ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАТУСУ ЖІНОК ІЗ НЕПЛІДДЯМ У ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12354Ключові слова:
непліддя, психоемоційний статус, репродуктивна система, психоемоційні порушення, психотерапевтична корекціяАнотація
Негативний вплив складної соціально-економічної ситуації на процеси народжуваності та ранньої неонатальної захворюваності й смертності вимагає більшої уваги до вивчення ролі психологічних факторів у вирішенні демографічних проблем. Саме медико-психологічний аспект покращення репродуктивного здоров’я є одним із найбільш актуальних завдань сучасної науки, а власне психологічна сторона цієї проблеми заслуговує пильного та всестороннього наукового дослідження.
Мета дослідження – проаналізувати вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок із непліддям. Можемо констатувати, що науковий інтерес до проблеми непліддя за останні роки значно зріс. Однак однозначних фактів про співвідношення психічного і соматичного в акушерсько-гінекологічній практиці не існує. У сучасному суспільстві вагітність перебігає на фоні хронічного стресу, що поглиблюється соціальними конфліктами, екологічними та технологічними катастрофами, а не тільки гінекологічними та соматичними проблемами, тому й заслуговує на увагу концепція генезу гестаційних ускладнень як хвороби дезадаптації, а власне психологічна сторона цієї проблеми потребує пильного та всестороннього наукового дослідження. Без сумніву, вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок пізнього репродуктивного віку з непліддям вагомий. З’ясовано спільні психологічні прояви психоемоційного стану жінок із непліддям: підвищена вразливість, тривожність, нестійкість психоемоційних переживань. Проте визначено, що в одних групах є потреба у зовнішніх переживаннях, зменшенні маскулінного впливу і прийняття своєї жіночності, а в інших є потреба в підтримці, у формуванні проявів асертивної поведінки, підвищенні самооцінки і проектуванні оптимістичної картини світу. Серед психологічних чинників виокремлено такі: стресові переживання, конфліктність у поведінці партнерів, спосіб прийняття ситуації непліддя та готовність до її корекції. Тому метою нашої роботи було провести аналіз впливу психологічних чинників на психоемоційний статус жінок із непліддям.
Посилання
Henyk, N.I., & Yakymchuk, N.V. (2018). Modyfikatsiia prohramy prekontseptsiinoi pidhotovky na etapi planuvannia vahitnosti iz vrakhuvanniam psykhoemotsiinoho stanu zhinok [Modification of the pre-conceptional treatment program at the stage of pregnancy planning regarding the psychoemotional state of women]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 5 (79), 128-131 [in Ukrainian].
Henyk, N.I., Yakymchuk, N.V., & Nesterak, R.V. (2012). Vyvchennia psykholohichnoi hotovnosti do materynstva v systemi psykhoprofilaktychnoi roboty po pidhotovtsi vahitnoi zhinky do polohiv [Study of psychological readiness for motherhood in the system of psychoprophylactic work to prepare a pregnant woman for childbirth]. Proceedings of: Rehionalnoi nauk.-prakt. konf. «Psykhosomatychna medytsyna – shliakhy rozvytku» – Regional Scientific Practical Conference "Psychosomatic medicine – ways of development". Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
Dobryakov, I.V. (2014). Retrospektivnoye opredeleniye osobennostey psikhologicheskogo komponenta gestatsionnoy dominanty [Retrospective determination of the features of the psychological component of gestational dominance]. Voprosy psikhicheskogo zdorovya detey i podrostkov – Mental Health Issues in Children and Adolescents, 2, 71-75 [in Russian].
Znamenskaya, S.I., Kiselev, A.G., Shapovalova, Ye.A., & Maksimova, I.M. (2012). Osobennosti izmeneniy struktury psikhoemotsionalnoy sfery u zhenshchin po trimestram beremennosti [The peculiarities of changes in the structure of psychoemotional sphere in women during the trimesters of pregnancy]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney – J. Obstet. Women's Dis., LXI, 6, 30-35 [in Russian].
