ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ «ФЕНОМЕНУ ГІПОТЕНЗИВНОЇ ДІЇ ГЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ» У ВАГІТНИХ З ІДІОПАТИЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТЕНЗІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12365Ключові слова:
вагітність, ідіопатична артеріальна гіпотензія, акушерські ускладнення, морфологія плацентиАнотація
Мета дослідження – визначити провідні прояви «феномену гіпотензивної дії вагітності» у жінок з ідіопатичною артеріальною гіпотензією (ІАГ).
Матеріали та методи. Проведено оцінку центральної гемодинаміки за допомогою біоімпедансометрії з використанням аналізатора показників кровообігу АПК-01 та доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровотоку в маткових артеріях (МА) у 50 вагітних з ІАГ і 32 вагітних із нормальним артеріальним тиском (АТ) у терміні 30–32 тиж. гестації. Контроль серцевої діяльності плода здійснювали за даними кардіотахограми (КТГ). Морфологічне дослідження плацент породілей проводили за стандартною методикою (забарвлення тканини гематоксиліном-еозином) з використанням світлооптичного мікроскопа «ЛОМО» із стандартними збільшеннями: ×10×20×40×100.
Результати дослідження та їх обговорення. Фізіологічне зниження АТ у 48,0 % вагітних з ІАГ супроводжувалось появою ознак «вазовагальної непритомності». Особливості клініки формувалися за участю автономної нервової системи і свідчили про вегетативний дисбаланс у вагітних з ІАГ. Дослідження показників центральної гемодинаміки у вагітних з ІАГ виявило у 22,0 % випадків достовірне зниження таких об᾽ємних показників кровообігу, як УО та ХО серця, що стало тригером зниження перфузії органів і тканин і, як наслідок, порушення матково-плацентарного кровотоку. Доплерометричне дослідження показників кровотоку в МА виявило помірне збільшення пульсаційного індексу (ПІ) у 28,0 % вагітних з ІАГ; показники судинної резистентності МА були вищими в середньому на 19,0 %, ніж у групі контролю. Недостатнє постачання плацентарної тканини оксигенованою кров᾽ю зумовлювало розвиток компенсованого фетального дистресу у 18,0 % вагітних з ІАГ. Морфологічна картина плацент підтверджувала наявність хронічної плацентарної дисфункції у породілей з ІАГ у вигляді деструкції значної кількості паренхіматозних елементів і реологічних порушень у міжворсинчастому просторі.
Висновки. Надання допомоги вагітним з ІАГ передбачає урахування ефекту «гіпотензивної дії вагітності», організацію ефективного моніторингу перебігу гестаційного процесу.
Посилання
Medved, V.I. (2013). Arterialna hipertenziia u vahitnykh: shcho zminylosia i shcho zalyshylosia nezminnym? [Hypertension in pregnant women: what has changed and what has remained unchanged?] Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 2 (27), 69 [in Ukrainian].
Kremens, D., Lew, M., Claassen, D., & Goodman, B. (2017). Adding droxidopa to fludrocortisone or midodrine in a patient with neurogenic orthostatic hypotension and Parkinson disease. Clin. Auton. Res., 27 (Suppl. 1), 20-31. DOI: 10.1007/s10286-017-0434-6.
Joseph, A., Wanono, R., Flamant, M., & Vidal-Petiot, E. (2017). Orthostatic hypotension: a review. Nephrol. Ther., 13 (Suppl. 1), 55-67. DOI: 10.1016/j.nephro.2017.01.003.
Arnold, A.C., & Raj, S.R. (2017). Orthostatic hypotension: a practical approach to investigation and management. Can. J. Cardiol., 33 (12), 1725-1728. DOI:10.1016/j.cjca.
Freeman, R., Abuzinadah, A.R., Gibbons, C., Jones, P., Miglis, M.G., & Sinn, D.I. (2018). Orthostatic hypotension: JACC State-of-the-Art Review. J. Am. Coll. Cardiol., 72 (11), 1294-1309. DOI: 10.1016/j.jacc.2018.05.079.
Choi, W., Lee, K., & Kim, Y. (2015). Vagolytic atropine attenuates cerebral vasodilation response during acute orthostatic hypotension. Korean. J. Anesthesiol., 68 (6), 594-602. DOI: 10.4097/kjae.2015.68.6.594.
Fedorowski, A., & Melander, O. (2013). Syndromes of orthostatic intolerance: a hiddendanger. J. Intern. Med., 273 (4), 322-335. DOI: 10.1111/joim.12021.
