-142 [in Ukrainian].
Dziombak, V.B., & Makarchuk, O.M. (2017). Characteristic features of puberty in adolescent girls from the Precarpathian region and the main factors of reproductive potential decline. Womanʼs Health, 7 (123), 77-80. DOI: 10.15574/HW.2017.122.93.
Yunusov, A.A., Atykanov, A.O., & Shydakov, Yu.Kh.-M. (2017). Patologiya shchitovidnoy zhelezy i reproduktivnaya funktsiya zhenshchin. [Thyroid pathology and female reproductive function]. Bishkek: KRSU [in Russian].
Gallos, I.D., Ganesan, R. & Gupta, J.K. (2013). Prediction of regression and relapse of endometrial hyperplasia with conservative therapy. Obstet. Gynecol., 121 (6), 1165-1171. DOI: 10.1097/AOG.0b013e31828cb563.
Gordts, S., Grimbizis, G., & Campo, R. (2018). Symptoms and classification of uterine adenomyosis, including the place of hysteroscopy in diagnosis. Fertil. Steril., 109 (3), 380-388. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2018.01.006.
El-Toukhy, T., Campo, R., Khalaf, Y., Tabanelli, C., Gianaroli, L., Gordts, S.S., …, & Coomarasamy, A. (2016). Hysteroscopy in recurrent in-vitro fertilisation failure (TROPHY): a multicentre, randomised controlled trial. Lancet, 387 (10038), 2614-2621. DOI: 10.1016/S0140-6736(16)00258-0.
Iarotskyi, M.Ie., Semeniuk, L.M., Lytvak, O.O., Naustynna, L.S. & Hyriavenko, E.Ya. (2016). Strukturno-metabolichni osoblyvosti budovy endometriia u zhinok piznoho reproduktyvnoho viku z dobroiakisnymy tyreopatiiamy. [Structural and metabolic features of the structure of the endometrium in women of late reproductive age with benign thyropathies]. Endokrynolohiia – Endocrinology, 21 (1), 51-56. DOI: 10.31793/1680-1466.2021.26-3 [in Ukrainian].
Goodman, N.F., Cobin, R.H., Futterweit, W., Glueck, J.S., Legro, R.S., & Carmina, E. (2015). American Assotiation of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Exess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the best practices in the evaluation and treatment of polycystic ovary syndrome - Part 1. Endocr. Pract., 21 (11), 1291-1300. DOI: 10.4158/EP15748.DSC.
Bahrami, A., Bahrami-Taghanaki, H., Afkhamizadeh, M., Avan, A., Mazloum Khorasani, Z., Esmaeili, H., …, & Ghayour-Mobarhan, M. (2018). Menstrual disorders and premenstrual symptoms in adolescents: prevalence and relationship to serum calcium and vitamin D concentrations. J. Obstet. Gynaecol., 38 (7), 989-995. DOI: https://doi.org/10.1080/01443615.2018.1434764.
Rozhkovska, N.M., & Lomakina, I.S. (2020). Imunohistokhimichni osoblyvosti dobroiakisnoi hiperplazii endometriiu u zhinok u premenopauzi [Immunohistochemical features of benign endometrial hyperplasia in premenopausal women]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 4 (54), 39-45. DOI: http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2020.54.39-45 [in Ukrainian].
Bokhman, Ya.V. (2007). Lektsii po onkoginekologii [Lectures on gynecological oncology]. Med. Inform. Ahentstvo [in Russian].
Blum, M.R., Bauer, D.C., Collet, T.H., Fink, H.A., Cappola, A.R., da Costa, B.R., …, & Rodondi, N. (2015). Subclinical thyroid dysfunction and fracture risk: a meta-analysis. JAMA, 313 (20), 2055-2065. DOI: 10.1001/jama.2015.5161.
Taylor, P.N., Okosieme, O.E., Dayan, C.M., & Lazarus, J.H. (2014). Impact of iodine supplementation in mild-to-moderate iodine deficiency: systematic review and meta-analysis. Eur. J. Endocrinol., 170 (1), R1-R15. DOI: https://doi.org/10.30704/http-www-jivs-net.851210.
Dylʼman, V.M. (1986). Bolshyye byologycheskyye chasy. Vvedenyye v integralʼnuyu medetsynu [Large biological clock. Introduction to Integral Medicine]. Moscow: Znanye. 2nd ed. [in Russian].
Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J. Med. Life, 12 (3), 266-270. DOI: 10.25122/jml-2019-0074.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