Kaminskiy, V.V., Genyk, N.I., Tkachuk, R.R., Herych, P.R., & Strimbitskiy, V.V. (2018). Vehetatyvni ta psykhosomatychni rozlady u zhinok pid chas vahitnosti [Autonomic and psychosomatic disorders in women during pregnancy]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 3 (77), 129-137 [in Ukrainian].
Lytvynenko, N.V., Purdenko, T.Y., & Ostrovskaya, L.Y. (2015). Vehetatyvnyi ta psykhoemotsiinyi status zhinok u dynamitsi vahitnosti [Vegetative and psycho-emotional status of women in the course of pregnancy]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 3 (59), 51-53 [in Ukrainian].
Lokhina, Ye.V., & Kachalina, T.S. (2013). Vliyaniye mediko-psikhologicheskoy podgotovki k rodam po programme «Schastlivoye materinstvo» na psikhoemotsionalnoye sostoyaniye zhenshchin v period beremennosti [The influence of medical and psychological preparation for childbirth under the program "Happy Motherhood" on the psycho-emotional state of women during pregnancy]. Meditsinskiy almanakh – Medical Almanac, 2 (26), 199-202 [in Russian].
Nikiforova, T.V., Agarkova, L.A., & Schastnyy, Ye.D. (2015). Ispolzovaniye standartizirovannykh shkal pri otsenke effektivnosti kognitivnoy psikhoterapii vo vremya beremennosti u depressivnykh patsiyentov s poterey ploda v anamneze [The use of standardized scales when evaluating the effectiveness of cognitive psychotherapy during pregnancy, depressed patients with loss of the fetus in history]. Uspekhi sovremennogo yestestvoznaniya – Advances Curr. Nat. Sci., 1 (6), 932-936 [in Russian].
Syusyuka, V.G. (2017). Otsinka parametriv vehetatyvnoho balansu ta aktyvnosti rehuliatornykh system u vahitnykh z urakhuvanniam yikh psykhoemotsiinoho stanu [Parameters estimation of vegetative balance and activity of regulatory systems of pregnant women in view of their psychoemotional state]. Perinatolohiia i pediatriia – Perinatology and Pediatrics, 2 (70), 64-68. DOI: 10.15574/pp.2017.70.64 [in Russian].
Syusyuka, V.G. (2016). Otsinka vplyvu prohramy medyko-psykholohichnoi korektsii psykhoemotsinoi dezadaptatsii u vahitnykh na perynatalni naslidky yikh rozrodzhennia [Estimation of influence of introduced program of medical and psychological correction of psychoemotional disadaptation of pregnant women on perinatal consequences of their delivery]. Perinatolohiia i pediatriia – Perinatology and Pediatrics, 3 (67), 43-48 DOI: 10.15574/PP.2016.67.43 [in Ukrainian].
Torchinov, A.M., Umakhanova, M.M., Doronin, G.L., Dzhonboboyeva, G.N., & Ron, M.G. (2013). Problema poteri beremennosti – diagnostika, vedeniye beremennosti, lecheniye i prognozy na sovremennom etape razvitiya akusherstva (obzor literatury) [Problem of pregnancy loss: diagnostics, pregnancy observation, treatment and forecasting at the modern stage of development of midwifery (literature review)]. Lechashchiy vrach – Attending Physician, 9, 85-91 [in Russian].
Filinov, A.G. (2016). Kardioritmogramma v otsenke vegetativnoy nervnoy sistemy v razlichnyye sroki normalno protekayushchey beremennosti [Cardiorhythmogramme in evaluation of vegetative nervous system within different terms of normal course of pregnancy]. Meditsinskiy almanakh – Medical Almanac, 5 (45), 55-58 [in Russian].
Filippova, G.G. (2015). Prenatalnyy stress: usileniye riska pri sovremennykh tekhnologiyakh vedeniya beremennosti i lecheniya besplodiya [Prenatal stress: increased risk with modern technologies of pregnancy management and infertility treatment]. Proceedings of the International Scientific Conference: «Psikhologycheskiye problemy sovremennoy semi» – "Psychological Problems of the Modern Families”. Moscow – Zvenigorod (pp. 418-426) [in Russian].