Vorobei, L.I. (2015). Porushennia neirovehetatyvnoi rehulatsii i vahitnist: vplyv na rozvytok hestatsiinykh uskladnen [Irregularities of neurovegetative regulation and pregnancy: impact on the development of gestational complications]. Zdorovye zhenshchiny – Woman’s Health, 6 (102), 97-98 [in Ukrainian].
Podolskyi, Vl.V. (2015). Osoblyvosti stanu vehetatyvnoho homeostazu u zhinok fertylnoho viku z zminamy reproduktyvnogo zdorovia [Features of the state of vegetative homeostasis in women of fertile age with changes in reproductive health]. Zdorovye zhenshchiny – Woman᾽s Health, 5, 145-149 [in Ukrainan].
Bayev, V.M., & Agafonova, T.Yu. (2019). Patogeneticheskaya rol avtonomnoy nervnoy sistemy v remodelirovanii serdtsa pri arterialnoy gipotenzii [The pathogenetic role of the autonomic nervous system in heart remodeling in arterial hypotension]. Kardiovaskulyarnaya terapiya i profilaktika – Cardiovascular Therapy and Prevention, 18 (1), 67-72. DOI: 10.15829/1728-8800-2019-1-67-72 [in Russian].
Pickard, J.M., Burke, N., & Davidson, S.M. (2017). Intrinsic cardiac ganglia and acetylcholine are important in the mechanism of ischaemic preconditioning. Basic. Res. Cardiol., 112 (2), 11. DOI: 10.1007/s00395-017-0601-x.
Pestrikova, T.Yu., Ilinykh, O.L., & Yurasova, Ye.A. (2012). Kharakteristika osnovnykh pokazateley funktsionirovaniya fetoplatsentarnogo kompleksa u beremennykh zhenshchin s arterialnoy gipotenziyey [Characteristics of the main indicators of the functioning of the fetoplacental complex in pregnant women with arterial hypotension]. Dalnevostochnyy meditsinskiy zhurnal – Far Eastern Medical Journal, 3, 36-40 [in Russian].
Bayev, V.M. (2018). Prognosticheskaya znachimost arterialnoy gipotenzii pri beremennosti i rodakh [Prognostic significance of arterial hypotension during pregnancy and childbirth]. Prakticheskaya meditsina – Practical Medicine, 16 (6), 20-25 [in Russian].
Strizhakov, A.N., Ihnatko, I.V., Timokhina, E.V. & Kardanova, M.A. (2018). Kriticheskoye sostoyaniye ploda:diagnosticheskiye kriterii, akusherskaya taktika, perinatalnyye iskhody [Fetal condition: diagnostic criteria, obstetric tactics, perinatal outcomes]. Moscow [in Russian].
Markin, L.B., Popovych, O.I. & Popovych, A.I. (2017). Doplerometrychne doslidzhennia matkovo-platsentarno-plodovoho krovoplynu u vahitnykh z pervynnoiu arterialnoiu hipotoniieiu [Doppler examination of uterine-placental-fetal hemodynamic in pregnant women with arterial hypotension]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 100-104. DOI: 10.11603/24116-4944.2017.1.7397 [in Ukrainian].
Duschek, S., Hoffmann, A., & Reyes Del Paso, G.A. (2017). Autonomic cardiovascular control and executive function in chronic hypotension. Ann. Behav. Med., 3 (51), 442-445. DOI: 10.1007/s12160-016-9868-7.
Hohmann, M., & Kunzel, W. (2007). Low blood pressure in pregnancy. Z. Geburtshilfe Neonatol., 2, 45-53. DOI: 10.1055/s-2006-933493.
Apresova, K.G., & Dzyuba, E.N. (2006). Osobennosti matochno-platsentarnogo krovoobrashcheniya pri arterialnoi hipotonii u beremennykh [Features utero-placental blood flow during hypotension in pregnant]. Perinatologiya i pediatriya – Perinatology and Pediatrics, 3 (27), 81-82 [in Ukrainian].
Fleming, L. & Busse. R. (1999). NO: the primary EDRF. J. Моl. Сеll. Cardiol, 31, 5-14. DOI: 10.1006/jmcc.1998.0839.
Markin, L.B., Ventskivskyi, B.M., & Voronin, K.V. (1993). Biofizychnyy monitorynh ploda [Biophysical monitoring of the fetus]. Lviv: Svit [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
