ПУХЛИНОПОДІБНІ УРАЖЕННЯ ЯЄЧНИКІВ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ: КОМПЛЕКСНЕ УЛЬТРАЗВУКОВЕ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

Анотація

Мета дослідження – вивчити ефективність застосування гормональної і негормональної терапії у пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників, комплексної ультразвукової діагностики з використанням кольорового доплерівського картування і доплерометрії, частоту рецидивів кіст після лікування протягом року на основі аналізу літературних джерел і власного клінічного досвіду.

Матеріали та методи. Нами проаналізовано результати комплексного ультразвукового обстеження та лікувальні підходи до ведення 130 пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників та обстежено 28 соматично здорових жінок фертильного віку, які не мали в анамнезі запальних процесів у малому тазу, оперативних втручань на яєчниках та порушень репродуктивної функції і служили групою контролю. Середній вік обстежених пацієнток із пухлиноподібними ураженнями яєчників становив: в основній групі – (29,0±0,5) року, у групі порівняння – (27,0±0,5) року, у контрольній – (28±0,5) року. Лікувальні заходи хворих основної групи (65 жінок) включали гормональні препарати залежно від виду пухлиноподібного ураження яєчників: за наявності фолікулярних кіст використовували комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 30 мкг етинілестрадіолу та 3 мг дроспіренону, ендометріоїдних кіст – комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 30 мкг етинілестрадіолу та 2 мг дієногесту. У лікуванні кіст жовтого тіла застосовували гестагенний препарат – дидрогестерон по 20 мг на добу з 16-го по 25-й день менструального циклу протягом 3 місяців. Пацієнткам групи порівняння (65 хворих) призначали комплексну протизапальну терапію: індивідуально підібраний курс антибактеріальних засобів після бактеріологічного дослідження вмісту цервікального каналу для виявлення збудника інфекції і визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків, нестероїдні протизапальні препарати, спазмолітики, розсмоктувальну терапію (ректальні свічки «Дистрептаза» протягом 9 днів).

Результати дослідження та їх обговорення. Основні скарги обстежених в обох вибірках мали подібний характер. У 75 (57,69 %) пацієнток спостерігали порушення менструального циклу: короткотривалу вторинну аменорею відзначено у 54 (41,54 %)  хворих, аномальні маткові кровотечі – у 21 (16,15 %). При потребі для диференційної діагностики проводили роздільні діагностичні вишкрібання. У 39 (30 %) обстежених спостерігали больовий синдром різної інтенсивності, диспареунію відмічали у 3 (2,31 %) випадках. У 13 (10 %) жінок скарг не було. Вони звернулися у жіночі консультації з метою профілактичного огляду. Після лікування відзначено відсутність больового симптому у 80 % хворих групи порівняння та у 95 % основної групи. За даними доплерометрії, спостерігали покращення кровообігу в малому тазу у хворих основної групи, що було додатковим фактором, який сприяв зниженню больової симптоматики. Оцінка біоценозу піхви пацієнток основної групи та групи порівняння вказувала на значне зменшення бактеріальної контамінації слизових оболонок статевих органів у групі порівняння. Констатовано нормалізацію менструального циклу, та зникли скарги на диспареунію у 100 % жінок обох клінічних груп. Після курсу терапії рівні фолікулостимулюючого та лютеїнізуючих гормонів на 14-й день циклу в 43 (66,15 %) хворих групи порівняння та у 65 (100 %)  пацієнток основної групи відповідали показникам жінок у групі контролю. Тенденція до нормалізації рівнів естрадіолу протягом менструального циклу спостерігалась у 100 % жінок основної групи, тоді як у групі порівняння характер секреції гормону залишався без змін. Стверджено нормалізацію рівнів прогестерону в обох клінічних групах хворих. Комплексна ультразвукова діагностика з використанням кольорового доплерівського картування і спектрального аналізу кровотоку, на нашу думку, має бути обов’язковим етапом алгоритму обстеження даного контингенту хворих. Наведено клінічний досвід застосування гормонального і негормонального лікування пухлиноподібних уражень яєчників у жінок фертильного віку.

Висновки. Стверджено, що гормональна терапія порівняно з негормональною демонструє більшу ефективність щодо нормалізації гормонального гомеостазу та оптимізації функціональних зв’язків гіпоталамо-гіпофізарної системи й демонструє дещо вищу ефективність відносно ліквідації скарг, регресу пухлиноподібних уражень яєчників та відносно невеликий відсоток рецидивів протягом року спостереження порівняно з терапією зі включенням комплексу антибактеріальних і розсмоктувальних засобів, нестероїдних протизапальних препаратів та спазмолітиків, проте вибір засобів терапії для лікування пухлиноподібних уражень яєчників у жінок фертильного віку потребує індивідуалізації. Вважаємо, що ультразвукове сканування органів малого таза з використанням кольорового доплерівського картування і доплерометрії – неінвазивний метод дослідження, який має бути обов’язковим етапом алгоритму обстеження хворих із пухлиноподібними ураженнями яєчників, кольоровою доплерівською ультрасонографією візуалізується кровотік у солідному компоненті або перетинках оваріального новоутворення, що дозволяє виявити новоутворення яєчників при його мінімальних розмірах (починаючи з 2 см у діаметрі), конкретизувати вміст, наявність розростань на капсулі, провести топічну діагностику та виявити супутню патологію, диференціювати вид патологічного процесу.