Allaire, A.D. (2014). Placenta apoptosis in preeclampsia. Obstet. Gynecol., 96 (2), 271-276. DOI: 10.1016/s0029-7844(00)00895-4.
Ananth, C.V. (2014). Ischemic placental disease: a unifying concept for preeclampsia, intrauterine growth restriction, and placental abruption. Semin. Perinatol., 38 (3), 131-132. DOI: 10.1053/j.semperi.2014.03.001.
Anderson, G., & Maes, M. (2013). Postpartum depression: psychoneuroimmunological underpinnings and treatment. Neuropsychiatr. Dis. Treat., 9, 277. DOI: 10.2147/NDT.S25320.
Bartsch, E., Medcalf, K.E., Park, A.L., & Ray, J.G. (2016). Clinical risk factors for preeclampsia determined in early pregnancy: systematic review and meta-analysis of large cohort studies. BMJ, 353, i1753. DOI: 10.1136/bmj.i1753.
Blankley, G., Galbally, M., Snellen, M., Power, J., & Lewis, A.J. (2015). Borderline personality disorder in the perinatal period: early infant and maternal outcomes. Australas Psychiatry., 23 (6), 688-692. DOI: 10.1177/1039856215590254.
Bogaerts, A.F., Devlieger, R., Nuyts, E., Witters, I., Gyselaers, W., Guelinckx, I., & Van den Bergh, B.R.H. (2013). Anxiety and depressed mood in obese pregnant women: a prospective controlled cohort study. Obes. Facts., 6 (2), 152-164. DOI: 10.1159/000346315.
Cuijpers, P., Vogelzangs, N., Twisk, J., Kleiboer, A., Li, J., & Penninx, B.W. (2013). Differential mortality rates in major and subthreshold depression: a meta-analysis of studies that measured both. Br. J. Psychiatry, 202 (1), 22-27. DOI: 10.1192/bjp.bp.112.112169.
Denison, F.C., Weir, Z., Carver, H., Norman, J.E., & Reynolds, R.M. (2015). Physicalтactivity in pregnant women with Class III obesity: A qualitative exploration of attitudesт and behaviours. Midwifery, 31 (12), 1163-1167. DOI: 10.1016/j.midw.2015.08.006.
Díaz, M.G. (2013). Breastfeeding: an emotional instinct. Breastfeed. Med., 8, 191-197. DOI: 10.1089/bfm.2012.0079.
Ding, X.X., Wu, Y.L., Xu, S.J., Zhu, R.-P., Jia, X.-M., Zhang, S.-F., …, & Tao, F.-B. (2014). Maternal anxiety during pregnancy and adverse birth outcomes: a systematic review and metaanalysis of prospective cohort studies. J. Affect. Disord., 159, 103-110. DOI: 10.1016/j.jad.2014.02.027.
Jensen, H.M., Grøn, R., Lidegaard, О., Pedersen, L.H., Andersen, P.K., Kessing, L.V. (2013). Maternal depression, antidepressant use in pregnancy and Apgar scores in infants. Br. J. Psychiatry, 202 (5), 347-351. DOI: 10.1192/bjp.bp.112.115931.
Jung, C., Greco, S., Nguyen, H.H.T., Ho, J.T., Lewis, J.G., Torpy, D.J., & Inder, W.J. (2014). Plasma, salivary and urinary cortisol levels following physiological and stress doses of hydrocortisone in normal volunteers. BMC Endocr. Disord., 14 (1), 61-80. DOI: 10.1186/1472-6823-14-91.
Kafali, H., Derbent, A., Keskin, E., & Simavli, S. (2011). Effect of maternal anxiety and music on fetal movements and fetal heart rate patterns. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 24 (3), 461-464. DOI: 10.3109/14767058.2010.501122.
Karlovic, D., Serretti, A., Vrkic, N., Martinac, M., & Marčinko, D. (2012). Serum concentrations of CRP, IL-6, TNF-alpha and cortisol in major depressive disorder with melancholic or atypical features. Psychiatry Res., 198 (1), 74-80. DOI: 10.1016/j.psychres.2011.12.007.
Lean, S.C., Heazell, A.E.P., Dilworth, M.R., Mills, T.A., & Jones, R.L. (2017). Placental dysfunction underlies increased risk of fetal growth restriction and stillbirth in advanced maternal age women. Sci. Rep., 7 (1), 9677. DOI: 10.1038/s41598-017-09814-w.
Leight, K.L., Fitelson, E.M., Weston, C.A., & Wisner, K.L. (2010). Childbirth and mental disorders. Int. Rev. Psychiatry, 22 (5), 453-471. DOI: 10.3109/09540261.2010.514600.
Lewis, A.J., Austin, E., & Galbally, M. (2016). Prenatal maternal mental health and fetal growth restriction: a systematic review. J. Dev. Orig. Health Dis., 7 (4), 416-428. DOI: 10.1017/S2040174416000076.
Lewis, A.J. (2014). Depression in pregnancy and child development: understanding the mechanisms of transmission. In: Psychopharmacology and pregnancy: treatment efficacy, risks, and guidelines. M. Galbally, M. Snellen, A. Lewis (Ed.). Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. pp. 47-65. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-642-54562-7_5.
Scott, H., Phillips, T.J., Stuart, G.C., Rogers, M.F., Steinkraus, B.R., Grant, S., & Case, C.P. (2018). Preeclamptic placentae release factors that damage neurons: implications for foetal programming of disease. Neuronal Signal., 2 (4), NS20180139. DOI: 10.1042/NS20180139.
Shelton, M.M., Schminkey, D.L., & Groer, M.W. (2014). Relationships among prenatal depression, plasma cortisol, and inflammatory cytokines. Biol. Res. Nurs., 17 (3), 295-302.
Shereshevsky, P.M., & Yarrow, L.J. (1973). Psychological aspects of a first pregnancy and early postnatal adaptation. New Jersey: Raven Pr.
Sircar, M., Thadhani, R., & Karumanchi, S.A. (2015). Pathogenesis of preeclampsia. Curr. Opin. Nephrol. Hypertens., 24 (2), 131-138. DOI: 10.1097/MNH.0000000000000105.
Van Batenburg-Eddes, T., Brion, M.J., Henrichs, J., Jaddoe, V.W., Hofman, A., Verhulst, F.C., …, & Tiemeier, H. (2013). Parental depressive and anxiety symptoms during pregnancy and attention problems in children: a crosscohort consistency study. J. Child Psychol. Psychiatry, 54 (5), 591-600. DOI: 10.1111/jcpp.12023.
Van den Bergh, B.R.H., Mulder, E.J.H., Mennes, M., & Glover, V. (2005). Antenatal maternal anxiety and stress and the neurobehavioural development of the fetus and child: links and possible mechanisms. Neurosci. Biobehav. Rev., 29 (2), 237-258.
Van Lieshout, R.J., Taylor, V.H., & Boyle, M.H. (2011). Pre-pregnancy and pregnancy obesity and neurodevelopmental outcomes in offspring: a systematic review. Obes. Rev., 12 (5), e548-e559. DOI: 10.1111/j.1467-789X.2010.00850.x.
Verlohren, S. (2017). Pre-eclampsia is primarily a placental disorder: FOR: Preeclampsia is primarily a placental disorder. BJOG, 124 (11), 1762. DOI: 10.1111/1471-0528.14615.
Voegtline, K.M., Costigan, K.A., Kivlighan, K.T., Laudenslager, M.L., Henderson, J.L., & DiPietro, J.A. (2013). Concurrent levels of maternal salivary cortisol are unrelated to selfreported psychological measures in low-risk pregnant women. Arch. Womens Ment Health, 16 (2), 101-108. DOI: 10.1007/s00737-012-0321-z.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
